30 жовтня 2020 р. Справа № 400/2890/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003
про:визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.01.2020 року, від 01.02.2020 року, від 02.02.2020 року, від 07.02.2020 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.01.2020 року, від 01.02.2020 року, від 02.02.2020 року, від 07.02.2020 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - позивач, ТОВ «МГЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.01.2020 року № UA508000/2020/000014/2, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000004/2, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000005/2, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000006/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.01.2020 року № UA5081400/2020/000005, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000006, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000007, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000009.
Ухвалою від 23.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час декларування митної вартості товару, визначив його вартість відповідно до ціни, яка визначена Контрактом, надавши всі підтверджуючі документи, проте Митниця безпідставно здійснила коригування митної вартості товару шляхом його збільшення. На думку позивача, відповідач протиправно скоригував митну вартість товару, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 19804,39 рос. руб. за 1 тону. Позивачем надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України). Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, зокрема за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митними деклараціями № UA508140/2020/000112 від 11.01.2020 року та № UA508140/2020/000009 від 02.10.2020 року.
Митниця надала відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позву просила відмовити. В своєму відзиві Митниця зазначила, що документи, надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, не містили всіх даних щодо складових митної вартості, які зазначені які зазначені у ч. 10 п. 7 ст. 58 МК України; використані декларантом відомості не підтверджено документально, документи щодо формування контрактної ціни містили розбіжності та неточності; декларантом не надано документальне обґрунтування зниження ціни на 50 дол. США; декларантом не надані витребувані митницею документи, зазначені в електронному повідомленні, та не надана можливість упевнитися в достовірності та точності розрахунку заявленої митної вартості, поданих для цілей визначення митної вартості. З урахуванням зазначеного, відповідачем здійснено корегування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
27.12.2019 року ТОВ «МГЗ» укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковский хлор» (далі - продавець) зовнішньоекономічний контракт № 208-0894520 (далі та вище за текстом - Контракт), в межах якого з урахуванням Специфікації № 1 від 30.12.2019 року, продавцем здійснювалась поставка товару - натру їдкого (гідроксид натрію) за ціною 9889,42 російських рублів за 1 тону.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Контракту, продавець зобов'язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева згідно з ІНКОТЕРМС-2010. При цьому, ціна на товар також визначається та приймається на умовах СРТ (згідно з ІНКОТЕРМС-2010), та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
Пунктом 2.2 Контракту сторони визначили, що ціна на товар та вартість кожної партії вказується в Специфікаціях. Зокрема, Специфікацією № 1 вартість товару, який має відвантажуватись протягом січня 2020 року, визначена 9889,42 російських рубля за 1 тону.
З метою ввезення товару на територію України, позивачем надані відповідачу для митного оформлення наступні електронні митні декларації: № UA508140/2020/000247 від 30.01.2020 року, заявлена вартість партії товару (284,074 тон) відповідно до якої становить 2809327,10 російських рублів; № UA508140/2020/000254 від 01.02.2020 року, заявлена вартість партії товару (195,456 тон) відповідно до якої становить 1932946,48 російських рублів; № UA508140/2020/000259 від 02.02.2020 року, заявлена вартість партії товару (114,072 тон) відповідно до якої становить 1128105,92 російських рублів; № UA508140/2020/000293 від 07.02.2020 року, заявлена вартість партії товару (311,972 тон) відповідно до якої становить 3085222,14 російських рублів.
Митна вартість товару в митних деклараціях заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів які імпортуються.
В якості основних документів для підтвердження митної вартості товару позивачем надані: Контракт, Специфікації № 1 від 30.12.2019 року, інвойси, митна декларація країни відправлення, накладні СМГС.
В подальшому, на етапі перевірки митної вартості зазначених партій товару, відповідач повідомив позивача електронними листами від 30.01.2020 року № 49982, від 01.02.2020 року № 49998, від02.02.2020 року № 50011 та від 07.02.2020 року № 50087 повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, витребувавши у ТОВ «МГЗ»: бухгалтерську документацію - щодо числових значень складових митної вартості (транспортування, страхування); оплати складових митної вартості (вартості страхування);здійснення перерахунку ціни товару, зазначеної у п. 2.2 Контракту у дол. США та відповідності сумі платежу - російський рубль; оплати за оцінюваний товар (у разі наявності); обґрунтування застосування знижки у розмірі 50 дол. США; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Позивач листами від 31.01.2020 року, 01.02.2020 року, 02.02.2020 року та 07.02.2020 року надав Митниці додатково документи та інформацію, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
- щодо бухгалтерської документації та оплати складових митної вартості (страхування, доставка) було повідомлено, що товар за Контрактом не страхувався, тому надати документи, що підтверджують вартість страхування немає можливості; згідно з п. 2.1. Контракту ціна на товар визначається та приймається на умовах СРТ ст. Жовтнева, Одеської з/д відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010, та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця; перевезення на особливих умовах, про яке зазначається в гр. 15 СМГС, відноситься до специфіки відправлення вантажу вантажовідправником, що узгоджується ним з ВАТ «РЖД», і не має відношення до встановлення митної вартості на території України;
- щодо договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається ТОВ «МГЗ» було повідомлено, що інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Контрактом не укладалось, платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися. ТОВ «МГЗ» є кінцевим споживачем продукту, а тому вони не можуть бути надані;
- розрахунок вартості товару здійснювався відповідно до п. 2.2 Контракту, а саме: Вартість СРТ = FOB MED Low (середнє котирування FOB MED Low, що публікує агенція ICIS за період з 16 числа місяця, що пре передує періоду відвантаження товару до 15 числа місяця, що передує відвантаженню товару) - 50 USD (обговорена знижка) = (220 USD + 210 USD + 190 USD + 200 USD)/4 - 50 USD = 155 USD. Надалі, відповідно до п.2.3 Контракту, вартість була перерахована в російські рублі з урахуванням середнього курсу ЦБ РФ (63,80270952 рос. руб. за дол. США) за вище зазначений період, і склала 155 USD х 63,80270952 = 9889,42 рос. руб.
Також у листі зазначено, що відповідно до Контракту вартість товару остаточно визначається Специфікацією № 1 від 30.12.2019 року. Всяке інше листування щодо домовленостей про надання знижок та підтвердження перерахувань не відноситься до договірної документації.
Дата підписання Специфікації № 1 - 30.12.2019 року - обумовлена тим фактом, що фактичне підписання Контракту, до якого вона відноситься, було здійснено 27.12.2019 року. Тому підписати Специфікацію № 1 від 30.12.2019 року до 20 числа місяця що передує місяцю відвантаження було фактично неможливим;
- надано паспорт безпеки № 81277120-20-52452 від 25.07.2018 року;
- надано копію Контракту, підписану з боку покупця генеральним директором ТОВ «МГЗ»;
- ТОВ «МГЗ» зазначило, надати платіжний документ, що підтверджує факт сплати за товар не є можливим, тому що відповідно до п. 5.1 Контракту сплата за товар здійснюється покупцем протягом 21 робочого дня з дати його відвантаження зі станції відправлення;
- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями ТОВ «МГЗ» надало інформацію біржових котирувань щомісячного огляду міжнародної агенції ІСІS за період з 16 числа місяця, що пре передує періоду відвантаження товару до 15 числа місяця, що передує відвантаженню товару (від 22.11.2019 року, 29.11.2019 року, 06.12.2019 року, 13.12.2019 року) згідно умов п. 2.2 Контракту;
- для підтвердження якісних характеристик товару надано Паспорти якості відправника: № 188/1 - 190/2 від 16.12.2019 року, № 216/1 - 219/2 від 18.12.2019 року, № 235/1 - 245/2 від 19.12.2019 року, № 276/1 - 278/2 від 21.01.2020 року, № 290/1 - 293/2 від 22.01.2020 року, № 306/1 - 317/2 від 22.01.2020 року, № 322/1 - 338/2 від 23.01.2020 року, № 364/1 - 366/2 від 25.01.2020 року.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаної партії товару Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від від 31.01.2020 року № UA508000/2020/000014/2, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000004/2, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000005/2, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000006/2, якими визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 19804,39 рос. рублів за 1 тону.
Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, зокрема за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митними деклараціями № UA508140/2020/000112 від 11.01.2020 року та № UA508140/2020/000009 від 02.10.2020 року.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та видано картки відмови від 31.01.2020 року № UA5081400/2020/000005, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000006, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000007, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000009.
З метою розмитнення товару, позивачем були подані до Митниці нові декларації . Одночасно з цим, оскільки позивач не погоджується з коригуванням митної вартості товару, ТОВ «МГЗ» звернулось до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.
Позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна договору зазначається у специфікаціях.
Посилання відповідача у відзиві на те, що митна вартість товару, заявлена декларантом не відповідає «дійсній ціні» імпортованого товару, на яку нараховуються митні платежі, ґрунтується на припущення та не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
Аналіз норм Митного кодексу України дає підстави зробити висновок, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Позивач надав Митниці всі документи, які були у нього в наявності.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31.01.2020 року № UA508000/2020/000014/2, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000004/2, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000005/2, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000006/2.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.01.2020 року № UA5081400/2020/000005, від 01.02.2020 року № UA508140/2020/000006, від 02.02.2020 року № UA508140/2020/000007, від 07.02.2020 року № UA508140/2020/000009.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у сумі 14069,84 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень 84 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.
Суддя О.В. Малих