справа№463/4677/18
з питань роз'яснення судового рішення
28 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : позивача ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернат ім. С.Крушельницької про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
В провадженнні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернат ім. С.Крушельницької про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернату ім. С. Крушельницької щодо не розгляду запитів ОСОБА_1 на публічну інформацію від 16.07.2018 р та повторного запиту від 16.07.2018 р. Зобов'язано Львівську середню спеціалізовану школу-інтернат ім. С. Крушельницької розглянути запити ОСОБА_1 на публічну інформацію від 16.07.2018 р, повторний запит від 16.07.2018 р та надати запитувану інформацію у повному обсягу. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 20.11.2018.
11.09.2020 через канцелярію суду позивач подав заяву про роз'яснення рішення суду від 19.08.2018, а саме: чи зобов'язана Львівська середня спеціалізована школа-інтернат ім. С. Крушельницької на виконання рішення суду від 19.10.2018 надати результати за розглядом запитів ОСОБА_1 на публічну інформацію від 16.07.2018, повторного запиту від 16.07.2018 особисто ОСОБА_1 або за адресою його проживання;.
Також 23.10.2020 позивачем подано заяву про збільшення питань для роз'яснення рішення суду від 19.08.2018, а саме : чи зобов'язано Львівська середня спеціалізована школа-інтернат ім. С. Крушельницької при виконанні рішення суду від 19 жовтня 2018 виконувати вимоги Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Позивач в судовому засіданні повністю підтримав заяву про заміну сторони у виконавчому листі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” №7 від 20.05.2013, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні суду від 19.08.2018 чітко та зрозуміло викладено зміст відповідного судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Також слід зазначити, що під час вирішення заяви про роз'яснення судового рішення, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або додатково обґрунтовувати та наводити мотиви прийнятого рішення.
Питання, на які ОСОБА_1 хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.
Позивачем фактично порушується питання про зміну рішення, у тому числі додаткового роз'яснення мотивів ухваленого рішення, що не є підставою до роз'яснення рішення.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі “Hirvisaari v. Finland”, заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі “Ruiz Torija v. Spain”, заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року, є зрозумілим, повним щодо всіх позовних вимог, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява про роз'яснення рішення задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду додаткового роз'яснення не потребує.
Керуючись ст.ст. 248, 250, 254, 256 КАС України суд, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 р у справі №463/4677/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської середньої спеціалізованої школи-інтернат ім. С.Крушельницької про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2020.
Суддя Гулкевич І.З.