про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4181/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи під час навчання,
28 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 23206,31 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в закладі вищої освіти, тобто даний спір стосується публічної служби.
Таким чином, для цих правовідносин визначений місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року № 540/1862/19.
За змістом наведених процесуальних норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Позивачем до позовної заяви додане клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в червні 2020 року була подана позовна заява до Новоайдарського районного суду Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 витрат за утримання під час навчання. Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 10.07.2020 було відмовлено у відкритті провадження по справі. Підставою для цього стала постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 щодо визначеності предметної юрисдикції даної категорії спорів в порядку адміністративного судочинства. Ухвала суду від 10.07.2020 надійшла на адресу позивача 20.07.2020. Позивач 10.08.2020 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 позов був повернутий позивачу. Судом не були прийняті до уваги підстави для поновлення строку, викладені у позовній заяві. В зв'язку з цим, позивач змушений звертатися до суду повторно.
Позивач зазначає, що оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли (вже існували) задовго до появи постанови Великої Палати Верховного суду України від 30.01.2019 в справі № 810/2610/16, то її висновки не можуть розповсюджуватись саме на ці спірні правовідносини. Позивач вказує, що право на звернення із позовом до Передні виникло у Університету в жовтні 2017 року, одразу після розірвання Контракту. Втім, це право можна було реалізувати впродовж 3 років, в межах позовної давності, відповідно до вимог ЦК. Таким чином, момент правової визначеності щодо предметної підсудності даної категорії справ настав значно пізніше, чим момент виникнення права у позивача на звернення до суду.
Позивач зауважує, що протягом 2011 - 2019 років позивач керувався рішенням Вищого спеціалізованої суду України від 2011 року та всі позовні заяви розглядались виключно в порядку цивільного судочинства.
Позивач наголошує, що фактично не пропустив строк звернення до суду. Направити даний позов в будь-який інший час, починаючи з 2019 року Університет не мав фінансової можливості, оскільки станом на час зміни підсудності цієї категорії справ в Університеті обліковувались 378 боржників на загальну суму 34297139,92 грн. Отже, через велику кількість відрахованих курсантів та зменшенням строку позовної давності з 3-річного строку до 1 місяця, позивач був не в змозі підготувати позовні матеріали до всіх боржників одночасно. Перевага надавалась тим, відносно яких є підстави для подачі без пропуску строку звернення. Позивач усвідомлював, що відносно тих боржників, спірні правовідносини з якими виникли задовго до 2019 року, суди не будуть категоричні та не будуть відноситись формально через розуміння ситуації, а також усвідомлення законності дій позивача.
Позивач зазначив, що боргові зобов'язання колишніх курсантів перед Державою не можуть зникнути із спливом 1 місячного строку, тим більш, що мова йде про великі суми коштів. Правовідносини є спірними та на їх вирішення потрібен великий час.
З посилання на практику ЄСПЛ позивач зазначає, що за фактичних обставин університет пропустив строк звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 , встановлений статтею 122 КАС України. Проте, пропуск строку звернення до суду фактично відбувся не з вини позивача, а з огляду на незалежні від сторони справи обставини, які були непереборними.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Позивачем до клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не додано жодних належних доказів поважності причин його пропуску.
Факт, що позивач дізнався про зміну юрисдикції розгляду даної категорії справ з 19 червня 2019 року, отримавши постанову Луганського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2019 року про закриття провадження у справі, у зв'язку з іншою предметною підсудністю, встановлений у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 540/1862/19, що у відповідності до частини четвертої статті 78 КАС України, не потребує доказуванню у даній справі.
Таким чином, перебіг строку щодо звернення до суду почався з червня 2019 року та сплинув липня 2019 року.
З позовом до суду позивач звернувся тільки в серпні 2020 року, тобто після спливу строку більше ніж рік.
Позивач зазначає, що звертався з даним позовом до Новоайдарського районного суду Луганської області.
До того ж зауважує, що одночасно звернутись із позовами до всіх наявних боржників Університет не мав ані фінансової, ані фізичної можливості. Видатки на сплату судового збору на початок 2019 року були обумовлені розрахунками щодо черговості (планування) подачі позовів. Позивач надав довідку щодо стану справ станом на 01.01.2019, яка відображує фактичний стан справ. При цьому фінансовий ресурс на сплату судового збору в першу чергу використовувався при подачі позовів до тих боржників, які розривали Контракти у 2019 році.
Однак суд вважає, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження наявності поважних причин неможливості звернення позивача з даним позовом до суду у період з червня 2019 року по серпень 2020 року. Доказів відсутності коштів на сплату судового збору за подання даного позову у період з червня 2019 року по серпень 2020 року також не надано.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду в продовж понад року позивачем не підтверджено жодним належним доказом.
Крім того, не зрозумілим є звернення позивача з даним позовом до Новоайдарського районного суду Луганської області в червні 2020 року, коли з червня 2019 року позивач обізнаним про зміну підсудності такої категорії справ.
Зазначена обставина розцінюється судом штучним відтермінуванням строку звернення до суду.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду не надано.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Таким чином, позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та враховуючи, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано платіжне доручення від 04 серпня 2020 року № 1932, в призначені платежу зазначено: *; 101; 24980799; судовий збір, за позовом ХНУПС, Луганський окружний адміністративний суд;;; 2101020; 2800.
При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом отримано інформацію, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням від 04 серпня 2020 року № 1932 у розмірі 2102,00 грн, врахований по справі № 360/3043/20.
Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року у справі № 360/3043/20 позов Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 23206,31 грн повернуто позивачу.
Згідно зі статтею 2 Закону України № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що була раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.
Таким чином, судом встановлено, що у справі № 360/4181/20 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.
У відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи під час навчаннязалишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними належними доказами;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ______ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова