02 листопада 2020 року справа № 340/675/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І.Момота (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - військова частина) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з заявою до військової частини про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення з військової служби (систематичне невиконання умов контракту) і виключення зі списків особового складу.
Водночас просив суд поновити на військовій службі і стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 100000 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви.
Пояснив, що ОСОБА_1 звільнили упродовж періоду втрати працездатності і з підстави, яка не передбачена Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Стверджував, що протиправне рішення військової частини спричинило моральні страждання, які компенсуються сумою у 100000 грн., оскільки позивач втратив роботу, що потребує докладання значних сил у пошуках засобів існування.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.44-57).
У судовому засіданні представник пояснив, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби за систематичне невиконання умов контракту не у період втрати працездатності.
Накази про притягнення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності позивачем не оскаржувались.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.190).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 09 березня 2017 року позивач та Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України уклали контракт про проходження військової служби строком на 5 років (Том 1 а.с.19-20).
Положенням пункту 3 контракту визначено, що його може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України.
22 січня 2020 року керівник військової частини прийняв наказ №22-ОС про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» (систематичне невиконання умов контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) (Том 2 а.с.103-105).
Підстава - протокол засідання атестаційної комісії №1 від 15 січня 2020 року і подання про звільнення від 17 числа того ж місяця і року.
15 січня 2020 року атестаційна комісія військової частини прийняла рішення про клопотання перед керівництвом щодо звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту «ж» (систематичне невиконання умов контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону (Том 2 а.с.18-21).
Атестаційна комісія з цього питання засідала на підставі рапорту військовослужбовця ОСОБА_2 від 20 листопада 2020 року (Том 2 а.с.139-140).
У рапорті міститься інформація про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 4 рази упродовж року.
Атестаційна комісія заслухала пояснення позивача.
Позовна заява не містить обґрунтування порушення порядку засідання атестаційної комісії.
Про це ОСОБА_1 не пояснював і у судовому засіданні.
15 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомили про припинення дії контракту (Том 2 а.с.17).
Тривалий час між ініціюванням атестації і її проведенням пояснюється тим, що ОСОБА_1 з 18 листопада 2019 року по 12 січня 2020 року перебував у відпустці і лікувався (Том 2 а.с.141-147).
28 січня 2020 року керівник військової частини прийняв наказ №30-ОС про виключення позивача зі списків особового складу з 31 січня 2020 року (Том 2 а.с.100-102).
У наказі зазначено, що остаточною датою закінчення військової служби є 31 січня 2020 року.
16 січня 2020 року позивача направили для проходження медичного обстеження (Том 2 а.с.149).
17 січня 2020 року ОСОБА_1 звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою на 10 днів (Том 2 а.с.148).
29 січня 2020 року позивача направили для проходження медичного обстеження (Том 2 а.с.151).
З 30 січня 2020 року ОСОБА_1 не лікувався і не проходив медичних обстежень (Том 2 а.с.152).
Судом встановлено, що позивач притягувався декілька разів до дисциплінарної відповідальності упродовж року до звільнення та не оскаржував наказів про покарання:
- наказом від 28 серпня 2019 року №289-вв оголошено догану;
- наказом від 30 вересня 2019 року №334-вв оголошено сувору догану;
- наказом від 15 листопада №391-вв оголошено сувору догану (Том 2 а.с.163-176).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, останній день проходження позивачем військової служби - 31 січня 2020 року.
Тому військова частина виключила його зі списків особового складу не в період втрати працездатності чи проведення медичного обстеження, оскільки приступив до виконання службових обов'язків за день до звільнення (останнє медичне обстеження відбулось 29 січня 2020 року).
Такі дії доводять дотримання приписів пункту 294 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, яке затверджено Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 (далі - Положення).
Цією нормою права встановлено, що не допускається виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби через звільнення в період його тимчасової непрацездатності та в період перебування військовослужбовця у відпустці.
Рішення про виключенні зі списків особового складу може бути прийнято в період втрати працездатності чи відпустки, однак реалізувати можливо лише у перший день появи на службі шляхом прийняття наказу про виключення зі списків особового складу.
У наказі військової частини про виключення позивача зі списків особового складу від 28 січня 2020 року вказано, що виключення відбудеться з 31 січня того ж року.
Наказ військової частини від 22 січня 2020 року - письмовий документ про розірвання в односторонньому порядку умов контракту.
Позивач проходив військову службу за контрактом у особливий період.
Така обставина визнається сторонами.
Звільнення з військової служби відбулось у зв'язку з розірванням контракту.
Приписами підпункту «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону встановлено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Приписами пункту 284 та 290 Положення визначено, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
Військовослужбовець, якого звільняють з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким передбачено накладення на військовослужбовця стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку, через службову невідповідність, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем - жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, на медичний огляд військово-лікарською комісією не направляється.
Отже, військовослужбовець, що проходить службу за контрактом в особливий період, може бути звільнений за систематичне невиконання умов контракту у разі притягнення упродовж 12 місяців до дня звільнення до дисциплінарної відповідальності два або більше разів на підставі письмового наказу. У такому разі перед звільненням не направляється на медичний огляд.
Судом встановлено, що упродовж року перед звільненням ОСОБА_1 тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності на підставі письмового наказу.
Військова частина поставила питання про припинення контракту зразу ж після третього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, однак не могла тривалий час реалізувати таке право у зв'язку з відпусткою і лікуванням ОСОБА_1 , що не давало змоги з'явитися йому на засідання атестаційної комісії.
Розірвання контракту у даному випадку - наслідок вчинення сукупності порушень упродовж чітко визначеного періоду часу і не відноситься до дисциплінарного покарання.
Звільнення з військової служби - наслідок розірвання контракту.
Тому ОСОБА_1 не притягнули двічі до юридичної відповідальності одного і того ж виду.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що військова частина реалізувала дискреційне право, розірвавши контракт з позивачем, за наявності обов'язкових умов, які встановлено діючим законодавством.
Що стосується невизнання за позивачем права носіння військового форменого одягу після звільнення, то суд зазначає наступне.
Так, приписами пункту 295 Положення встановлено, що військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років та позитивно характеризуються по службі, а також тим, хто має особливі заслуги перед Україною незалежно від вислуги років, у разі звільнення з військової служби за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, надається право носіння військової форми одягу.
Вислуга ОСОБА_1 на день звільнення склала трішки більше 7 років (Том 2 а.с.10-102).
Отже, не набув право на пенсію за вислугу років (вислуга не досягла 20 років).
Позивач не надав доказів наявності особливих заслуг перед державою.
Таким чином, суд зробив висновок про правомірність оскаржених рішень відповідача.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей