27 жовтня 2020 року справа № 340/3187/19
провадження № 2-ап/340/14/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.,
представника позивача - Володіна А.Г.,
представника відповідача - не з'явився,
представника третьої особи -1- не з'явився,
представника третьої особи -2- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький,25006
до відповідача: Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, пров. Парковий,2, с. Грузьке, Кропивницький район, 27632
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадська організація "Грузьківське об'єднання рибалок", вул. Космонавтів,21, с. Грузьке, Кропивницький район, Кіровоградська область,27632
про скасування рішення, -
Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Грузьківської сільської ради 33 сесії 7 скликання від 09.02.2018р. №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об'єднання рибалок" для спортивно - любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів".
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що підставою для звернення до суду стало винесення постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2019 року, якою депутата Грузьківської сільської ради Кропивницького району ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку з порушенням вимог ч.1 ст. 28, ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції". Враховуючи те, що депутат Грузьківської сільської ради Кропивницького району ОСОБА_1 приймала участь у голосуванні за рішення від 09 лютого 2018 року №332, не повідомила раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів, то таке рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою ТААС від 05.05.2020 року задоволено апеляційну скаргу виконуючого обов'язки керівника Кіровоградської місцевої прокуратури. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду постановлена в підготовчому провадженні, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 25.09.2020 р. закрито підготовче провадження в справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третіх осіб до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі ч. 3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні 27.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини рішення, з урахуванням вимог ст.243 КАС України
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що, згідно витягу з державного реєстру юридичних та фізичних осіб громадської організації "Грузьківське об'єднання рибалок", керівником зазначеної громадської організації є син депутата ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 29-30).
Згідно з протоколом засідання тридцять третьої сесії сьомого скликання Грузьківської сільської ради від 09.02.2018 року та відомостей про поіменне голосування, у розгляді питання №7 порядку денного "Про надання у користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га, громадській організації "Грузьківське об'єднання рибалок" брали участь 11 депутатів включаючи і депутата ОСОБА_1 ; рішення №332 за результатами розгляду вказаного питання прийнято одноголосно.
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області (справа №390/989/19 від 19.09.2019р.), яка набрала законної сили 30.09.2019р., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбаченихч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час винесення постанови становить 3400 гривень 00 копійок.
У подальшому, оскільки порушення ОСОБА_1 , депутатом Грузьківської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області вимог Закону, пов'язане з прийняттям рішення від 09.02.2018р. №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га, громадській організації "Грузьківське об'єднання рибалок" для спортивного любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів", Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Статтею 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.
Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції", у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.
Частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Крім того, суд звертає увагу, що стаття 67 Закону України "Про запобігання корупції" не містить імперативного припису про обов'язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним. у порядку, встановленим процесуальним законом
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справах №№ 237/2574/17, 237/2242/17.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає те, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності свого рішення.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнання протиправним та скасувати рішення Грузьківської сільської ради 33 сесії 7 скликання від 09.02.2018р. №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об'єднання рибалок" для спортивно-любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів".
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко