30 жовтня 2020 року м.Київ №320/10347/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса,
до суду звернулось ТОВ "Генезис фінансової свободи" із заявою про заміну стягувача ТОВ "Кредитні ініціативи" у виконавчому написі, вчиненому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 31.10.2017, що зареєстрований в реєстрі за №25398, відповідно до якого із ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором кредиту №207 від 23.05.2011 у розмірі 170054,84 грн. на правонаступника , стягувача - ТОВ "Генезіс фінансової свободи".
Заявник, ТОВ "Генезис фінансової свободи", звертаючись до суду в порядку статті 379 КАС України, в обґрунтування заяви вказує, що 10.02.2020 між ТОВ "кредитні ініціативи" та ТОВ "Генезис фінансової свободи" укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими договором кредиту №207 від 23.05.2011, перейшло до ТОВ "Генезис фінансової свободи".
Розглянувши заяву про заміну сторони, суд дійшов висновку про те, що дана заява підлягає поверненню заявникові без розгляду, виходячи з наступного:
положеннями ч. 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Разом з цим, приписами ст. 131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Аналогічна правова норма закріплена також у пп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
При цьому, суд зазначає, що приписами підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАСУ передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.
Водночас, судом встановлено, що заява ТОВ "Генезис фінансової свободи" про заміну сторони виконавчого провадження, подана та підписана представником Нецкарем Ю.І., на підтвердження повноважень якого до заяви додано копію довіреності ТОВ "Генезіс фінансової свободи" та витяг з ЄДР. Однак, надана роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви.
Так, Верховний Суд у справі №260/988/19 виклав наступну правову позицію: суд розмежував поняття «представництво» органів державної влади, закріплене за адвокатами в Конституції, та «самопредставництво», введене до процесуальних Кодексів.
Суд вказав, що від імені юрособи може діяти лише керівник, інший уповноважений законом, статутом, положенням, трудовим договором, або представник. У цьому випадку під представником мається на увазі адвокат. Заявник, що підписав касаційну скаргу, надав копію довіреності на представництво митниці, видану за підписом начальника. Разом із тим цей документ відсутній в переліку тих, що дають право на самопредставництво юрособи.
Також відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у справі № 160/6823/19. Верховний Суд вказав, що «особа може діяти в порядку самопредставництва, тільки якщо у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі чітко визначене право діяти від імені юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження».
Оскільки представником позивача Нецкар Ю.І. не надано доказів, які дають йому право діяти від імені юрособи в порядку представництва, а також документи, якими підтверджено його статус адвоката, ураховуючи положення ч.5 ст.242 КАСУ, щодо обов'язковості висновків Верховного Суду, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви положення ч.2 ст.167 КАСУ та повернути заяву заявникові без розгляду.
Керуючись статтями 55, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис фінансової свободи" (код ЄДРПОУ - 42714762, м.Київ, пров.Ковальський, 19, офіс 115) про заміну сторони виконавчого провадження, - повернути заявникові без розгляду.
Копію ухвали направити (видати) заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Брагіна О.Є.