про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2020 року м. Київ №320/10136/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій УСЗН Білоцерківської міської ради щодо виплати у меншому відсотковому розмірі суми пільги за проживання в гуртожитку при щомісячних розрахунках за період з жовтня 2019 по вересень 2020 включно та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недотриману суму пільги по оплаті за користування житлом та комунальними послугами в розмірі 3966,28 грн.
Дослідивши подану позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет виконання ст.ст.160,161 КАСУ, суд приходить до висновку про її невідповідність положенням процесуального законодавства у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній: викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, коли, ким та на якій підставі позивач був прийнятий на облік відповідача як особа, яка має право на пільги з наданням довідки про взяття на облік; зазначення механізму фінансування грошової компенсації пільги на оплату житлово-комунальних послуг з наданням суду копій заяви позивача про отримання зазначених виплат, відповідного розпорядження про призначення позивачеві компенсації пільг на оплату житлово-комунальних послуг, доказів отримання цих сум у меншому розмірі, на думку позивача (виписки банківської карти; довідки про грошові перекази тощо); зазначення місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучені до позовної заяви; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; заяви про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та з наданням доказів, які це підтверджують.
Суд звертає увагу на те, що у поданій заяві позивач просить зобов'язати орган пенсійного фонду здійснити нарахування та здійснення виплат з жовтня 2019, в той час як до суду позовна заява надійшла 22.10.2020, тобто після спливу 6-ти місячного строку з моменту виникнення права на їх одержання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Строк позовної давності у даному випадку обчислюється по кожному місяцю, за яким має нараховуватися така пенсія, окремо. Право на позов відносно грошової компенсації пільги по оплаті комунальних послуг особі, яка має право на ці пільги виникає щомісяця, а позовна давність обчислюється з того місяця, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Вказаний підхід повністю кореспондується із позицією Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі від 17.02.2010 року по справі № 6-911св09.
Тому, позивачеві у позовній заяві в новій редакції необхідно вказати в якому місяці та якого року він одержав виплати у меншому розмірі.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду з порушенням визначеного законом строку позовної давності без обґрунтувань у позовній заяві причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав станом на квітень 2020 та при одержанні відповідних компенсаційних виплат, або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дії протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.