27 жовтня 2020 року м. Київ 320/10132/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення
середнього заробітку,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.09.2020 № 559 у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0115941), заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.09.2020 № 277 о/с у частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0115941), заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області, в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту , у відповідності до ч.1 су. 77 ЗУ «Про національну поліцію» у виді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_1 (0115941), старшого лейтенанта поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.09.2020 року но день винесення рішення суду без урахування обов'язкових податків та зборів;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (0115941), старшого лейтенанта поліції на посаді заступника начальника 1-го відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП н Київській області з дня винесення рішення суду;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця без урахування обов'язкових податків та зборів.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржується до суду наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.09.2020 № 559 та наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.09.2020 № 277 о/с в частині що стосуються накладення стягнення на позивача.
Отже, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).
У позовній заяві зазначено, що місцем фактичного проживання позивача є: АДРЕСА_1 , проте жодних доказів на підтвердження вказаного факту позивачем до суду не надано.
При цьому, позивач зазначив, що місцем його реєстрації, що також підтверджується відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (зі змінами та доповненнями) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивачем не надано до суду документу що підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , суд, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача, враховує відомості з паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , згідно з яким зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
У позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області є: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15.
Отже, вирішення спору за місцезнаходженням позивача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на с. Євсуг, Луганської області (Луганський окружний адміністративний суд), а за місцезнаходженням відповідача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружний адміністративний суд міста Києва).
В той же час позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі» розповсюджується на територію Київської області.
За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, оскільки розгляд даної справи має здійснюватись за правилами територіальної підсудності або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на с. Євсуг, Луганської області (Луганським окружним адміністративним судом), або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва).
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи підсудність даної справи одночасно як Луганському окружному адміністративному суду (за зареєстрованим місцем проживання позивача), так і Окружному адміністративному суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача), та з огляду на те, що позивачем не доданої до позовної заяви будь-яких належних доказів проживання на території саме Київської області, суд дійшов висновку про передачу даної справи до Окружного адміністративного суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу № 320/10132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку передати за підсудністю до - Окружного адміністративного суду міста Києва.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.