22 жовтня 2020 року № 320/6270/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О. розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної податкової служби у Київській області у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020.
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) видати Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 04258770, адреса: 09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка) ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно поданої 19.03.2020 підпрєимством заяви, із терміном дії ліцензії з 09.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем належними чином сплачено плату за ліцензію на право зберігання пального, однак відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про те, що сплата була здійснення до державного бюджету, а не до місцевого, як це вимагає Бюджетний кодекс України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
25.08.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якої останній заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у позові.
В судовому засіданні 22.10.2020 на підставі ст. 250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка зареєстроване як юридична особа 28.12.1991 за адресою: 09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка, код ЄДРПОУ:04258770.
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка подало до Головного управління документи для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) до яких додано, зокрема, платіжне доручення №1889 від 16.03.2020 на суму 780,00грн.
Рішенням ГУ ДФС у Київській області оформлене листом №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020 позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Відмова обґрунтована тим, що відповідно до Бюджетного кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 14 листопада 2019 року №294 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», які набрали чинності з 01.01.2020, до доходів загального фонду бюджетів міст Автономної республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад (ст. 62) та до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (ст. 66) серед іншого належить плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності. Крім цього, згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями, плата за ліцензії зараховується до місцевих бюджетів.
З урахуванням викладеного відповідач у відмові у видачі ліцензії ПОСМ ім.. Т.Г. Шевченка, вказав, що сплата останнім за ліцензію на зберігання пального до державного бюджету суперечить нормам Бюджетного кодексу України та Закону України №481/95-ВР.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Наведеною статтею також встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
Згідно з ч. ч. 8-10 ст. 15 вказаного Закону суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Відповідно до п. 25-1 ст. 66 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належить: плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності.
З матеріалів справи слідує, що позивачем здійснено сплату за ліцензії на право зберігання пального згідно платіжного доручення №1889 від 16.03.2020 на рахунок НОМЕР_1 за кодом бюджетної класифікації 22013400 (плата за ліцензії на право зберігання пального) у сумі 780,00грн. Наведене підтверджується також довідкою Миронівської міської ради від 22.07.2020 №02-50/1975, в якій вказано, що кошти зараховано 18.03.2020.
Крім того, відповідно до рішення Сьомого скликання Дев'ятнадцятої сесії Миронівської міської ради Миронівського району Київської області «Про добровільне приєднання територіальних громад до Миронівської міської об'єднаної територіальної громади» від 29.11.2019 вирішено добровільно приєднати Іванівську сільську територіальну громаду села Іванівка Богуславського району Київської області, Михайлвіську сільську територіальну громаду сіл Михайлівка і Олексіївка Богуславського району Київської області.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем сплату за ліцензію на право зберігання пального перераховано до бюджету Миронівської міської об'єднаної територіальної громади, що відповідає нормам Бюджетного кодексу України. Натомість твердження контролюючого органу в оскаржуваній вимозі про перерахунок коштів до державного бюджету не відповідає обставинам справи.
В судовому засіданні представник відповідача стверджувала про об'єктивну неможливість контролюючим органом відстежити факт сплати ПОСП ім.. Т.Г. Шевченка коштів за видачу ліцензії на право зберігання пального. Відповідно до норм Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затверджене наказом Державної податкової служби України від 01.02.2019 №80, ГУ ДПС у Київській області відповідно до докладених на нього завдань забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів, єдиного внеску. Так, представник відповідача пояснила, що під час перевірки відповідальним працівником звернення позивача із заявою та документами для отримання ліцензії, зокрема, надходження до відповідного бюджету коштів в системі податкового органу вказані кошти відображені не були.
Разом з тим, під час розгляду справи позивачем була направлено на адресу контролюючого органу адвокатський запит щодо здійснення відповідачем забезпечення ведення обліку надходження коштів по рахунку НОМЕР_1 за КБКД 22013400 «Плата за ліцензію на право зберігання пального» в період з 01.01.2020 по 09.04.2020.
У відповіді контролюючого органу, копія якої міститься в матеріалах справи, повідомлено, що Державним Казначейством України починаючи з 03.01.2020 відкриті нові бюджетні рахунки відповідно до Наказу Казначейства від 28.11.2019 №336 «Про затвердження Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету», затвердженого на виконання наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203 «Про затвердження плату рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі» та наказу Казначейства від 19.12.2019 №355 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету», затвердженого на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджету України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію». Ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 із змінами. Відповідно до Постанови контроль надходжень по коду бюджетної класифікації 22013400 «плата за ліцензії на право зберігання пального» закріплено за органами державної податкової служби. Відповідно до даних ІС «Податковий блок» платником Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 04258770) сплачено плату за ліцензію на право зберігання пального 16.03.2020 в сумі 780,00грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу у спірній відмові про сплату ПОСП ім. Т.Г. Шевченка за ліцензію на зберігання пального до державного бюджету.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2102,00грн., що підтверджується квитанцією від 22.07.2020 №N0GPE5179M, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області
Адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної податкової служби у Київській області у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) видати Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 04258770, адреса: 09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка) ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно поданої 19.03.2020 підпрєимством заяви, із терміном дії ліцензії з 09.04.2020.
Стягнути на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 02 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.