30 жовтня 2020 року № 320/6927/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку згідно постанови КМУ від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати і виплати підвищення до пенсії за постановою КМУ від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати і виплати ОСОБА_1 заборгованість, що виникла в результаті нарахування підвищення за постановою КМУ від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб». Одержуючи пенсію позивач виявив у складових грошового забезпечення відсутність підвищення за Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 35%.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
17 січня 2020 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 врегульовано питання установлення відсоткового підвищення розміру пенсії, та що нею не змінено розміри видів грошового забезпечення і не введено нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, тому вказана Постанова не є підставою для перерахунку пенсії. Зазначив також, що Головним управлінням було проведено розрахунок та відсоткове підвищення пенсії позивача на 11% з 01.07.2012, на 23% з 01.09.2012 та на 35% з 01.01.2013.
07 лютого 2020 року від позивача через службу діловодства суду надійшли письмові пояснення, що по суті є відповіддю на відзив, за результатом вивчення змісту яких судом встановлено, що позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 13-14).
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.12.2011, позивач отримує пенсію за вислугу років (а.с. 16).
Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 08.12.2011 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с. 17).
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач вживав заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом, зокрема, звернення у лютому 2018 року до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області щодо надання довідок для здійснення перерахунку і виплати пенсії.
У відповідь на вказане звернення позивач зазначив, що 02.03.2018 отримав лист від 02.03.2018 № 29/М-159, яким позивача повідомлено, що довідки про розмір грошового забезпечення готуються в одному екземплярі та подаються до ГУПФУ й зберігаються у пенсійній справі за місцем призначення (перерахунку) пенсії. А тому для отримання будь-яких копій з пенсійної справи позивачу рекомендовано звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
22 лютого 2018 року позивач усно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо надання довідок про його грошове забезпечення з урахуванням сум, які були враховані для призначення пенсії, а саме: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років та сум додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за оперативно-розшукову діяльність, робота з таємними виробами, носіями, документами, надбавка за особливо-важливі завдання, премія у зв'язку із зміною посадових окладів та інших складових грошового забезпечення поліцейських (постанова КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»).
23 серпня 2018 року позивач отримав відповідь від начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій зазначено, що перерахувати та виплачувати позивачеві пенсію Пенсійний фонд буде лише згідно з постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у розстрочку протягом чотирьох років.
Також, у відповідь на звернення позивача, 07.05.2018 позивачем було отримано нову довідку Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України «Автоматизована система Розрахунку пенсії» № 4242 від 07.05.2018 (а.с. 18), з якої вбачається, що грошове забезпечення позивача з урахуванням сум, які були враховані для призначення пенсії, складається з таких складових: розрахунок пенсії по інвалідності по пенсійній справі № 1003008416 для ОСОБА_1 , пенсія призначена (обчислена) з 08.12.2011 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2550, 00 грн.; оклад за військове звання - 2000, 00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 30% - 1350, 00 грн.; премія 42,82% - 2504, 97 грн., всього 8354, 97 грн., в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 8354, 97 грн. Основний розмір пенсії: 60% грошового забезпечення у розмірі 5012, 98 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227, 76 грн. підсумок пенсії з надбавками - 5240, 74 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з інформаційним запитом, в якому просив включити до перерахунку та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 35% відповідно до постанови КМУ № 355 від 23.04.2012.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не врахування до пенсії підвищення за Постановою КМУ № 355 від 23.04.2012 у розмірі 35% від основного розміру грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З огляду на вказану норму права підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.
При цьому, постановою КМУ № 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Проаналізувавши зміст постанови № 355, суд дійшов висновку, що зазначеною постановою Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, або щодо введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналогічної правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 359/5937/17, висновки якої в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України, враховані судом у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про відсутність правових відстав для здійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 з врахуванням підвищення за Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність його дій.
Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій, які виключають інкриміновану позивачем протиправну бездіяльність щодо неврахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку згідно постанови КМУ від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 52, 73-78, 90, 139, 143, 159, 194, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення рішення суду 30.10.2020
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.