ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" листопада 2020 р. справа № 300/2268/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо незарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980, зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980 та перерахувати пенсію з урахуванням періоду роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980, з дати призначення пенсії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, з недотриманням вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відмовлено у зарахуванні позивачу періоду роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980 до страхового стажу, з підстав необхідності надання підтверджуючих документів. Водночас зазначено, що записами в трудовій книжці підтверджено вказаний період роботи позивача.
Ухвалою суду від 10.09.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.09.2020. Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що відповідач правомірно не зарахував до стажу роботи позивача роботу в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу за період з 04.07.1978 по 28.08.1980, оскільки трудова книжка позивача не оформлена належним чином, а саме на титульній сторінці відсутній відбиток печатки установи, яка заповнювала трудову книжку та будь-яких підтверджуючих документів за вказаний період позивач при призначенні пенсії не надала. В задоволенні позову просив відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію з 11.07.2020 за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при страховому стажі 40 років 6 місяців.
До загального страхового стажу позивачу не враховано період роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980 в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу.
У відповідності до записів №№2, 3, 4, 5 трудової книжки НОМЕР_1 від 12.02.1978, позивач в період з 04.07.1978 по 28.08.1980 працювала в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу (а.с.11).
За результатом розгляду усного звернення позивача про причини не зарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 21.08.2020 за №2430-2554/С-03/8-0900/20, повідомило , що до стажу не враховано зазначений період роботи, оскільки трудова книжка позивача не оформлена в установленому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, порядку заповнення трудових книжок і вкладишів до них, а саме перша (титульна) сторінка не завірена печаткою. Зазначено, що для зарахування до стажу періоду роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980 позивачу необхідно надати підтверджуючі документи або факт приналежності трудової книжки може бути встановлено у судовому порядку (а.с.15, 16).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980 в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу, позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача вказаний період роботи та перерахувати пенсію з урахуванням даного періоду роботи, з дати призначення пенсії.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Також, згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 визначено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як встановлено, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не врахувало позивачу до стажу період роботи з 04.07.1978 по 28.08.1980 в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з підстав того, що перша (титульна) сторінка трудової книжки позивача не завірена печаткою.
У відповідності до записів №№2, 3, 4, 5 трудової книжки НОМЕР_1 від 12.02.1978, в період з 04.07.1978 по 28.08.1980 позивач працювала в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу. Дані записи трудової книжки позивача є правильними і не містять неточностей, при цьому, сторінка №3 трудової книжки позивача з вказаними записами №№2, 3, 4, 5 містить відтиск печатки Івано-Франківської фабрики хімчистки і фарбування одягу (а.с.11).
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність.
Враховуючи наведене, записи трудової книжки НОМЕР_1 від 12.02.1978 підтверджують період роботи позивача в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980, а незасвідчення печаткою першої (титульної) сторінки трудової книжки позивача не спростовує достовірності записів №№2, 3, 4, 5 трудової книжки позивача, які засвідченні відповідною печаткою.
Суд вважає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене іншою особою, оскільки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, покладено обов'язок на підприємство, в якому вперше заповнювалася трудова книжка з проставлення печатки на першій сторінці трудової книжки.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області безпідставно не взято до уваги період роботи позивача в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980 при призначенні пенсії за віком з 11.07.2020.
На підставі наведеного, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо незарахування до загального страхового стажу позивача періоду її роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980 є протиправною.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980 та зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача період роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980, здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 11.07.2020.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 04.07.1978 по 28.08.1980, здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду роботи в Івано-Франківській фабриці хімчистки і фарбування одягу з 11.07.2020, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.