02 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/13681/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати дії відповідача протиправними, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні, починаючи з 1 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням і урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку починаючи з 1 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи і 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 1 січня 2018 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати дії відповідача протиправними, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні починаючи з 1 січня 2019 року до 19 червня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року №2620 "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 1 січня 2019 року;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку, починаючи з 1 січня 2019 року до 19 червня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року №2629 "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 1 січня 2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати відповідача сплатити недоплачені протягом 2018 року та 2019 року суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 1 січня 2018 року та Законом України від 23 листопада 2018 року №2629 "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 1 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби у період з 1 березня 2018 року до 19 червня 2019 року відповідачем нараховувались та виплачувались суми основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без дотримання вимог постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а саме без застосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в частині врахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року, відповідно, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням. На звернення позивача, відповідачем нарахування та виплата недоплачених сум основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 19 червня 2019 року, з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, проведена не була. Позивач стверджує, що такі дії відповідача призводять до недоплати йому сум основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за вказаний період, чим порушують гарантовані чинним законодавством України права.
На своє звернення щодо такого перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивач отримав відмову, яку вважає протиправною.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
28 вересня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.16-18). Відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначає, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача було правомірно, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", визначено застосувавши розмір прожиткового мінімуму.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У липні 2020 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із запитом щодо перерахунку основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 19 червня 2019 року, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного в пункті 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, та множення на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.4).
Однак відповіді на своє звернення не отримав.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІІ передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова КМУ №704) були збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вказаної правової норми Закону №2262-XII та Постанови КМУ №704 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103).
Як вбачається зі структури Постанови КМУ №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови КМУ №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Отже, додатки 1 та 14 до Постанови КМУ №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Водночас, Постановою №103 до пункту 4 Постанови КМУ №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня 2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови КМУ №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови з яких не було вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводитися виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, що є суто технічною помилкою, а не колізією норм права, яка не впливає на розміри окладів, оскільки Примітки Додатків 1 та 14 Постанови КМУ №704 не є нормами права та не встановлюють розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а лише роз'яснюють, у даному випадку, порядок обчислення (множення посадового окладу на відповідний тарифний коефіцієнт тощо).
Правовою нормою, яка встановлює розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення є пункт 4 Постанови КМУ №704.
Одночасно, суд вважає за необхідне відмітити, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 6 грудня 2016 року, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Аналіз викладеного, дає підстави вважати, що згідно з Постановою КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина-розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Оскільки Додатки 1 і 14 до Постанови №704 затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови №103, відповідно пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови №704.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року у справі №120/1999/20-а.
З огляду, на встановлені обставини справи та здійснену правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що твердження позивача, щодо необхідності проведення йому перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) є помилковими та законодавчо не обґрунтованими.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірні дії відповідача на відповідність приписам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що вони вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог та зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін