про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/18755/20
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати йому пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату з 17.07.2018 пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суддя, перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала невиплата йому відповідачем з 17.07.2018 пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Водночас, з вказаним позовом до суду позивач звернувся 22.10.2020, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку на звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення з позовом, наполягаючи на тому, що до спірних правовідносин такий строк не застосовується.
Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Звертаючись з клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач не врахував, що оскільки пенсія, додаткова пенсія отримувались ним щомісячно, тому про порушення свого права він мав дізнатися, не отримавши такого забезпечення у належному розмірі за період з липня 2018 року, а перебіг строку звернення до суду з вимогами про їх виплату у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №813/5002/17.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що він не мав змоги звернутись до суду з серпня 2018 року з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату за період з 17.07.2018 пенсії, додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Правову позицію, викладену в судових рішеннях Верховного Суду від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, на яку посилається позивач, не можна застосовувати до даної справи, оскільки зазначені судові рішення постановлені за наслідками інших фактичних обставин справи щодо припинення виплати пенсії.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку, є неповажними.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, підтверджених належними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко