29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" листопада 2020 р. Справа № 924/1170/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
розглянувши заяву про забезпечення позову (від 09.10.2020), подану до подання позову
ОСОБА_1 , м. Хмельницький (особа, яка може отримати статус учасника справи - публічне акціонерне товариство "Проскурів", м. Хмельницький)
встановив: на адресу Господарського суду Хмельницької області 28.10.2020 надійшла заява ОСОБА_1 (від 09.10.2020) про забезпечення позову до подання позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 вищезазначену заяву передано на розгляд судді Крамару С.І.
Ухвалою суду від 30.10.2020 задоволено самовідвід судді Крамара С.І. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.10.2020 про забезпечення позову до подання позову (особа, щодо якої подано заяву про забезпечення позову - публічне акціонерне товариство "Проскурів", м. Хмельницький).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 заяву ОСОБА_1 (від 09.10.2020) про забезпечення позову до подання позову передано на розгляд судді Виноградовій В.В.
У поданій заяві заявник просить: зупинити дію рішення загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформлене протоколом №2 від 28.11.2019 в частині, а саме: "9. Обрати до складу Наглядової ради Товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 "; заборонити загальним зборам акціонерів публічного акціонерного товариства "Проскурів" та Наглядовій раді публічного акціонерного товариства "Проскурів", що обрана на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом №2 від 28.11.2019 у складі Будзінської Тетяни Миколаївни, ОСОБА_3 , Літвіна Олега Юрійовича, приймати конкретно визначені ухвалою суду рішення, а саме: 1) про припинення повноважень Генерального директора Товариства; 2) обрання Генерального директора Товариства; 3) внесення змін та доповнень до Статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції; 4) припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; 5) обрання членів Наглядової ради Товариства; 6) затвердження умов договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради; 7) припинення повноважень членів ревізійної комісії Товариства; 8) обрання членів ревізійної комісії Товариства; 9) затвердження умов договорів, що укладатимуться з членами ревізійної комісії, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів із членами ревізійної комісії.
Заява обґрунтована тим, що заявник є акціонером публічного акціонерного товариства "Проскурів" з часткою 0,001932% у статутному капіталі, що підтверджується відповідним витягом з реєстру власників іменних цінних паперів станом на 02.07.2018. При цьому зазначає, що їй стало відомо, що 20.10.2020 планується проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", що підтверджується повідомленням про проведення позачергових загальних зборів ПАТ "Проскурів" з визначеним порядком денним питань, що вирішувалися на зборах акціонерів 27.09.2019 та 28.11.2019, а саме: 1. Внесення змін та доповнень до Статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції; 2. Припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; 3. Обрання членів Наглядової ради Товариства; 4. Затвердження умов договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради; 5. Припинення повноважень членів ревізійної комісії Товариства; 6. Обрання членів ревізійної комісії Товариства; 7. Затвердження умов договорів, що укладатимуться з членами ревізійної комісії, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів із членами ревізійної комісії. Звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2020 у справі № 924/1125/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2020, визнано недійсним протокол загальних зборів акціонерів від 27.08.2019 з аналогічним переліком питань порядку денного та визнано недійсними рішення наглядової ради щодо обрання генерального директора. Одночасно повідомляє, що має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", що оформлене протоколом №2 від 28.11.2019, та визнання недійсними рішень незаконно призначеної Наглядової ради.
Враховуючи зазначене, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до подання іншого позову, оскільки Наглядова рада товариства, що вперше призначена 29.08.2019 та в подальшому перепризначена 28.11.2019 у аналогічному складі зможе приймати будь-які рішення, в тому числі щодо перепризначення за власним розсудом керівника товариства, що призведе до необхідності позивачу повторно звертатися до суду із вимогами про визнання недійсними рішення Наглядової ради, що, у свою чергу, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах розгляду даної справи, та унеможливить виконання рішення у цій справі.
При розгляді поданої заяви про забезпечення позову судом враховується таке.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України).
Частиною 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
При цьому згідно зі ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (зазначені позиції містяться у п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищезазначених вимог обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами.
Так, заявник зазначає про те, що вона є акціонером публічного акціонерного товариства "Проскурів" із часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 0,001932%, у підтвердження чого посилається на витяг з реєстру власників іменних цінних паперів станом на 02.07.2018. Разом з тим, суд звертає увагу, що наданий витяг не підтверджує перебування заявника у складі акціонерів публічного акціонерного товариства "Проскурів" як станом на час прийняття рішення загальних зборів товариства від 28.11.2019 і рішень наглядової ради товариства, зокрема від 14.09.2020, які заявник має намір оскаржити у суді, так і станом на момент подання заяви про забезпечення позову. На підтвердження зазначеної обставини не надано і будь-яких інших доказів.
Щодо вимог заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформленого протоколом №2 від 28.11.2019 у відповідній частині, судом враховується, що визначений ч. 1 ст. 137 ГПК України перелік заходів забезпечення позову такого виду заходів забезпечення позову не містить. При цьому, беручи до уваги визначену п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України можливість забезпечення позову іншими заходами, враховується, що вони можуть бути вжиті лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Натомість, будь-яких законів або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які би передбачали випадки, за яких можливо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів товариства, заявником не зазначено. Відповідних випадків також не визначено і в ГПК України.
Також, звертаючись з проханням вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам акціонерів товариства та наглядовій раді товариства приймати зазначені у заяві рішення, заявником не розмежовано, прийняття яких рішень загальними зборами та прийняття яких рішень наглядовою радою вона просить суд заборонити з метою забезпечення позову (виходячи з їх повноважень).
При цьому до заяви не додано статуту ПАТ "Проскурів" в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів товариства 28.11.2019, та у подальших редакціях, з огляду на що суд позбавлений можливості встановити перелік питань, які належать до компетенції/виключної компетенції загальних зборів ПАТ "Проскурів" та Наглядової ради ПАТ "Проскурів", і надати оцінку наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 висловив позицію, згідно з якою, якщо позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а тому така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 у справі №907/73/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.
Заявник стверджує про наявність у нього наміру оскаржити рішення загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Проскурів" від 28.11.2019 та рішення незаконно призначеної Наглядової ради товариства.
Однак, виходячи зі змісту поданої заяви з доданими документами, заявником не зазначено та не обґрунтовано, які саме його корпоративні чи інші права або інтереси та яким чином порушені під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", рішення яких оформлено протоколом від 28.11.2019 №2, та, як наслідок, не обгрунтовано, яким чином невжиття заявлених заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення таких (не визначених заявником) прав.
У контексті зазначеного суд критично оцінює посилання заявника на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2020 у справі №924/1125/19, оскільки під час розгляду цієї справи судом не досліджувалось питання порушення прав акціонера ПАТ "Проскурів" Сущук А.В. та відповідних обставин не встановлювалось.
Крім того, зауважується, що звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову 28.10.2020, заявник зазначає про заплановані на 20.10.2020 загальні збори акціонерів ПАТ "Проскурів" із переліком питань, ідентичних тим, що вирішувались на зборах 27.09.2019 та 28.11.2019. Проте будь-яких обставин щодо вчинення ПАТ "Проскурів" тих чи інших дій у майбутньому, та внаслідок невжиття заходів забезпечення позову щодо яких заявник буде змушений звертатись до суду з новими позовними вимогами, заявником не наведено та будь-якими доказами не підтверджено.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/16448/18).
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Проте, дослідивши зазначені заявником обставини та надавши оцінку наведеним у заяві доводам та поданим доказам, суд зазначає, що заявником не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності прав, за захистом та поновленням яких заявник має намір звернутись до суду, і не підтверджено фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
При цьому посилання заявника на судові рішення в інших справах судом оцінюються критично з огляду на те, що фактичні обставини при розгляді цієї заяви не є тотожними обставинам, що мали місце в інших справах.
Керуючись ст. ст. 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про забезпечення позову до подання позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 02.11.2020.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя В.В. Виноградова
Видрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - заявнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ), 4 - ПАТ "Проскурів" (29000, м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова,11).Всім рек. з пов. про вруч.