ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
27 жовтня 2020 року Справа № 923/587/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Красноград Харківської області),
до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (м. Нова Каховка Херсонської області),
про стягнення 1 111 236 грн. 45 коп.,
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (м. Нова Каховка Херсонської області),
до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Красноград Харківської області),
про стягнення 66 717 грн. 42 коп.,
за участю представників:
позивача- Рябченко М.М., адвокат,
відповідача- Стрельцова Т.В., адвокат.
Позивач за первісним позовом 17.06.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача за первісним позовом 569 604 грн. 44 коп. пені та 541 632 грн. 01 коп. штрафу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 18.06.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 14 липня 2020 року о 14:00.
Відповідач за первісним позовом 06.07.20 звернувся до Господарського суду Херсонської області із зустрічною позовною заявою у якій просить стягнути з позивача за первісним позовом 2871грн.62коп. пені, 23602грн.32коп. з урахуванням 3% річних, 40243грн.48коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Ухвалою суду від 07.07.20 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, призначено їх розгляд за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні 14.07.20 о 14 годині 00 хвилин.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольними ухвалами з 14.07.20 до 14.00 11.08.20.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 11.08.20, продовжено строк підготовчого провадження до 08.10.20.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 11.08.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.10.20 о 10.00.
Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 08.10.20 до 10.00 27.10.20.
У судовому засіданні 27.10.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:
відповідач за первісним позовом прострочив виконання забов'язання по укладеному сторонами 15.03.2019 року Договору поставки (електродвигуни в асортименті) №УБГ 165/015-19, в частині своєчасної поставки Товару, чим порушив п. 5.2. та п. 6.3.1. даного Договору;
відповідно до п. 7.10. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобовязань з поставки Товару у строки, зазанчені у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару;
за розрахунком позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом має сплатити на користь AT «Укргазвидобування» пеню в розмірі 569 604, 44 грн. та штраф в розмірі 541 632,01 грн., всього 1 111 236,45 грн.;
крім того, на думку позивача за первісним позовом та відповідно до контррозрахунку останнього, відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві помилково нарахував 17587грн.77коп. з урахуванням 3% річних, 2151грн.80коп. пені.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у заявах по суті справи та заперечував проти аргументів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), викладених останнім у заявах по суті справи.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:
вимоги позивача, викладені в позові, відповідачем визнаються не в повному обсязі;
як стверджує відповідач за первісним позовом, позивач у первісній позовній заяві зазначив, що термін постачання був до 14.06.2019 року, що є невірним, оскільки дата договору 15.03.2019 року, а тому 90 календарних днів закінчуються не 14.06.2019 року, як позивач зазначає у позові, а 15.06.2019 року, тобто на вихідний день;
першим після 15.06.2019 робочим днем є 18.06.2019 року, тому що 17.06.2019 року був святковий день (Трійця), так само Позивач не врахував наступні вихідні святкові дні;
враховуючи вище наведене, керуючись 254 Цивільного кодексу України, на думку відповідача за первісним позовом слідує, що розрахунок суми пені за несвоєчасно поставлений Товар за договором є завищеним та надає перерахунок суми пені за несвоєчасно поставлений товар;
також, як зазначає відповідач за первісним позовом, позивач за первісним позовом при описувані видаткових накладних двічі зазначив одну ту саму видаткову накладну за №ВП00000297 від 14.06.2019 року на загальну суму 19 182,00 гривень ПДВ, але при розрахунку пені її не взяв до розгляду оскільки прострочення не було, а в другій не правильно вказав дату даної накладної, а саме 20.06.2019 року, тому така накладна буде відсутня у ємовідносинах;
крім того, оскільки позивач за первісним позовом використав своє право щодо застосування господарських санкцій до відповідача за первісним позовом, тому і останній керуючись пунктом 7.11. Договору та статтею 625 Цивільного кодексу України надає розрахунки виниклої заборгованості позивача за первісним позовом за періоди прострочення грошових зобов'язань;
за розрахунком відповідача за первісним позовом загальна сума заборгованості Відповідача за весь період співпраці по Договору становить - 66 717.42 грн., де 2 871.62 грн. (пеня), 23 602.32 грн. (3% річних), 40 243.48 (інфляційне збільшення);
відповідач за первісним позовом просить суд зменшити розмір санкцій Акціонерного товарна "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ".
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) заперечував проти первісних позовних вимог та аргументів позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), викладених останнім у заявах по суті справи.
Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
17.06.20 - позов;
06.07.20 - клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції;
10.07.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;
16.07.20 - відповідь на відзив;
16.07.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;
04.08.20 - відзив на зустрічну позовну заяву;
12.08.20 - клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
Позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
06.07.20 - відзив;
06.07.20 - зустрічна позовна заява;
14.07.20 - заява про відкладення розгляду справи;
10.08.20 - доповнення до відзиву за первісним позовом;
17.08.20 - клопотання про долучення до справи доповнення до відзиву за первісним позовом;
08.10.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;
27.10.20 - клопотання про долучення до справи письмових доказів направлення іншому учаснику справи листа з пропозицією врегулювання спору.
Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд
Між АТ «Укргазвидобування» в особі філії БУ «Укрбургаз» (надалі за текстом рішення - Позивач за первісним позовом, Покупець) та ТОВ «НВП «НКЕМЗ» (надалі за текстом рішення - Відповідач за первісним позовом, Постачальник), укладений договір поставки (електродвигуни в асортименті) №УБГ 165/015-19 від 15.03.2019 року (надалі за текстом рішення - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві електродвигуни в асортименті (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком №1 до Договору та є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.3. Договору Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром.
Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору.
Пункт 5.3. Договору визначає, що датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №3 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною або видаткової накладної.
Відповідно до п. 6.3.1. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
П. 1 Специфікації № 1 (Додаток №1 до Договору) від 10.04.2019 року Постачальник зобов'язується поставити Товар в асортименті на загальну суму 10 196 995,16 грн.
П. 3 Специфікації №1 до Договору Сторони погодили, що строк поставки Товару: Згідно рознарядки Покупця. Граничний термін постачання не пізніше 90 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 14.06.2019 року.
Видатковою накладною №ВП00000296 від 14.06.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 120 808,80 грн. з ПДВ.
Видатковою накладною №ВП00000297 від 14.06.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 19 182,00 грн. з ПДВ.
Видатковою накладною №ВП00000298 від 14.06.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 247 572,00 грн. з ПДВ.
Видатковою накладною №»ВП00000300 від 14.06.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 677 420,00 грн. з ПДВ.
Видатковою накладною №ВП00000297 від 20.06.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 19 182,00 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 5 днів.
Видатковою накладною №ВП00000326 від 01.07.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 824 160,20 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 16 днів.
Видатковою накладною №ВП00000356 від 12.07.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 130 487,28 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 27 днів.
Видатковою накладною №ВП00000369 від 18.07.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 212 041,79 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 33 дні.
Видатковою накладною №ВП00000358 від 18.07.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 797 607,53 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 33 дні.
Видатковою накладною №ВП00000385 від 05.08.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 1 995 537, 71 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 51 день.
Видатковою накладною №ВП00000410 від 12.08.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 1 279 829,48 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 58 днів.
Видатковою накладною №ВП00000449 від 28.08.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 128 723,68 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 74 дні.
Видатковою накладною №ВП00000447 від 28.08.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 1 130 464,61 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 74 дні.
Видатковою накладною №ВП00000507 від 27.09.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 814 888,72 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 104 дні.
Видатковою накладною №ВП00000523 від 30.09.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 619 158,17 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 107 днів.
Видатковою накладною №ВП00000569 від 21.10.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 312 997, 00 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 128 днів.
Видатковою накладною №ВП00000575 від 21.10.2019 року Постачальником поставлено Товар на загальну суму 446 352 , 00 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 128 днів.
Постачальник прострочив виконання забов'язання по Договору в частині своєчасної поставки Товару, чим порушив п. 5.2. та п. 6.3.1. даного Договору.
Відповідно до п. 7.10. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобовязань з поставки Товару у строки, зазанчені у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Відповідач за первісним позовом не заперечує факту прострочення виконання зобов'язань за Договором, однак посилається на невірний розрахунок позивачем за первісним позовом сум пені та штрафу (неустойки), а також просить суд зменшити розмір неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1, 2 ст. 233 ГК України.
Судом приймаються до уваги доводи позивача за первісним позовом про те, що оскільки датою укладання Договору є 15.03.2019 р., перебіг строку для своєчасної поставки починається з 16.03.2019 року та останнім днем є 13.06.2019 року - четвер. Будь-які виключення із загального строку святкових днів не передбачено умовами договору та суперечать приписам чинного законодавства.
Крім того, у ст. 254 Цивільного кодексу України йдеться саме про останній день строку, що припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, а не перший, як помилково вважає відповідач за первісним позовом.
За вказаних обставин, судом визнано правильним наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені та штрафу.
Щодо зменшення розміру неустойки, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1, 2 ст. 233 ГК України судом враховано наступні обставини.
Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У частині першій статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, у постанові від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 тощо.
Відповідно до п. 7.10. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобовязань з поставки Товару у строки, зазанчені у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Відповідно до умов п. 7.11 Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу Постачальника, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Зазначеними умовами Договору, щодо розміру неустойки, сторони поставлені у нерівні умови оскільки за невиконання грошового зобов'язання Покупцем за Договором передбачена значно менша відповідальність ніж за невиконання відповідних зобов'язань за Договором Постачальником.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Дослідивши наявні у справі докази та обставини справи в їх сукупності, перевіривши доводи сторін, урахувавши наведені положення законодавства, встановивши наявність обставин, які мають істотне значення для визначення розміру штрафних санкцій та їх зменшення у цьому випадку на 50 %, зокрема, беручи до уваги те, що: відповідач за первісним позовом виконав основне зобов'язання за Договором, що свідчить про вжиття останнім заходів для виконання зобов'язання за Договором; терміном прострочення за договором з боку Постачальника є незначний період, а загальна сума пені та штрафу є навпаки значною та не співмірною із розміром вартості непоставленого Товару, здійснивши оцінку вищевикладеного суд вважає за можливе застосувати статтю 233 ГК України та статтю 551 ЦК України, зменшивши розмір неустойки на 50%.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 до договору від 15.03.2019 року встановлено стркж оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Для Товару, поставленого за накладною №ВП00000296 від 14.06.2019 року на суму 120 808,80 грн., за накладною №ВП00000297 від 14.06.2019 року на суму 19 182,00 грн., за накладною №ВП00000298 від 14.06.2019 року на суму 247 572,80 грн., за накладною №ВП00000300 від 14.06.2019 року на суму 677420,12 грн., граничний строк сплати 14.07.2019 року (неділя).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У розрахунку позивача за застрічним позовом не враховані приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, де визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Аналогічна позиція закріплена в ст. 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS N76) (далі - Конвенція), якою обумовлено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
Статтею 2 Конвенції встановлено, що для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.
У розрахунках позивачем за зустрічним позовом не взято до уваги приписи п. 19 Постанови, якими встановлено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Таким чином, оплати за накладними №ВП00000296 від 14.06.2019 року на суму 120 808,80 грн., №ВП00000297 від 14.06.2019 року на суму 19 182,00 грн., №ВП00000298 від 14.06.2019 року на суму 247 572,80 грн., №ВП00000300 від 14.06.2019 року на суму 677420,12 грн. мали відбутись до 16.07.2019 року, а не до 15.07.2019 року, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом. Кінцева розрахункова дата оплати повинна бути 15.07.2019 року.
Для Товару, поставленого за накладною №ВП00000314 від 20.06.2019 року на суму 439 764,00 грн. граничний строк оплати становить 20.07.2019 року (субота). Оплата за накладною №ВП00000314 від 20.06.2019 року на суму 439 764,00 грн. мала відбутись до 23.07.2019 року, а не до 20.07.2019 року, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом. Кінцева розрахункова дата оплати повинна бути 22.07.2019 року.
Для Товару, поставленого за накладною №ВП00000356 від 12.07.2019 року на суму 130 487,20 грн. граничний строк оплати 20.07.2019 року (неділя). Оплата за накладною № ВП00000356 від 12.07.2019 року на суму 130 487,20 грн. мала відбутись до 13.08.2019 року, а не до 12.08.2019 року, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом. Кінцева розрахункова дата оплати повинна бути 12.08.2019 року.
Оплата за накладною № ВП00000507 від 28.09.2019 року на суму 814888,72 грн. мала відбутись до 29.10.2019 року, а не до 28.10.2019 року, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом. Кінцева розрахункова дата оплати повинна бути 29.10.2019 року.
З урахуванням викладеного, судом приймається до уваги контррозрахунок відповіідача за зустрічним позовом, викладений у відзиві на зустрічну позовну заяву щодо сум пені та 3% річних. Контррозрахунку суми з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідачем за зустрічним позовом не наведено.
За вказаних обставин, аргументи наведені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), щодо наявності підстав для задоволення первісного позову у частині щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.00коп. штрафу та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову у частині щодо стягнення 17587грн.77коп. з урахуванням 3% річних, 2151грн.80коп. пені приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства. Не приймаються до уваги аргументи наведені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову у частині щодо стягнення 40243грн.48коп. з урахуванням встановленого індексу інфляціії, 6014грн.55коп. з урахуванням 3% річних, 719грн.82коп. пені та наявності підстав для задоволення первісного позову у частині щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.01коп. штрафу.
Натомість, аргументи наведені позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом), щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову у частині щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.00коп. штрафу та наявності підстав для задоволення зустрічного позову у частині щодо стягнення 17587грн.77коп. з урахуванням 3% річних, 2151грн.80коп. пені не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства. Приймаються до уваги аргументи наведені позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову у частині щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.01коп. штрафу та наявності підстав для задоволення зустрічного позову у частині щодо стягнення 40243грн.48коп. з урахуванням встановленого індексу інфляціії, 6014грн.55коп. з урахуванням 3% річних, 719грн.82коп. пені.
Відповідно до частин першої та другої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що:
права позивача за первісним позовом, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем за первісним позовом у частині позовних вимог щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.00коп. штрафу, тому заявлені позивачем за первісним позовом вимоги підлягають задоволенню у зазначеній частині. Не підлягають задоволенню позовні вимоги за первісним позовом у частині щодо стягнення 284802грн.22коп. пені, 270816грн.01коп. штрафу;
права позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем за зустрічним позовом у частині позовних вимог щодо стягнення 40243грн.48коп. з урахуванням встановленого індексу інфляціії, 6014грн.55коп. з урахуванням 3% річних, 719грн.82коп. пені, тому заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги підлягають задоволенню у зазначеній частині. Не підлягають задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом у частині щодо стягнення 17587грн.77коп. з урахуванням 3% річних, 2151грн.80коп. пені.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (адреса місцезнаходження: 74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Першотравнева, будинок № 35; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 39581767) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (адреса місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок № 26/28; адреса місцезнаходження філії: 63304, Харківська область, місто Красноград, вулиця Полтавська, будинок № 86; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Юридичної особи: 30019775; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Філії: 00156392) 284802грн.22коп. пені, 270816грн.00коп. штрафу, 8334грн.27коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (адреса місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок № 26/28; адреса місцезнаходження філії: 63304, Харківська область, місто Красноград, вулиця Полтавська, будинок № 86; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Юридичної особи: 30019775; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Філії: 00156392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (адреса місцезнаходження: 74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Першотравнева, будинок № 35; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 39581767) 40243грн.48коп. з урахуванням встановленого індексу інфляціії, 6014грн.55коп. з урахуванням 3% річних, 719грн.82коп. пені, 1480грн.09коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 02 листопада 2020 р.
Суддя Ю.В. Гридасов