29.10.2020 Справа № 920/950/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБС-Інвест»
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання»,
про стягнення 49815грн 39 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 15.09.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 46560 грн за непоставлений товар за договором поставки, 2355 грн 99 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання, 589 грн 3% річних, 310 грн 40 коп. інфляційних збитків за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 05.05.2020 договору поставки продукції № 20 (надалі - Договір).
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що сплатив відповідачу передплату за поставку товару, однак відповідачем поставка, у встановлені у Договорі строки, здійснена була не в повному обсязі, що є порушенням Договору та стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.09.2020 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
13.10.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач стверджує, що позивач повинен був організувати відповідний транспорт для перевезення, вини відповідача, що позивач надіслав транспорт лише 10.07.2020 у відповідача не має. Строк передання продукції позивачу не передбачений. Продукція не була передана у повному обсязі, оскільки від позивача приїхав транспортний засіб, в який не можливо завантажити всю продукцію, що підтверджується відповідним фото. Сторонами погоджено, що 10.07.2020 буде передана частина продукції. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Також, у відзиві відповідач зазначає про необхідність просити суд витребувати у позивача документи стосовно транспортного засобу, який забирав продукцію по Договору. Проте прохальна частина відзиву не містить зазначеного клопотання про витребування зазначених доказів, а тому суд не розглядає вказане клопотання та розцінює зазначене як припущення відповідача про необхідність подання такого клопотання.
Позивач надав до суду 20.10.2020 відповідь на відзив на позовну заяву, в якій проти тверджень відповідача заперечує та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що справа розглянута 29.10.2020, оскільки з 09.10.2020 по 28.10.2020 включно суддя Резніченко О.Ю. знаходилась на лікарняному, що позбавило суддю 13.10.2020 можливості дослідити матеріали справи та ухвалити відповідне рішення. Тому рішення ухвалено, а текст судового рішення підготовлено та підписано негайно після виходу суддею з лікарняного.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між сторонами 05.05.2020 було укладено договір поставки продукції № 20. Вищезазначений факт підтверджується копією зазначеного Договору (а.с.8-10).
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача продукцію, найменування, кількість та ціна якої, визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах Договору.
Згідно з п. 3.3 Договору відвантаження (поставка) продукції здійснюється після внесення позивачем на рахунок відповідача повної вартості продукції, що поставляється і підписання Договору.
05.05.2020 до Договору було укладено Додаток № 1 (а.с.10).
Відповідно до п.1.3 Додатку № 1 до Договору оплата здійснюється наступним чином: передплата 70% від вартості - у строк 3 банківських днів, з дня отримання рахунку і підписання Додатку № 1 до Договору, а 30% - не пізніше 3 банківських днів після повідомлення відповідачем про готовність продукції та наявність її у відповідача.
28.05.2020 відповідач направив позивачу повідомлення про готовність продукції (а.с.13).
05.05.2020 позивач сплатив відповідачу 70% вартості продукції - 108640 грн, а 11.06.2020 30% вартості продукції - 46560 грн 01 коп. Вищезазначене підтверджується рахунками-фактурами та платіжними дорученнями (а.с.11-12).
10.07.2020 відповідач відвантажив позивачу товар, однак в неповному обсязі, а на суму 108640 грн 01 коп. Частина продукції на суму 46560 грн не була поставлена.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Факти укладення Договору, проведення позивачем оплати на суму 155200 грн 01 коп. та поставки товару на суму 108640 грн сторонами у заявах по суті визнається, а тому є такими, що встановлені судом.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 04.08.2020 про повернення сплачених коштів - 46560 грн, однак позивач кошти не повернув, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд погоджується з твердженням позивача, що строк поставки, з урахуванням п.п. 3.1-3.3. Договору, настав 12.06.2020 - після внесення повної вартості товару.
Відповідно до п. 3.2 Договору про виготовлення продукції відповідач повідомляє позивача протягом 3 днів з моменту виготовлення.
Відповідач зазначає, що не зобов'язаний доставляти товар або нагадувати про те, що потрібно приїхати та забрати товар. Однак суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача, оскільки листом від 28.05.2020 відповідач повідомив позивача про те, що обладнання буде готове до відвантаження на наступному тижні. Проте жодних конкретних термінів відповідач не зазначав. Доказів про повідомлення позивача про готовність товару відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 9.1 Договору всі суперечки та розбіжності, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, вирішуються сторонами шляхом переговорів.
Відповідач стверджує, що продукція не була передана у повному обсязі, оскільки від позивача приїхав транспортний засіб, в який не можливо завантажити всю продукцію, що підтверджується відповідним фото. Також, сторонами погоджено, що 10.07.2020 буде передана частина продукції.
Однак доказів такого погодження - переговорів (додаткових угод, переписки між сторонами тощо), відповідно до п. 9.1 Договору, відповідачем до суду надано не було, а надане відповідачем фото транспортного засобу на який, як стверджує відповідач завантажувався товар, не спростовує факту відсутності такого погодження. Крім того, зазначений доказ (фото) судом до уваги не приймається, оскільки позивачем, у встановленому ГПК України порядку, не доведено, що вказаний доказ має відношення до предмету доказування по даній справі.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Щодо основної суми боргу.
Між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір поставки. Позивач оплатив товар. Відповідачем зобов'язання по поставці товару виконано не в повному обсязі, чим порушено умови п. 3.3 Договору, а також вищезазначені норми матеріального права. Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, однак відповідач кошти не повернув.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 46560 грн боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення 3 % відсотків річних та інфляційних втрат.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат (а.с.2).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 589 грн 3% річних, 310 грн 40 коп. інфляційних збитків (період з 12.06.2020 по 28.08.2020) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми пені.
Згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 10.1 Договору у випадку порушення строків виготовлення та передачі товару за цим Договором відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка дії на момент прострочення виконання зобов'язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.2).
Суд дійшов висновку, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2355 грн 99 коп. пені (період з 12.06.2020 по 08.09.2020) є правомірною та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СБС-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання» про стягнення 49815 грн 39 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання» (вул. Гостинодвірська, буд. 37-Л, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 42942065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБС-Інвест» (вул. Шевченка, буд. 101, с. Синява, Рокитнянський район, Київська область, 09634, код ЄДРПОУ 40827436) 46560 грн за непоставлений товар за договором поставки, 2355 грн 99 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання, 589 грн 3% річних, 310 грн 40 коп. інфляційних збитків, 2102 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «СБС-Інвест» наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
У зв'язку із перебуванням судді Резніченко О.Ю. на лікарняному з 09.10.2020 по 28.10.2020 повне судове рішення складено 02.11.2020.
Суддя О.Ю. Резніченко