65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про затвердження мирової угоди та закриття провадження
"30" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1922/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С.Граматик
за участю представників:
від позивача - Бєляєв А.П.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості в загальній сумі 9110541,04 грн.,-
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості в загальній сумі 9110541,04 грн., у т.ч.: основного боргу в сумі 8000000,00 грн., пені в сумі 475850,00 грн., 3% річних - 241081,38 грн. та інфляційних втрат - 393609,66 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 177Р від 30.09.2016 р. про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) щодо своєчасного повернення фінансової допомоги.
Зокрема, позивач вказує, що згідно укладеного між сторонами по справі договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) №177Р 30.09.2016 р. позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 8000000,00 грн. Зазначені кошти було перераховано позивачем відповідачу двома платіжними дорученнями № 126001 від 30.09.2016 р. 4000000,00 грн. та № 9571 від 28.10.2016 р. 4000000,00 грн. Отримання коштів підтверджено листами відповідача від 11.10.2016 р. № 10/29-1037 та від 31.10.2016 р. № 10/30-1041.
Згідно п. 3.1 договору повернення позики здійснюється відповідачем шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що повернення позивачу поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) здійснюється відповідачем згідно з наведеним графіком повернення, а саме: в січні 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 200000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в лютому 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 200000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в березні 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 200000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в квітні 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 250000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в травні 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 250000,00 грн., 2020 р. - 200000,00 грн.; в червні 2018 р. - 300000,00 грн., 2019 р. - 400000,00 грн., 2020 р. - 200000,00 грн.; в липні 2018 р. - 300000,00 грн., 2019 р. - 400000,00 грн., 2020 р. - 200000,00 грн.; в серпні 2018 р. - 300000,00 грн., 2019 р. - 400000,00 грн., 2020 р. - 300000,00 грн.; в вересні 2018 р. - 300000,00 грн., 2019 р. - 400000,00 грн., 2020 р. - 300000,00 грн.; в жовтні 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 300000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в листопаді 2018 р. - 200000,00 грн., 2019 р. - 200000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн.; в грудні 2018 р. - 100000,00 грн., 2019 р. - 100000,00 грн., 2020 р. - 100000,00 грн., що загалом становить за 2018 р. - 2700000,00 грн., за 2019 р. - 3300000,00 грн., за 2020 р. - 2000000,00 грн.
Відтак, за ствердженнями позивача, станом на червень 2020 року відповідач зобов'язаний був повернути 6800000,00 грн., але зобов'язання перед позивачем не виконано і фактично не було здійснено жодного платежу.
Наразі позивач посилається на п.п. 4.2.1 договору, яким визначено, що відповідач зобов'язаний на умовах та у строки передбачені цим договором своєчасно повернути позивачу грошові кошти - поворотну фінансову допомогу (позику).
Крім того, відповідно до п. 6.4 договору у разі порушення відповідачем строків повернення позики відповідно до п. 3.2 договору відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,1% від суми невиконаного фінансового зобов'язання, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від суми простроченого платежу.
Як зазначає позивач, 23.12.2019 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію щодо повернення простроченої заборгованості, проте вказана претензія залишилась без відповіді.
Також позивач вказує, що п. 3.2 договору встановлений обов'язок відповідача повернути позику частинами (з розстроченням), а ДП "Ренійський морський торговельний порт" допустило прострочення повернення передбачених умовами договору щомісячних платежів (частин) у період з січня 2018 року по червень 2020 року включно у сумі 6800000,00 грн., то ДП "Херсонський морський торговельний порт" користуючись положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і строк оплати якої ще не настав, тобто ДП "Херсонський морський торговельний порт" має право вимагати повернення відповідачем не лише простроченої частини позики, а і її повного розміру, що становить 8000000,00 грн.
За умовами п. 6.4 договору у разі порушення відповідачем строків повернення позики відповідно до п. 3.2 договору відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,1% від суми невиконаного фінансового зобов'язання, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від суми простроченого платежу. Так, позивач зазначає, що відповідачу нараховано пеню в сумі 475850,00 грн., 3% річних в сумі 241081,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 393609,66 грн. Так, позивач вказує, що загалом сума боргу відповідача становить 9110541,04 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2020 р. позовну заяву ДП "Херсонський морський торговельний порт" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1922/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 27.07.2020 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2020 р. у справі № 916/1922/20 підготовче засідання відкладено на 10 серпня 2020 р. з огляду на неявку відповідача.
10.08.2020 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з врегулюванням даного спору між сторонами шляхом укладання мирової угоди.
У підготовчому засіданні 10.08.2020 р. представник позивача заперечував проти викладених обставин в клопотанні відповідача, вказуючи, що жодних документів та пропозицій не надходило від відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2020 р. у справі № 916/1922/20 підготовче засідання відкладено на 31 серпня 2020 р. з огляду на неявку відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. у справі № 916/1922/20 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 30 вересня 2020 р. з огляду на неявку відповідача.
29.09.2020 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в якому позивач вказує, що сторонами узгоджуються умови мирової угоди, яка ще не підписана, тому просить надати можливість сторонам узгодити умови мирової угоди до винесення рішення у справі.
Також 29.09.2020 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, в якому відповідач не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2020 р. у справі № 916/1922/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 23.10.2020 р.
23.10.2020 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.
Під час судового засідання 23.10.2020 р. представник позивача зазначив, що між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі № 916/1922/20 розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2020 р.
30.10.2020 р. в засіданні суду представник позивача надав суду спільною заяву сторін про укладання мирової угоди, укладеної 29.10.2020 р. між ДП "Херсонський морський торговельний порт" та ДП "Ренійський морський торговельний порт"
Як вбачається з укладеної між сторонами по справі мирової угоди від 29.10.2020 р., позивач та відповідач беззаперечно визнають існування кредиторської заборгованості ДП «Ренійський морський торговельний порт» за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 177Р від 30.09.2016 р. у загальному розмірі 9110541,04 грн., у т.ч. основного боргу в сумі 8000000,00 грн., пені в сумі 475850,00 грн., 3% річних в сумі 241081,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 393609,66 грн. Також сторони домовились, що позивач відмовляється від своїх вимог до відповідача в частині стягнення пені в сумі 475850,00 грн., 3% річних в сумі 241081,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 393609,66 грн., що разом становить 1110541,04 грн. Крім того, сторони встановили, що судовий збір у справі № 916/1922/20 в розмірі 136658,12 грн. покладається на відповідача і підлягає сплаті позивачу до 30.11.2020 р. Також сторони домовились, що відповідач відшкодовує 56000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які поніс позивач у зв'язку із зверненням до суду та розглядом справи, що підлягає сплаті до 30.11.2020 р. Наразі сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в т.ч. й держави.
Розглянувши вказану заяву сторін про затвердження мирової угоди та укладену сторонами мирову угоду в процесі вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 7 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
За положеннями ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Наслідки укладення сторонами мирової угоди сторонам зрозумілі. До того ж суд, перевіривши згідно вимог процесуального законодавства наявність належних повноважень на укладення мирової угоди у представників сторін, встановив, що мирова угода укладена повноважними особами.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що укладена між сторонами у даній справі мирова угода не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, стосується лише прав та обов'язків сторін стосовно договору № 177Р від 30.09.2016 р. про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики), суд вважає за можливе її затвердити на вказаних в ній умовах в порядку, передбаченому ст. 192 ГПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
З огляду на вищезазначене, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 916/1922/20.
Керуючись ст.ст. 192-193, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Затвердити мирову угоду по справі № 916/1922/20, укладену 29 жовтня 2020 року між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (позивач) та Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (відповідач) на наступних умовах:
- позивач та відповідач беззаперечно визнають існування кредиторської заборгованості ДП «Ренійський морський торговельний порт» за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 177Р від 30.09.2016 р. у загальному розмірі 9110541,04 грн., у т.ч. основного боргу в сумі 8000000,00 грн., пені в сумі 475850,00 грн., 3% річних в сумі 241081,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 393609,66 грн.;
- позивач відмовляється від своїх вимог до відповідача в частині стягнення пені в сумі 475850,00 грн., 3% річних в сумі 241081,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 393609,66 грн., що разом становить 1110541,04 грн.;
- судовий збір у справі № 916/1922/20 в розмірі 136658,12 грн. покладається на відповідача і підлягає сплаті позивачу до 30.11.2020 р.;
- відповідач відшкодовує 56000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які поніс позивач у зв'язку із зверненням до суду та розглядом справи, що підлягає сплаті до 30.11.2020 р.
2. Провадження у справі № 916/1922/20 закрити.
Ухвала про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в строк, передбачений Законом України "Про виконавче провадження":
- стягувач: Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4; код ЄДРПОУ 01125695);
- боржник: Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 01125809).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 30.10.2020 р.
Суддя В.С. Петров