79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.10.2020 справа № 914/2428/19
За позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичінвест", м.Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Демчука Сергія Андрійовича, с.Бендюга Сокальського району Львівської області,
про відшкодування збитків, що стались в результаті порушення зобов'язання в сфері суміжних прав,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Учасники провадження:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» про відшкодування збитків, що стались в результаті порушення зобов'язання у сфері суміжних прав, у розмірі 250'380,00 грн. У позовній заяві позивач також зазначив розмір витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10'000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об'єктів суміжних прав, а отже, без отримання належного дозволу на таке використання, а тому зобов'язаний сплатити паушальну суму на користь позивача, який є акредитованою організацією розширеного колективного управління у сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.11.2019 справу № 914/2428/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.12.2019, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов'язковою.
17.01.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.№2729/20).
Протокольною ухвалою Господарський суд Львівської області від 17.01.2020 продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 07.02.2020.
06.02.2020 позивач на електронну адресу суду надіслав відповідь на відзив (вх.№6474/20).
Ухвалою від 07.02.2020 Господарський суд Львівської області прийняв заяву Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» про зменшення розміру позовних вимог з 250'380,00 грн. до 187'785,00 грн. та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21.02.2020, проведення якого в режимі відеоконференції доручив Господарському суду Київської області.
21.02.2020 відповідач подав суду додаткові пояснення (вх.№ 9234/20), у яких зазначає, що відповідач не використовує у своїй діяльності об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), оскільки єдиною здійснюваною діяльністю відповідача у публічному закладі є розрібна торгівля алкогольними та тютюновими виробами. Зазначив при цьому, що у згаданому закладі, окрім позивача здійснюють господарську діяльність також інші суб'єкти господарювання, зокрема, ФОП Демчук С.А., який неодноразово звертався до позивача з метою укладення договору про забезпечення правомірного використання об'єктів суміжних прав в публічних закладах. З огляду на викладене, відповідач просив суд залучити ФОП Демчука С.А. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У судовому засіданні 21.02.2020 оголошено перерву до 03 березня 2020 року, відомості про що відображено у протоколі судового засідання.
24.02.2020 ФОП Демчук Сергій Андрійович подав до суду заяву (вх.№527/20) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з посиланням на те, що він у відповідному публічному закладі здійснює економічну діяльність за кодом 56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основних) та неодноразово звертався до Громадської спілки "УЛАПС" з метою укладення договору про забезпечення правомірного використання об'єктів суміжних прав в публічних закладах, проте спілка не відреагувала на його звернення.
03.03.2020 позивач на електронну адресу суду скерував заяву з процесуальних питань (вх.№10838/20) у резолютивній частині якої просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача та ФОП Демука С.А. щодо залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи.
Ухвалою від 03.03.2020 суд залучив ФОП Демчука С.А. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2020, явка учасників провадження у судовому засіданні визнана обов'язковою.
26.03.2020 позивач скерував на електронну адресу суду заяву (вх.№ 13728/20) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30'000,00 грн.
Приймаючи до уваги запровадження 12.03.2020 та продовження Кабінетом Міністрів України на усій території України карантинних заходів, суд ухвалою від 26.03.2020 задоволив клопотання сторін, та відклав судове засідання на 29.04.2020. При цьому суд керувався нормами п.4 ч.2 Прикінцевих положень ГПК України, згідно з яким процесуальні строки продовжуються на період карантину в силу закону, а також враховував принцип «розумного строку» тривалості провадження.
29.04.2020 позивач надіслав до суду письмові доводи і міркування (щодо дослідження доказів і промови у судових дебатах) (вх.№16765/20), просив суд задоволити позовні вимоги та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою від 29.04.2020 суд задоволив клопотання відповідача та відклав судове засідання на 13.05.2020, а згодом на 04.06.2020.
04.06.2020 адвокат Юнко М.В. (представник відповідача та третьої особи) на електронну адресу суду скерувала письмові пояснення (вх.№19044/20), у яких просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Окрім того, 04.06.2020 адвокат подала також інші додаткові пояснення (вх.№19045/20) у додатках, до яких, зокрема, зазначено про надання суду копії договору про виплату винагороди за публічне виконання творів і опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань від 01.01.2017, зазначивши, що оригінал договору знаходиться у ФОП Демчука С.А. (третьої особи у справі), однак при відкритті, прикріплених до письмового пояснення документів працівниками канцелярії суду встановлено, що такий договір фактично не був долучений до електронного листа відправника, про що працівниками канцелярії Господарського суду Львівської області звернуто увагу відправника та надіслано лист-відповідь, скрін-копія якого знаходиться в матеріалах справи. З огляду на викладене, суд в ухвалі від 04.06.2020 інформував учасників процесу про необхідність долучення вказаного додатку до матеріалів справи.
Ухвалою від 04.06.2020 суд задоволив клопотання представника відповідача та третьої особи про відкладення судового засідання та відклав розгляд справи на 25.06.2020.
24.06.2020 та 25.06.2020 позивач скерував на електронну адресу суду додаток до промови в межах судових дебатів № 1 щодо статусу позивача (вх.№20517/20) та №2 щодо права на звернення до суду у якості позивача та обраного ним способу захисту (вх.№20518/20), а також заяву з процесуальних питань (вх.№ 20516/20), у якій просить суд судове засідання 25.06.2020 провести без участі представника позивача.
25.06.2020 представник відповідача та третьої особи подала суду клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу відповідачу у справі - ТзОВ «Галичінвест» (вх.№ 20551/20) та третій особі - ФОП Демчуку С.А. (вх.№ 20554/20).
Ухвалою від 25.06.2020 розгляд справи відкладено на 06.08.2020.
Ухвалою суду від 06.08.2020 задоволено заяву позивача про учась у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкладено судове засідання на 03.09.2020.
03.09.2020 відповідач скерував суду письмові пояснення по суті спору (вх.№25848/20), до якого долучив копію згаданого вище договору про виплату винагороди за публічне виконання творів і опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань від 01.01.2017, укладеного третьою особою у справі з організацією колективного управління.
Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 суд відклав судове засідання на 24.09.2020. Ухвалою від 03.09.2020 Господарський суд Львівської області у порядку ст. ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та третю особу та повідомив їх про дату, час і місце наступного підготовчого засідання.
У судовому засіданні 24.09.2020 на якому були присутні представники учасників провадження, суд дослідив докази та оголосив перерву до 23.10.2020, узгодивши дату і час наступного судового засідання з представниками.
23.10.2020 представник відповідача на електронну адресу суду подала клопотання (вх.№30781/20) про відкладення судового засідання.
Відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З приводу заявленого клопотання суд відзначає, що таке не може бути задоволене судом, з огляду на наступне. Ухвалою від 03.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 26.03.2020. У судовому засіданні 25.06.2020 суд оголосив позицію позивача, заслухав вступне слово представника відповідача та третьої особи і, з метою дослідження доказів у справі за участю усіх учасників процесу, відклав розгляд справи. У судовому засіданні 24.09.2020 у присутності учасників процесу суд дослідив докази у справі, у т.ч. диски відео-звукозапису та розрахункові документи, що підтверджують перебування представника позивача у приміщенні закладу «Fashion club».
У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою» (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912), строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019, наданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (яке перейменоване на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) супровідним листом № 2301-07/23003-07 від 03.06.2019.
Позивач стверджує, що актами фіксації №0702/09/19 від 23.09.2019, №0202/10/19 від 10.10.2019 та № №0602/10/19 від 26.10.2019, складеними представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відео-звукозаписами публічного виконання було встановлено, що у приміщенні публічного закладу «Fashion club», розташованому за адресою: Львів, пл. І. Підкови, 1, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, зафіксовані факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань.
Позивач звертався до відповідача з листом № 21/10/19/5 від 21.10.2019, в якому поінформував відповідача про дію ч. 3 статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері, а саме через ГС УЛАСП. Запропонував відповідачу врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у закладі відповідача шляхом підписання відповідного договору. Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, договір з позивачем не уклав.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем використані у своїй господарській діяльності об'єкти суміжного права без укладення з організацією відповідного договору, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок зі сплати позивачу збитків у розмірі 187'785,00 грн.
01.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідапьністіо «Галичінвест» (орендар) укладено договір оренди №01/07-2019 нежитлове приміщення, загальною площею 597,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, пл. І.Підкови, 1.
01.07.2019 року відповідачем - ТзОВ «Галичінвест» (суборендодавець) та третьої особою Демчуком С.А. (суборендар) укладено договір суборенди частини приміщення, за умовами якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування (суборенду) частину приміщення загальною площею 156,9 кв.м. та 274,2 кв.м. у будинку за адресою: м.Львів, пл. Підкови, 1, для здійснення підприємницької діяльності.
Судом також встановлено, що 01.01.2017 між Демчуком С.А. (третя особа) та ГО «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» укладено договір про виплату винагороди за публічне виконання творів і опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань, відповідно до якого організація надає невиключний дозвіл на публічне виконання на території України творів, майнові права, на які передані організації у колективне управління, а також інших творів, за використання яких організація має право збирати винагороду.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на неправомірність заявлених до нього позовних вимог, оскільки ФОП Демчук С.А. здійснює підприємницьку діяльність у вказаному приміщені на підставі договору суборенди, частини приміщення від 01.07.2019 року. ФОП Демчук С.А. у вказаному закладі здійснює економічну діяльність за кодом 56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний). Дану обставину підтвердив представник ФОП Демчука С.А.
Листами від 20.09.2019, 17.10.2019 та 31.01.2020 ФОП Демчук С.А. звертався до Громадської спілки "УЛАПС" з метою укладення договору про забезпечення правомірного використання об'єктів суміжних прав в публічних закладах, зазначаючи, що він здійснює діяльність за адресою: м.Львів, пл..Підкови, 1, проте спілка не відреагувала на його звернення. Позивач вказану обставину не заперечував.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Відповідно до пункту "б" статті 35 вказаного Закону - об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 40 Закону № 3792-XII, до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (ч. 1 ст. 432 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з ч. 2 ЦК України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст.421 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом (ст.441 ЦК України).
Згідно ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України об'єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організація колективного управління - громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Організація колективного управління, відповідно до акредитації, отриманої в порядку, що встановлений чинним законодавством здійснює, зокрема, розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав в сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, тобто має право на збір доходу (винагороди) від використання фонограм іншими особами в інтересах їх виконавців та виробників, а особи, що здійснюють використання таких фонограм, у свою чергу, зобов'язані укласти з акредитованою організацією колективного управління відповідний договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до приписів частини 3 статті 20 вказаного Закону.
Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
У пункті 29 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке. Позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача.
Необхідно також зазначити, що використання музичних творів у господарській діяльності певної особи неможливе без її ініціативи (у тому числі, свідомого допущення звучання музичних творів у приміщенні, в якому нею здійснюється господарська діяльність); особа, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі несе відповідальність за дотримання вимог закону у ньому, у тому числі у сфері інтелектуальної власності; право на використання музичних творів у здійсненні господарської (комерційної) діяльності надається суб'єкту, який таку діяльність здійснює, а не певній території, на якій вона (діяльність) здійснюється. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017 року у справі № 916/4242/15).
Представником організації Печерею В.В. проведено фіксацію фактів використання музичних творів у приміщені закладу «Fashion club», за адресою: м. Львів, пл. Підкови, 1, у зв'язку з чим складено акти №0702/09/19 від 23.09.2019, №0202/10/19 від 10.10.2019 та № №0602/10/19 від 26.10.2019, у яких зафіксовано факт публічного виконання музичних творів.
Перебування ОСОБА_2 у приміщенні закладу підтверджується розрахунковими документами до акту, а саме фіскальними чеками, виданими ТзОВ «Галичінвест», ФОП Філатова-Кривецька, а факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується відео-звукозаписами на диску до актів фіксації, які знаходяться в матеріалах справи.
Наявні у матеріалах справи фіскальні чеки, а також договір оренди та суборенди дозволяють встановити факт здійснення господарської діяльності у відповідному публічному закладі за адресою: м. Львів, пл. Підкови, 1 не лише відповідачем, а й іншими суб'єктами господарювання, зокрема, ФОП Демчуком С.А.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2 ст.86 ГПК України).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані відповідачем докази на спростування факту використання ним у власній господарській діяльності об'єктів суміжних прав послуг є більш вірогідними та такими, які зі сторони позивача не спростовані.
Суд погоджується з твердженнями представника відповідача та третьої особи про те, що, з огляду на укладені договора оренди та суборенди, фіскальні чеки та листи ФОП Демчука С.А. до позивача, отримання яких останній визнав, позивач не довів, що у вказаному публічному закладі використання об'єктів суміжних прав здійснював у власній господарській діяльності ТзОВ «Галичінвест».
Право визначати, хто буде відповідати за позовом, належить виключно позивачу. Залучивши іншого відповідача або замінити відповідача суд може лише за клопотанням позивача (ст.48 ГПК України). Незважаючи на твердження третьої особи, що саме вона здійснює діяльність, пов'язану із використанням музичних творів, а також її звернення з відповідними листами до позивача ще до відкриття провадження у справі, спілка визначила відповідачем ТзОВ «Галичінвест», а не ФОП Демчука С.А. Під час розгляду спору не доведено, що визначений позивачем відповідач вчинив порушення у сфері суміжних прав.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Враховуючи наведене, суд вважає що у задоволенні позову до ТзОВ «Галичінвест» слід відмовити.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 4100 від 05.03.2020 на суму 2'102,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
17.01.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.№2729/20), а 03.03.2020 суд залучив ФОП Демчука С.А. як третю особу, а тільки 25.06.2020 представник відповідача та третьої особи подала суду клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу відповідачу у справі - ТзОВ «Галичінвест» (вх.№ 20551/20) та третій особі - ФОП Демчуку С.А. (вх.№ 20554/20).
З огляду на те, що відповідач та третя особа вчасно не подали попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 02.11.2020.
Суддя Б.І. Яворський