вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/3046/20
Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 31455995) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАГРОСОЮЗ" (08720, Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 24, код ЄДРПОУ3175924) 92542,95 грн. заборгованості за Договором поставки №01-04/15СН від 01.04.2015 року
без виклику представників сторін
До Господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" з заявою №2053 від 21.10.2020 року (вх. №3085/20 від 21.10.2020 року) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАГРОСОЮЗ" 92542,95 грн. заборгованості за Договором поставки №01-04/15СН від 01.04.2015 року.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що у поданій до суду заяві про видачу судового наказу, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявними в матеріалах заяви доказами вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Так, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ "Техагросоюз" 92542,95 грн. заборгованості за Договором поставки №01-04/15СН від 01.04.2015 року (далі - Договір поставки), заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань в частині здійснення розрахунків за поставлений відповідачу товар, у зв'язку з чим у відповідача, за твердженням заявника, виникла заборгованість у розмірі 92542,95 грн.
Між сторонами 01.04.2015 року укладено Договір поставки №01-04/15СН від 01.04.2015 року та Додаткову угоду №1 від 02.08.2015 року до Договору, згідно умов п.п. 1.1 якого продавець зобов'язується продавати, а покупець приймати та оплачувати відходи виробництва згідно цін, узгоджених сторонами в Додатку №1 до Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 1.3 Додатку №1 до Договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату партії товару в розмірі 100% її вартості не пізніше ніж за 2 календарних дні до поставки кожної партії товару. Товар не підлягає передачі покупцю до здійснення ним попередньої оплати та/або відсутності на рахунку продавця встановленого Договором мінімального запасу грошових коштів.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що даний Договір набирає законної сили 01 квітня 2015 року і діє до 01 квітня 2016 року.
Як зазначає заявник, ним, як продавцем, ТОВ "Техагросоюз" за період з 01.04.2017 року по 21.12.2017 року було здійснено поставку товару на загальну суму 152542,95 грн., що підтверджується доданими до заяви товарно-транспортними накладними, податковими накладними, актами приймання вантажу, квитанціями. Проте, ТОВ "Техагросоюз" не виконало належним чином умови Договору поставки в частині здійснення розрахунку за поставлений товар на суму 92542,95 грн.
Дослідивши подану заяву, судом встановлено що, поставки згідно доданих до заяви товарно-транспортних накладних здійснені поза межами строку дії Договору №01-04/15СН від 01.04.2015 року, оскільки строк дії договору до 01 квітня 2016 року. Інших доказів, які б підтверджували продовження строку дії Договору поставки до матеріалів заяви не додано.
З огляду на зазначене, заборгованість боржника за вказаними товарно-транспортними накладними не може бути включена до розрахунку заборгованості за поставлений ТОВ "Техагросоюз" товар на підставі Договору №01-04/15СН від 01.04.2015 року.
Крім того, докази здійснення ТОВ "Техагросоюз" на користь заявника часткової оплати за поставлений товар, про яку зазначав заявник, в матеріалах вказаної заяви відсутні, що унеможливлює здійснити перевірку заявленої до стягнення суми заборгованості.
Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено належними доказами, в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, наявності у ТОВ "Техагросоюз" заборгованості за Договором №01-04/15СН від 01.04.2015 року, строк дії якого закінчився 01 квітня 2016 року у заявленому розмірі, а відтак, у суду відсутні підстави вважати заявлену вимогу безспірною.
Згідно ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення 92542,95 грн. на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 8, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Приватному акціонерному товариству "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 31455995) у задоволенні заяви №2053 від 21.10.2020 року (вх. №3085/20 від 21.10.2029 року) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАГРОСОЮЗ" (08720, Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 24, код ЄДРПОУ3175924) 92542,95 грн. заборгованості.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць