вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2121/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський комбікормовий завод» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 2-А, код 34201037)
про стягнення
за участю представників:
позивача - Перевозник П.М.
відповідача - не з'явились.
До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський комбікормовий завод» (відповідач) про стягнення 10377744,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України ухиляється від виконання свого обов'язку за Договором складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску № 33 від 13.08.2018 в частині повернення зерна з відповідального складського зберігання, що свідчить про його втрату, та є підставою для відшкодування його вартості власнику.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2121/20 та призначено підготовче засідання на 03.09.2020.
02.09.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована тим, що позивач керуючись ч. 3 ст. 225 ГК України, уточнив ринкову ціну на зерно, яка діяла в Кіровоградській області станом на день подання позовної заяви. Відповідно до довідки Аграрної біржі № 76 від 11.08.2020 ринкова вартість на зерно загалом становила 11 188 437,10 грн. З огляду на вказане, позивач просив суд стягнути з відповідача 11 188 437,10 грн. вартості втраченого зерна.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2020 оголошено перерву до 24.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2121/20 та призначено справу до розгляду по суті на 22.10.2020.
В судове засідання 22.10.2020 представник відповідача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явився та не надіслав суду відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
22.10.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке на виконання наказу Мінагрополітики від 29.08.2019 № 502 перейменовано в Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі - Позивач, ПАТ «ДПЗКУ» або Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Долинський комбікормовий завод» (надалі - Відповідач, ТОВ «Долинський комбікормовий завод» або Зерновий склад) укладено договір складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску № 33 від 13.08.2018 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 укладеного Договору Поклажодавець передає зерно, а Зерновий склад приймає його на відповідальне зберігання у знеособленому виді.
Відповідно до п. 2.6. Договору вид, кількість та якість прийнятого на зберігання зерна зазначається у відповідному складському документі (складська квитанція, просте чи подвійне складське свідоцтво).
Умовами п. 1.4. Договору передбачено, що право власності на зерно до Зернового складу не переходить. Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном або його частиною.
У разі пошкодження, зниження якості зерна (або його частини), якщо таке сталося в результаті порушення Зерновим складом правил зберігання, Зерновий склад відшкодовує Поклажодавцеві збитки в розмірі суми, на яку знизилася його вартість. Вартість зерна визначається виходячи з ринкової ціни згідно даних української Аграрної біржі на дату пред'явлення рекламацій (п. 6.3. Договору).
Граничний термін зберігання зерна визначався відповідними додатками до Договору та закінчився 10.07.2019 (згідно додатку № 3 від 25.09.2018 до Договору).
Згідно п. 7.2. Договору зберігання зерна понад встановлений строк можливо тільки за взаємною домовленістю сторін.
Відповідно до п.п. 4.1.4. Договору Зерновий склад видає зерно на вимогу Поклажодавця, здійснює відвантаження зерна в надані Поклажодавцем транспортні засоби (залізничні вагони чи автотранспорт).
На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу на відповідальне зберігання зерно в кількості, що визначається відповідними складськими квитанціями на зерно.
Згідно складських квитанцій на зерно, на зберіганні у Відповідача за Договором має знаходитись наступна кількість зерна Позивача:
пшениця 2 класу - 257 540 кг (згідно складської квитанції на зерно № 22791 від 03.10.2018 (АЧ № 865251);
пшениця 3 класу - 527 910 кг (згідно складських квитанцій на зерно № 22792 від 03.10.2018 (АЧ № 865252), № 22781 від 01.10.2018 (АЧ № 865241);
пшениця 6 класу - 857 570 кг (згідно складських квитанцій на зерно № 22793 від 03.10.2018 (АЧ № 865253), № 22775 від 01.10.2018 (АЧ № 865235));
кукурудза 3 класу - 417 120 кг (згідно складської квитанції на зерно № 22815 від 09.10.2018 (АЧ № 865275)).
Вказане також підтверджується витягами з Реєстру складських документів на зерно від 12.05.2020 № 14659 (ДП №003325), № 14662 (ДП №003328), №14663 (ДП №003329), №14664 (ДП №003330), № 14665 (ДП №003331), № 14666 (ДП №003332), виданими Державним підприємством «ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ»).
Довідкою № 122 від 01.09.2019 Відповідач підтвердив знаходження у нього на зберіганні вищевказаної кількості зерна Позивача.
Згідно п. 16 Додаткової угоди № 1 від 13.08.2018 до Договору, за 7 (сім) календарних днів до передбачуваної дати відвантаження зерна Поклажодавець подає письмову заяву, в якій повинно зазначатися найменування культури, її кількість, якість за класом, група згідно із стандартами, вид транспорту, одержувач та дата відвантаження. З моменту отримання заяви про відвантаження зерна від Поклажодавця, Зерновий склад зобов'язаний розпочати завантаження зерна не пізніше 7 (семи) календарних днів (або в інший строк за узгодженням Сторін).
27.03.2019 на електронну пошту Відповідача Позивачем було направлено заяву (№КИР27/03-01 від 27.03.2019) на відвантаження зерна кукурудзи 3 класу в кількості 417 тон залізничним транспортом через експедитора ТОВ «Шерон Груп», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти.
З метою транспортування вищевказаного зерна кукурудзи залізничним транспортом, Позивач направив ТОВ «Шерон Груп» (експедитору) відповідну заяву на транспортування №ПЗК00000565 від 26.03.2019.
Разом з тим, Відповідач відмовився приймати вагони для завантаження зерна та виконувати заяву Позивача на відвантаження зерна № КИР27/03-01 від 27.03.2019, що підтверджується відповідним повідомленням ТОВ «Шерон Груп» (експедитора) від 29.03.2019 № 19-122.
З огляду на вказане, Позивач 10.04.2019 направив на електронну пошту Відповідача запит, в якому просив Відповідача надати письмові пояснення щодо причин не відвантаження зерна, а також повідомити про можливу дату його відвантаження.
Незважаючи на викладене вище, Відповідач відповідь Позивачу не надав і зерно кукурудзи 3 класу в кількості 417 тон не відвантажив.
10.04.2019 Позивач направив на електронну пошту Відповідача заяву (№ КИР 10/04-01 від 10.04.2019) на відвантаження зерна пшениці 6 класу в кількості 857,570 тон автомобільним транспортом через експедитора ТОВ «Райдо Транс Логістик», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти.
Враховуючи зволікання Відповідача з виконанням вищевказаної заяви на відвантаження зерна пшениці 6 класу в кількості 857,570 тон, Позивач 17.04.2019 направив на електронну пошту Відповідача запит, в якому просив Відповідача надати письмові пояснення щодо причин не відвантаження зерна, а також повідомити про можливу дату його відвантаження.
У відповідь, листом від 16.04.2019 № 61, Відповідач повідомив Позивача про те, що у зв'язку із виходом з ладу норійної стрічки в елеваторному корпусі відвантаження зерна пшениці не можливе.
24.04.2019 Позивач направив на електронну пошту Відповідача ще одну заяву (№КИР24/04-01 від 24.04.2019) на відвантаження зерна пшениці 6 класу в кількості 857,570 тон автомобільним транспортом через експедитора ТОВ «Райдо Транс Логістик», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти.
Однак, Відповідач і цю заяву не виконав, зерно не відвантажив та будь-яких пояснень щодо причин не відвантаження зерна не надав.
В зв'язку із закінченням граничного терміну зберігання зерна за Договором, 05.07.2019 цінним листом з описом вкладення Позивач направив на адресу Відповідача заяви на вивантаження (повернення) всього обсягу зерна Позивача, яке знаходилось на зберіганні у Відповідача.
Вказаним цінним листом Позивач направив на адресу Відповідача наступні заяви на відвантаження зерна автомобільним транспортом:
№ 130-4-19/4093 від 03.07.2019 на відвантаження зерна кукурудзи 3 класу в кількості 417,120 тон;
№ 130-4-19/4094 від 03.07.2019 на відвантаження зерна пшениці 2 класу в кількості 5557,900 тон;
№ 130-4-19/4095 від 03.07.2019 на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 527,910 тон;
№ 130-4-19/4096 від 03.07.2019 на відвантаження зерна пшениці 6 класу в кількості 857,570 тон.
Направлення Позивачем зазначених заяв на відвантаження зерна на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком та поштовою накладною до цінного листа від 05.07.2019 з трек-номером 0101906857082, а також відповідним описом вкладення.
У вказаних заявах на відвантаження зерна Позивач просив Відповідача терміново надати письмову відповідь про готовність здійснити відвантаження зерна. Однак, Відповідач в черговий раз проігнорував заяви Позивача на відвантаження зерна, зерно не відвантажив та будь-яких пояснень щодо причин його не відвантаження Позивачу не надав.
Рекомендованим листом з трек-номером 0101909013179 Позивач направив на адресу Відповідача заяву (№ 130-4-19/5680 від 09.09.2019) на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 527,910 тон залізничним транспортом через експедитора компанію «Транско». Вказаний лист повернувся на адресу Позивача в зв'язку із закінченням терміну його зберігання в поштовому відділенні за місцезнаходженням Відповідача, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті та інформацією про повернення рекомендованого листа з трек-номером 0101909013179, яка розміщена на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» .
26.09.2019 цінним листом з трек-номером 0101909066078 Позивач направив на адресу Відповідача заяву (№ 130-4-19/6039 від 25.09.2019) на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 527,910 тон залізничним транспортом через експедитора ТОВ «Перша логістична компанія». Направлення Позивачем вказаної заяви на відвантаження зерна на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком та поштовою накладною до цінного листа від 26.09.2019 з трек-номером 0101909066078, а також відповідним описом вкладення.
Вказаний лист повернувся на адресу Позивача в зв'язку із закінченням терміну його зберігання в поштовому відділенні за місцезнаходженням Відповідача, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті (копія додається) та інформацією про повернення рекомендованого листа з трек-номером 0101909066078, яка розміщена на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта».
На електронну пошту Відповідача 04.10.2019 Позивачем було направлено заяву (№КИР04/10-02 від 04.10.2019) на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 530 тон залізничним транспортом через експедитора ТОВ «Райдо Транс Логістик», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти (копії додаються).
З метою транспортування вищевказаного зерна кукурудзи залізничним транспортом, Позивач направив ТОВ «Райдо Транс Логістик» (експедитору) відповідну заяву на транспортування №ПЗК00001348 від 25.09.2019 (копія додається).
Разом з тим, Відповідач відмовився приймати вагони для завантаження зерна та виконувати вищевказану заяву Позивача на відвантаження зерна пшениці 3 класу, що підтверджується відповідним повідомленням ТОВ «Райдо Транс Логістик» (експедитора) від 04.10.2019 № 041019/02.
29.11.2019 Позивач направив на електронну пошту Відповідача заяву (№ КИР26/11-01 від 26.11.2019) на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 527,910 тон автомобільним транспортом через експедитора ТОВ «Трансбудресурс», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти.
Крім того, 29.11.2019 Позивач направив на електронну пошту Відповідача заяву (№ 130-4-19/7299 від 29.11.2019) на відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 527,910 тон, пшениці 6 класу в кількості 857,570 тон, пшениці 2 класу в кількості 5 423,400 тон та кукурудзи 3 класу в кількості 417,120 тон залізничним транспортом через експедитора ТОВ «Перша логістична компанія», що підтверджується відповідними скріншотами електронної пошти (копії додаються).
Вказана заява на відвантаження зерна № 130-4-19/7299 від 29.11.2019 також була направлена Позивачем на адресу Відповідача цінним листом від 29.11.2019 з трек-номером 0101909156646, що підтверджується фіскальним чеком та поштовою накладною до цінного листа від 29.11.2019 з трек-номером 0101909156646, а також відповідним описом вкладення (копії додаються).
02.12.2019 цінним листом з трек-номером 0101909156522 Позивач направив на адресу Відповідача лист № 130-4-19/7342 від 29.11.2019, в якому зазначав про те, що Відповідач безпідставно відмовляє залученим Позивачем експедиторським компаніям у дозволі на подачу залізничного транспорту для відвантаження зерна, в зв'язку з чим Позивачем подана заява про відвантаження пшениці 3 класу автомобільним транспортом (№ КИР26/11-01 від 26.11.2019). У вказаному листі Позивач також просив Відповідача терміново надати відповідь про готовність розпочати відвантаження зерна, що належить Позивачу.
Направлення Позивачем зазначеного листа на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком та поштовою накладною до цінного листа від 02.12.2019 з трек-номером 0101909156522, а також відповідним описом вкладення.
Однак, Відповідач проігнорував направлені йому Позивачем заяви на відвантаження зерна, а також лист № 130-4-19/7342 від 29.11.2019, відповіді на них не надав, зерно Позивачу не повернув.
Враховуючи не виконання Відповідачем обов'язку щодо повернення зерна за Договором, а також не допуск представників Позивача на зерновий склад з метою перевірки його наявності та умов зберігання, Позивач звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 130-12- 19/3309 від 29.05.2019).
21.06.2019 ГУ Національної поліції в Кіровоградській області відкрито кримінальне провадження № 12019120000000159 за фактом розтрати службовими особами Відповідача майна Позивача, переданого Відповідачу на відповідальне зберігання, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Листом від 05.02.2020 вих. № 401/27-2020 ГУ Національної поліції в Кіровоградській області повідомило Позивачу про те, що кримінальне провадження №12019120000000159 (за фактом розтрати службовими особами Відповідача майна Позивача) об'єднано в одне кримінальне провадження № 12019120000000104.
Цим же листом ГУ Національної поліції в Кіровоградській області повідомило Позивачу про те, що наразі встановити місцезнаходження зерна Позивача, переданого на зберігання Відповідачу, неможливо, його розшук та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні триває.
На запит АТ «ДПЗКУ» СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області було надано копію протоколу огляду місця події від 21.06.2019 (далі - Протокол огляду).
З вказаного Протоколу огляду вбачається, що в межах кримінального провадження №12019120000000104 слідчими СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області за участю понятих та директора ТОВ «Долинський комбікормовий завод» Черкуна М.І. було проведено огляд комплексу приміщень зернового складу ТОВ «Долинський комбікормовий завод» за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1, 1 А.
Протоколом огляду встановлено, що в оглянутих приміщеннях будь-якого зерна не виявлено. Вказаний Протоколом огляду підписаний директором ТОВ «Долинський комбікормовий завод» Черкуном М.І. без зауважень.
Обставини щодо відсутності будь-якого зерна на зерновому складі Відповідача за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1, 1А, також встановлені ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.01.2020 у справі .№9405/7486/19 (провадження № 1-кс/405/4302/19).
З метою додаткового документування факту відсутності зерна Позивача на зерновому складі Відповідача, Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога від 28.02.2020 №130-2-19/945 про допуск представників Позивача на зерновий склад Відповідача та проведення інвентаризації зерна. Направлення Позивачем вказаної вимоги на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком та поштовою накладною до цінного листа від 03.03.2020 з трек-номером 0101909376808, а також відповідним описом вкладення.
Разом з тим, Відповідач відповіді на вимогу Позивача про проведення інвентаризації зерна не надав і доступу представникам Позивача на зерновий склад не забезпечив. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Статтею 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.
Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
Згідно зі ст. 43 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - погашено. Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Отже, положеннями Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов'язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - погашено) покладається саме на зерновий склад.
В матеріалах справи наявні копії складських квитанцій на зерно № 22791 від 03.10.2018 (АЧ № 865251); № 22792 від 03.10.2018 (АЧ № 865252), № 22781 від 01.10.2018 (АЧ № 865241);№ 22793 від 03.10.2018 (АЧ № 865253), № 22775 від 01.10.2018 (АЧ № 865235); № 22815 від 09.10.2018 (АЧ № 865275), якими підтверджено прийняття ТОВ «Долинський комбікормовий завод» на зберігання від позивача зерна. Вказані складські квитанції не містить відмітки про її погашення.
Враховуючи вказане вище, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передане на зберігання зерно урожаю 2018 року повернуто позивачу не було.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
За приписами ст. 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.
Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов'язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.
Як свідчать матеріали справи, Позивач неодноразово звертався до Відповідача із заявами на відвантаження зерна, які залишилися не виконаними Відповідачем.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки). Аналогічними по суті є положення статей 224, 225 Господарського кодексу України. Зокрема, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для можливості застосування такого виду майнової відповідальності як відшкодування збитків, необхідним є встановлення повного складу цивільного правопорушення до елементів якого належать протиправність поведінки, завдання збитків, причинний зв'язок, вина.
Відповідно до частини 1 статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Договором передбачено обов'язок Зернового складу видати зерно на вимогу поклажодавця, здійснити відвантаження зерна в надані поклажодавцем транспортні засоби (п. 4.1.4. Договору).
Частинами 1 та 2 статті 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимог законодавства щодо збереження переданого на зберігання зерна, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Положення аналогічного змісту містяться в частині 1 статті 33 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Аналогічні положення передбачені статтею 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна». Так, збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.
Позивач передав на зберігання зерно, натомість відповідач не повернув йому передане зерно. Таким чином, суд робить висновок про завдання реальних збитків, які полягають у втраті переданого на зберігання зерна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу збитки, у розмірі 11 188 437,10 грн., що дорівнює вартості переданого на зберігання ТОВ «Долинський комбікормовий завод» зерна.
Відповідач не виконав вимог законодавства щодо збереження переданого на зберігання зерна, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як уже зазначалося, відповідач не наводив жодних доводів та не подавав доказів, які б підтверджували відсутність вини Зернового складу у завданні шкоди, а тому суд вважає встановленим і цей елемент складу цивільного правопорушення.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Враховуючи вищезазначене та встановлення повного складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок, вина), господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський комбікормовий завод» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 2-А, код 34201037) на користь Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) 11 188 437 (одинадцять мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім) 10 коп. вартості зерна та 167 826 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 56 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.11.2020
Суддя Т.Д. Лилак