ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
30.10.2020Справа № 910/14342/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Фермерського господарства "Коник"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Груп"
про стягнення 106 086,10 грн
Фермерське господарство "Коник" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Груп" (далі - відповідач) про стягнення 106 086,10 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення у позовній заяві вірної адреси місцезнаходження та вірного ідентифікаційного коду відповідача;
- зазначення у позовній заяві вірної ціни позову;
- надання доказів направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів (із зазначенням за наявності номеру та дати документу) в порядку, визначеному статтею 172 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в ухвалі суду від 28.09.2020 позивачу було роз'яснено, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами 2, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до повернутого на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105476149106 копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 28.09.2020 у цій справі вручено позивачу 10.10.2020.
Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 20.10.2020 включно.
Проте, позивач у встановлений судом строк описані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 28.09.2020 недоліки позовної заяви не усунув.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на викладене, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, на які звертав увагу позивача суд, залишаючи позовну заяву без руху, позовну заяву і додані до неї документи, на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
У зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у період з 16.10.2020 по 29.10.2020 на лікарняному, питання про повернення позовної заяви вирішується судом у перший день після виходу з лікарняного - 30.10.2020.
Суд звертає увагу позивача, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Щодо заяви позивача про повернення позовної заяви від 24.09.2020 (надійшла до суду 06.10.2020), в якій позивач також просить суд вирішити питання щодо повернення сплаченого за подання позовної заяви судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вважаються достовірними, керівником позивача - Фермерського господарства "Коник" є Мелеш Василь Васильович, тоді як вказану заяву підписано Мелеш А.В.
У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження того, що директором позивача є Мелеш А.В.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача та повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а також повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Фермерського господарства "Коник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Груп" про стягнення 106 086,10 грн вважати неподаною і повернути позивачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява з додатками.
Суддя О.В. Нечай