ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.10.2020Справа № 910/12818/20
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» (03151, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94-А)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (01042, місто Київ, ПРОВУЛОК НОВОПЕЧЕРСЬКИЙ, будинок 19/3, корпус 2, КАБІНЕТ 33) стягнення заборгованості у розмірі 110 991 грн. 48 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 110 991 грн. 48 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12818/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.08.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 08.09.2020 року, 11.09.2020 року про вручення поштового відправлення уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (Покупець) було укладено Договір поставки №111016-02/1П, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору. (а.с.10-15)
Відповідно до п.4.3 Договору передача товару Постачальником і його приймання Покупцем по назві, асортименту, кількості, іншим характеристикам і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням Покупця.
Згідно з п.5.4 Договору оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5. даного договору здійснюється Покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару Покупцем.
Пунктом 8.2.1 Договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п.5.4 даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року, але в будь - якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.
Договором про заміну сторони у зобов'язаннях (в Договорі поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року) та про внесення змін від 10.01.2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» (Сторона - 3),а Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (Сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (Сторона - 2), у зв'язку із зміною господарських відносин між СТОРОНОЮ-1 та СТОРОНОЮ-2, в результаті яких СТОРОНА-2 поєднує в своїй особі виконання функцій оператора торговельної мережі «Вопак», «ПАККО», що означає необхідність продовжувати виконання Договору поставки №111016-02/1п від « 11» жовтня 2016 року саме СТОРОНОЮ-2, та зважаючи на те, що СТОРОНА-3 зацікавлена у продовженні виконання ДОГОВОРУ поставки, СТОРОНИ дійшли до згоди про таке: Замінити в ДОГОВОРІ поставки СТОРОНУ-1 на СТОРОНУ - 2 з дати підписання даного договору, CTOPOHA-2 приймає на себе права та виконання всіх обов'язків, що виникатимуть перед СТОРОНОЮ-3 за ДОГОВОРОМ поставки з дати підписання даного договору. СТОРОНА-1 зобов'язана виконати всі обов'язки, що виникли та/або виникнуть до ДОГОВОРУ поставки до дати підписання даного договору на користь СТОРОНИ-3 у встановлені ДОГОВОРОМ поставки строки. При цьому СТОРОНА-2 виступає поручителем за належне виконання - СТОРОНОЮ-1 обов'язків за ДОГОВОРОМ поставки. (а.с.16-17)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року на підставі замовлень на придбання товарів Позивач поставив, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-21/04/20-6 від 21.04.2020 р. на суму 9 807 грн. 84 коп., №РН-30/04/20-12 від 30.04.2020 р. на суму 3 024 грн. 00 коп., №РН-06/05/20-9 від 06.05.2020 р. на суму 13 676 грн. 40 коп., №РН-13/05/20-31 від 13.05.2020 р. на суму 1 908 грн. 90 коп., №РН-13/05/20-37 від 13.05.2020 р. на суму 321 грн. 60 коп., №РН-27/05/20-27 від 27.05.2020 р. на суму 65 128 грн. 79 коп., №РН-03/06/20-17 від 03.06.2020 р. на суму 4 044 грн. 00 коп., №РН-12/06/20-14 від 12.06.2020 р. на суму 7 229 грн. 52 коп., №РН-08/07/20-10 від 08.07.2020 р. на суму 6 567 грн. 12 коп., а загалом на суму в розмірі 111 708 грн. 17 коп. (а.с.19-21, 24-26, 29, 32, 35, 38-40, 43-45,48-50, 53-55), проте здійснив лише часткову оплату за отриманий товар на суму у розмірі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.18)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» становить 109 708 грн. 17 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» пеню у розмірі 1 283 грн. 31 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року на підставі замовлень на придбання товарів Позивач поставив, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-21/04/20-6 від 21.04.2020 р. на суму 9 807 грн. 84 коп., №РН-30/04/20-12 від 30.04.2020 р. на суму 3 024 грн. 00 коп., №РН-06/05/20-9 від 06.05.2020 р. на суму 13 676 грн. 40 коп., №РН-13/05/20-31 від 13.05.2020 р. на суму 1 908 грн. 90 коп., №РН-13/05/20-37 від 13.05.2020 р. на суму 321 грн. 60 коп., №РН-27/05/20-27 від 27.05.2020 р. на суму 65 128 грн. 79 коп., №РН-03/06/20-17 від 03.06.2020 р. на суму 4 044 грн. 00 коп., №РН-12/06/20-14 від 12.06.2020 р. на суму 7 229 грн. 52 коп., №РН-08/07/20-10 від 08.07.2020 р. на суму 6 567 грн. 12 коп., а загалом на суму в розмірі 111 708 грн. 17 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.19-21, 24-26, 29, 32, 35, 38-40, 43-45,48-50, 53-55), проте здійснив лише часткову оплату за отриманий товар на суму у розмірі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.18)
На підтвердження своїх вимог Позивачем були надані до матеріалів справи копії електронних податкових накладних від 21.04.2020 р., 30.04.2020 р., 06.05.2020 р., 13.05.2020 р., 27.05.2020 р., 03.06.2020 р., 12.06.2020 р., 08.07.2020 р., що складені ним на спірні господарські операції. (а.с.22-23, 27-28, 30-31, 33-34, 36-37, 41-42, 46-47, 51-52, 56-57)
Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом..
Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Враховуючи вищенаведене, Судом встановлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано Відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в дохід Державного бюджету України, а Відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи і так само засвідчують факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.
Згідно з п.5.4 Договору оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5. даного договору здійснюється Покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару Покупцем.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» за Договором поставки №111016-02/1П від 11.10.2016 року становить 109 708 грн. 17 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» в розмірі 109 708 грн. 17 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договорів, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 109 708 грн. 17 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 13.05.2020 р. по 25.08.2020 р. у розмірі 1 283 грн. 31 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 8.2.1 Договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п.5.4 даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 13.05.2020 р. по 25.08.2020 р. у розмірі 1 283 грн. 31 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у зв'язку повному обсязі.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 109 708 грн. 17 коп., пеня у розмірі 1 283 грн. 31 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (01042, місто Київ, ПРОВУЛОК НОВОПЕЧЕРСЬКИЙ, будинок 19/3, корпус 2, КАБІНЕТ 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСО ПРІНТ ПЛЮС» (03151, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94-А, ідентифікаційний код юридичної особи 33343497) заборгованість у розмірі 109 708 (сто дев'ять тисяч сімсот вісім) грн. 17 (сімнадцять) коп., пеню у розмірі 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн. 31 (тридцять одна) коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин