ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2020Справа № 910/13200/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
простягнення 104 777 грн 79 коп.
Представники:не викликались
02.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 104 777 грн 79 коп., в тому числі: 99 000 грн 00 коп. страхового відшкодування, 900 грн 74 коп. 3 % річних, 3 967 грн 21 коп. пені за договором № ДЗ/723/0000444 та 909 грн 84 коп. 3 % річних за полісом АО/0043427.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного Geely, державний номер НОМЕР_2 , цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0043427, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/13200/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.09.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.
07.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
09.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення до заяви про зменшення позовних вимог та закриття провадження у справі.
13.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі в частині виплаченого відшкодування, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 900 грн 74 коп. 3 % річних, 3 967 грн 21 коп. пені за договором № ДЗ/723/0000444 та 909 грн 84 коп. 3 % річних за полісом АО/0043427.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито 04.09.2020, отже, суд строк на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог закінчився 05.10.2020.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищенаведене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог залишається судом без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2019 у справі № 336/6722/19 та довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3019279409397383 встановлено, що 05.10.2019, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 , чим порушив пункти 12., 2.3. (в) Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12.07.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, яким, зокрема, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до висновку про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 , складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтолізинг", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 222 781 грн 22 коп.
Згідно з рахунком від 17.10.2019 № СБА-К-000000000008987, виставленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріліант Авто", вартість поточного ремонту транспортного засобу Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 , складає 266 282 грн 97 коп.
Відповідно до ремонтної калькуляції від 23.10.2019 № 5664 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 складає 280 297 грн 86 коп. з ПДВ.
Згідно з страховими актами від 07.11.2019 № 3.19.2789-1, від 11.11.2019 № 3.19.2789-2 та від 03.01.2020 № 3.19.2789-3, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 277 352 грн 97 коп.
Позивачем виплачено страхове відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріліант Авто" у розмірі 277 352 грн 97 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.11.2019 № ЦО05458 на суму 146 721 грн 46 коп., від 11.11.2019 № ЦО05501 на суму 116 811 грн 51 коп. та від 03.01.2020 № ЦО00003 на суму 13 820 грн 00 коп., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Geely, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/43427 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн 00 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі підлягає частковому задоволенню, в іншій частині провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Geely, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/43427, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Geely, державний номер НОМЕР_2 , власнику автотранспортного засобу марки Kia Sportage, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
07.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3.19.2789 про відшкодування шкоди (виплату страхового відшкодування) на суму 100 000 грн 00 коп. Крім того, в заяві зазначено, що у разі укладення додаткових договорів добровільного страхування відповідальності, позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до лімітів відповідальності в розмірі 277 352 грн 97 коп.
Вказана заява отримана відповідачем 11.02.2020, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти.
Платіжним дорученням від 01.09.2020 № 13404 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на суму 100 000 грн 00 коп.
Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 99 000 грн 00 коп. на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності від 25.01.2019 № ДЗ/723-329/470/5318/0000444, що підтверджується копіями платіжних доручень від 17.09.2020 № 13897 та від 29.09.2020 № 14156.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За таких обставин, розглянувши надані сторонами докази сплати страхового відшкодування після відкриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 99 000 грн 00 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 900 грн 74 коп. 3 % річних та 3 967 грн 21 коп. пені за полісом АО/0043427 та 909 грн 84 коп. 3 % річних за договором № ДЗ/723/0000444, нарахованих за період прострочення з 13.05.2020 по 31.08.2020.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З урахуванням норм пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, такого відшкодування становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування позивачу, як особі яка має право на отримання страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача 900 грн 74 коп. 3 % річних за договором № ДЗ/723/0000444, 3 967 грн 21 коп. пені та 909 грн 84 коп. 3 % річних за полісом АО/0043427 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 20602681) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (вул. Велика Васильківська, 15/2, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 36086124) 1 810 (одна тисяча вісімсот десять) грн 58 коп. 3 % річних, 3 967 (три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн 21 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн 91 коп.
3. Провадження у справі № 910/13200/20 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 99 000 грн 00 коп. закрити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька