ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2020 Справа № 910/5241/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі
За позовом 1) Фізичної особи-підприємця Черепанової Людмили Іванівни;
2) ОСОБА_1
до 1) Департаменту державної служби охорони при МВС України
2) Департаменту поліції охорони Національної поліції України
3) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про відшкодування майнової шкоди 10 973 140 грн та моральної шкоди 2 040 000 грн.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Фізична особа-підприємець Черепанова Людмила Іванівна, ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Департаменту державної служби охорони при МВС України; 2) Департаменту поліції охорони Національної поліції України; 3) Головне управлянні Державної казначейської служби України у місті Києві , в якому просять суд: - стягнути з Держави Україна шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України в місті Києві з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ФОП Черепанової Л.І. збитків майнової (матеріальної) шкоди в сумі 10 973 140 грн та моральної шкоди в сумі 2 040 000 грн з врахуванням солідарного права на стягнення позивача-1 та позивача-2 по 50% від зазначених сум кожному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.20.
23.10.2020 року через систему "Електронний суд" від позивача-2 подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розглянувши вказане клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції суд зазначає наступне.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.
Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.
При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
В той же час, відповідно до п.п.17.6 п.17 «Перехідні положення» ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
За змістом наведених норм умовою проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є наявність в суді відповідної технічної можливості.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.
У своїй заяві позивач 2 вказує на неможливість його прибуття у судове засідання у зв'язку із значною віддаленістю Господарського суду міста Києва від місця проживання сторони, фінансовими труднощами, внаслідок запровадження карантинних заходів на території України.
З приводу цього суд зазначає, що, відповідно до п. 5.5. Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2020 у справі №924/369/19 вказано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
Пункт 5.6. Постанови: наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Водночас, суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Зазначений правовий висновок був зроблений в постанові КГС Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.
Так, судом враховано обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.
Враховуючи те, що клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 23.10.2020 року подане в межах встановленого строку, однак відсутня технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.
При цьому, суд зазначає, що в разі неможливості направити уповноваженого представника до Господарського суду м. Києва, позивач-2 не позбавлений права направити письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Керуючись ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 23.10.2020, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.І. Ягічева