ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2020Справа № 910/12853/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Міністерства оборони України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"
простягнення 140 307 грн 05 коп.
Представники сторін:не викликались
27.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" про стягнення 140 307 грн 05 коп. штрафних санкцій за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 23.04.2019 № 286/3/19/141, в тому числі: 35 307 грн 47 коп. пені та 104 999 грн 58 коп. штрафу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 23.04.2019 № 286/3/19/141 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано 35 307 грн 47 коп. пені та 104 999 грн 58 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/12853/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.04.2019 між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (постачальник за договором) укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/141 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику продукцію для чищення (39830000-9) (порошок пральний зі зниженим піноутворенням) (порошок пральний безфосфатний «супер-брайт» концентрат (зі зниженим піноутворенням)) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2. договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимог згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією. Так, відповідно до специфікації продукція у кількості 80 000 кг вартістю 668 000 грн 00 коп. мала бути поставлена протягом 180 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 19.10.2019 включно); продукція у кількості 69 700 кг вартістю 581 995 грн 00 коп. мала бути поставлена протягом 210 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 18.11.2019 включно). Ціна товару з ПДВ становить 1 499 994 грн 00 коп.
Згідно з пунктом 1.5. договору товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна цього договору становить 1 499 994 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 249 999 грн 00 коп.
Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника.
Відповідно до пункту 5.3. договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 10.1. договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2019 № 1).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з рознарядкою Міністерства оборони України за специфікацією (додаток № 1 до договору від 23.04.2019 № 286/3/19/141) підприємству сплановано відвантаження продукції для чищення (39830000-9) (порошок пральний зі зниженим ціноутворенням) (порошок пральний безфосфатний «супер-брайт» концентрат (зі зниженим піноутворенням)) у кількості 149 700 кг, а саме: 80 000 кг протягом 180 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 19.10.2019 включно); 69 700 кг протягом 210 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 18.11.2019 включно).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив, а позивач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами актів приймального контролю за якістю: від 01.11.2019 № 276 у розмірі 10 000 кг, № 275 у розмірі 20 000 кг, від 18.11.2019 № 3 у розмірі 30 000 кг, № 4 у розмірі 20 000 кг, від 03.12.2019 № 8 у розмірі 9 700 кг, № 7 у розмірі 20 000 кг, № 6 у розмірі 20 000 кг, № 5 у розмірі 20 000 кг.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 23.04.2019 № 286/3/19/141 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів поставки товару у встановлений договором строк.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 23.04.2019 № 286/3/19/141, позивачем нараховано відповідачу 35 307 грн 47 коп. пені та 104 999 грн 58 коп. штрафу.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Згідно пункту 7.3.3. договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості товару.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 7.3.3. договору.
Суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що у зв'язку із неправильним розрахунком відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на те, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені, а тому судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.
За перерахунком суду, сума пені за прострочення поставки товару становить 27 913 грн 72 коп., в тому числі:
- 3 607 грн 20 коп. - сума пені, нарахована за період з 20.10.2019 по 31.10.2019 за прострочення поставки товару у кількості 30 000 кг за ціною 300 600 грн 00 коп.;
- 14 529 грн 00 коп. - сума пені, нарахована за період з 20.10.2019 по 17.11.2019 за прострочення поставки товару у кількості 50 000 кг за ціною 501 000 грн 00 коп.;
- 9 777 грн 52 коп. - сума пені, нарахована за період з 19.11.2019 по 02.12.2019 за прострочення поставки товару у кількості 69 700 кг за ціною 698 394 грн 00 коп.
Отже, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 35 307 грн 47 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 27 913 грн 72 коп.
Судом перевірено розрахунок штрафу та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та нормам чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної поставки товару за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 23.04.2019 № 286/3/19/141, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 27 913 грн 72 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 104 999 грн 58 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (вул. Західна, 11, кв. 34, м. Київ, 03058, ідентифікаційний код 36196836) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) 27 913 (двадцять сім тисяч дев'ятсот тринадцять) грн 72 коп. пені, 104 999 (сто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 58 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн 23 коп.
3. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення 7 393 грн 75 коп. пені відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька