ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2020Справа № 910/9095/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Іноземного підприємства "Ретал Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка"
простягнення 1 263 642 грн 89 коп.
Представники сторін:
від позивача:не з'явились
від відповідача:не з'явились
24.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Іноземного підприємства "Ретал Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" про стягнення 1 263 642 грн 89 коп. заборгованості за договором поставки від 17.10.2017 № 17.10.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 17.10.2017 № 17.10 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 263 642 грн 89 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/9095/20, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2020.
17.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 23.07.2020 судом оголошено перерву до 14.09.2020.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 суд викликав відповідача у підготовче засідання на 14.09.2020.
У підготовчому засіданні 14.09.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.10.2020.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 суд викликав відповідача у судове засідання на 08.10.2020.
08.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Представники сторін у судове засідання 08.10.2020 з розгляду справи по суті не з'явились, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час, дату та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Станом на 08.10.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 26.06.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
У судовому засіданні 08.10.2020 судом встановлено надходження від позивача через відділ діловодства суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебування представника позивача на лікарняному.
Розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наявність в матеріалах справи всіх необхідних доказів та можливістю ухвалення рішення у даному судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17.10.2017 між Іноземним підприємством "Ретал Україна" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (покупець за договором) укладено договір поставки № 17.10 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю і передавати в його власність преформи ПЕТФ, кришки поліетиленові (полімерні) для закупорювання ПЕТФ-пляшок, ручки для перенесення ПЕТФ-пляшок (далі по тексту товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 1.2. договору одиниця виміру товару - одна тисяча штук.
Згідно з пунктом 2.1. договору загальна кількість товару, що підлягає постачанню за договором, складається з загального обсягу поставок, здійснених на підставі узгоджених замовлень у період його дії.
За умовами пункту 3.2. договору постачальник поставляє товар на підставі попередніх замовлень, що подаються покупцем та узгоджуються з постачальником не пізніше ніж за три робочих дні до найближчої дати поставки.
В пункті 3.4. договору зазначено, що якщо інше прямо не слідує із товарно-транспортної накладної, датою поставки товару вважається дата товарно-транспортної накладної.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що на дату укладання договору ціна товару становить за одну тисячу штук без урахування ПДВ:
1) преформа 37 г безбарвна - 1456,40 грн, що еквівалентно 54,88 доларам США;
2) преформа 37 г блакитна - 1463,04 грн, що еквівалентно 55,13 доларам США;
3) преформа 39 г зелена - 1622,00 грн, що еквівалентно 61,12 доларам США;
4) преформа 39 г коричнева - 1992,20 грн, що еквівалентно 75,07 доларам США;
5) преформа 33 г безбарвна - 1299,03 грн, що еквівалентно 48,95 доларам США;
6) преформа 33 г коричнева - 1362,99 грн, що еквівалентно 51,36 доларам США.
* за офіційним курсом НБУ для USD/UAH на дату укладання цього договору 1 USD = 26,537958 UAH.
У пункті 4.1.1. договору визначено, що ціна товару, що визначена в цьому пункті договору чи будь-якій іншій наступній угоді до договору, діє до моменту запропонування її зміни постачальником в передбаченому пунктом 4.6. договору порядку. В подальшому ціна товару зазначається в протоколах узгодження ціни чи інших додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору.
За умовами пункту 4.4. договору покупець зобов'язується повністю, без будь-яких зарахувань, сплатити повну ціну поставленого товару в наступному порядку: (1) оплатити ціну відвантаження товару, що розрахована за правилами п. 4.3. договору, в обсязі кожної партії поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати її поставки; а (2) суму позитивного значення переоцінки (за наявності, після визначення повної ціни) - в порядку і строки, що визначені в ч.ч.2-4 п. 4.4 / п. 4.5. договору.
Даний договір набирає сили з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2018, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 9.1. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 17.10.2017 № 17.10 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами належним чином засвідчених копій видаткових накладних: від 09.08.2019 № 1543 на суму 174 070 грн 80 коп., від 10.09.2019 № 1726 на суму 172 037 грн 84 коп., від 11.09.2019 № 1734 на суму 43 104 грн 31 коп., від 04.10.2019 № 1864 на суму 141 326 грн 99 коп., від 07.10.2019 № 1874 на суму 113 320 грн 87 коп., від 07.10.2019 № 1879 на суму 112 924 грн 49 коп., від 08.10.2019 № 1882 на суму 140 657 грн 09 коп., від 10.10.2019 № 1897 на суму 83 676 грн 28 коп., від 13.11.2019 № 2049 на суму 79 727 грн 98 коп., від 15.11.2019 № 2065 на суму 158 216 грн 10 коп., від 19.12.2019 № 2264 на суму 63 612 грн 66 коп., від 20.12.2019 № 2267 на суму 114 038 грн 28 коп.; товарно-транспортних накладних: від 09.08.2019 № 1543 на суму 174 070 грн 80 коп., від 10.09.2019 № 1726 на суму 172 037 грн 84 коп., від 11.09.2019 № 1734 на суму 43 104 грн 31 коп., від 04.10.2019 № 1864 на суму 141 326 грн 99 коп., від 07.10.2019 № 1874 на суму 113 320 грн 87 коп., від 07.10.2019 № 1879 на суму 112 924 грн 49 коп., від 08.10.2019 № 1882 на суму 140 657 грн 09 коп., від 10.10.2019 № 1897 на суму 83 676 грн 28 коп., від 13.11.2019 № 2049 на суму 79 727 грн 98 коп., від 15.11.2019 № 2065 на суму 158 216 грн 10 коп., від 19.12.2019 № 2264 на суму 63 612 грн 66 коп., від 20.12.2019 № 2267 на суму 114 038 грн 28 коп., та довіреностей.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару згідно вищенаведених накладних, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 263 642 грн 89 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 1 263 642 грн 89 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором про поставку товару поставки від 17.10.2017 № 17.10 та факту наявності заборгованості у розмірі 1 263 642 грн 89 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (вул. Антона Цедіка, 6, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 39695169) на користь Іноземного підприємства "Ретал Україна" (вул. Якутська, 7, літера Б, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 30729718) заборгованість у розмірі 1 263 642 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі шістсот сорок дві) грн 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 954 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 64 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
У зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному в період з 12.10.2020 по 20.10.2020 та у щорічній відпустці в період з 21.10.2020 по 30.10.2020 повний текст складено: 02.11.2020.
Суддя Н.Б.Плотницька