Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"26" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1003/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Алексійчук С.В., дов. від24.12.19 №08/17504
від відповідача: Іванчук В.М. - дов. № 2 від 02.01.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
до Приватного підприємства "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4"
про стягнення 10 500,89 грн.
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до суду з позовом до ПП"Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" про стягнення 10 500,89 грн збитків (за необліковану електроенергію).
Ухвалою суду від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/1003/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив від 21.09.2020. В даному відзиві, відповідач зазначає, що між енергопостачальною організацією в особі АТ «Житомиробленерго» та індивідуальним споживачем (мешканцями квартири №128 ) укладений відповідний індивідуальний договір. Приватне підприємство "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" не є стороною цього договору, а є лише управителем житлового будинку, який надає не комунальну послугу з постачання електричної енергії до індивідуальних споживачів, а є виконавцем житлової послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідач вважає, що це абсолютно різні види житлово-комунальних послуг в розумінні положень статті 5 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". ПП "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" не постачає електричну енергію до індивідуальних споживачів, зокрема до квартири №128 по вул.Покровська,123. Внутрішньобудинкова електрична мережа є спільною сумісною власністю співвласників житлового будинку №123. Прилад обліку електричної енергії на квартиру №128 є власністю мешканців цієї квартири. відповідач вважає, що вказані дії вчинені безпосередньо з вини мешканців вказаної квартири і можуть кваліфікуватись , як "Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання" (ст. 188-1 Кримінального кодексу України). Таким чином відповідач зазначає, що вини ПП "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" у здійсненні крадіжки електричної енергії, не має .
Ухвалою суду від 25.09.2020 розгляд справи по суті було відкладено на 26.10.2020 о 10:00.
23.10.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. В даній відповідь на відзив, представник Акціонерного товариства "Житомиробленерго" посилається на пп. 1.1.1 п.п. 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі - Правила), що регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) , а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами.
Також, додає, що 05.04.2019 року між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом АТ "Житомиробленерго" та ПП "Крошня - ВЖРЕП №4", було укладено Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 530-А (далі - Договір). У відповідності до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту, який є додатком №6.1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 05.04.2019 №530-А. Оператор системи несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію: КЛ-0,4 кВ ТП - ел. щитових 0,4 кВ житлових будинків згідно переліку. А споживач (ПП "Крошня ВЖРЕП №4") несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ел. щитових 0,4 кВ, внутрішньобудинкових ел. мереж, засобів обліку згідно переліку зазначеному у Додатку №7 до договору №530- від 05.04.2019. У відповідності до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку №7 до договору чітко встановлена межа розподілу між ЖРЕМ та ПП "Крошня ВЖРЕП №4". Згідно пп. 20 п. 5.5.5 Правил споживач електричної електроенергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Тому позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, відповідно до відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
05.04.2019 року між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом АТ "Житомиробленерго" (позивач) та Приватним підприємством " "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" (відповідач), було укладено Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 530-А.
Згідно п.2.1. договору, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.
Умовами зазначеного Договору п. 8.9. визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складання акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання відповідного акту. У разі відмови сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складання підписали не менше 3 уповноважених представників сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним.
Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.
Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.
Сторонами погоджено однолінійну схему постачання електроенергії (додаток № 7 до договору) та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту: житлові будинки (додаток 6.1 до договору № 530А від 05.04.2019). Даний акт складений в тому, оператор системи несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію: КЛ-0,4 кВ ТП - ел. щитових 0,4 кВ житлових будинків згідно переліку. А споживач (ПП "Крошня ВЖРЕП №4") несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ел. щитових 0,4 кВ, внутрішньобудинкових ел. мереж, засобів обліку згідно переліку зазначеному у Додатку №7 до договору №530- від 05.04.2019. У відповідності до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку №7 до договору встановлена межа розподілу між ЖРЕМ та ПП "Крошня ВЖРЕП №4".
15.01.2020 року відповідним персоналом АТ "Житомиробленерго" в присутності головного інженера Станіславчука Юрія Валерійовича, який допустив представників оператора системи на об'єкт ПП "Крошня-ВЖРЕП №4", під час проведення контрольного огляду за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 123, виявлено порушення п.п. 20 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, шляхом самовільного позаоблікового підключення до мереж, що не є власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку.
На підставі виявленого порушення був складений Акт про порушення №024077 від 15.01.2020. В Акті про порушення вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 26.02.2020 о 10:00 за адресою провулок Селецький, 3 буд. 2А каб. № 209В.
Акт про порушення підписано п'ятьма представниками оператора системи, представник споживача Станіславчук Ю.В. від підпису відмовився, що підтверджено також підписом громадянина Добровінського В.І.
Додатками до акту є: фотофіксація.
Другий примірник акту було вручено головному інженеру Станіславчуку Ю.В. для передачі керівництву ПП "Крошня - ВЖРЕП №4".
На засіданні комісії по розгляду акту про порушення №02477 від 15.01.2020, у присутності головного інженера споживача Станіславчука Ю.В, було прийнято рішення у вигляді протоколу №49/02-20 від 26.02.2020 про визнання акту про порушення № 024077 від 15.01.2020 правомірним, а споживача причетним до порушення та провести нарахування у відповідності до вимог п. 8.4.12 Постанови №312 від 14.03.2018 року про затвердження ПРРЕЕ із змінами та доповненнями № 1525 від 18.07.2019 по перерізу провідника за період з дати останнього контрольного огляду до дня виявлення порушення.
Обсяг та вартість, необлікованої активної електричної енергії згідно проведеного розрахунку по акту №024077 становить 10 500,89 грн.
Також у протоколі зафіксовано, що представник споживача з даним протоколом не згідний.
26.02.2020 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з додатком, зокрема рахунком на відшкодування завданих збитків ( за необліковану електроенергію) № 2829 від 26.02.2020 на суму 10 500,89 грн з терміном оплати - 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Відповідно до відмітки на рахунку № 2829 він був отриманий представником споживача - головним інженером Станіславчуком Ю.В. 26.02.2020.
Рішення комісії з розгляду Акта про порушення споживачем не оскаржено, рахунок не оплачений, що й стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Правилами РРЕЕ врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Підпунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з абзацом першим підпункту 1.2.4. цих Правил точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Частинами першою, другою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підпунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
- меж балансової належності;
- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
За змістом підпункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до підпункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою
Wдоб.с.п.= Pс.п. х t вик.с.п.
де
Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази
Pс.п. = I х Uном.фаз. х cosф ;
у разі підключення до трьох фаз
Pс.п.=З х I х Uном.фаз. х cos
де I сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи:
з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А;
з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А.
У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (Pс.п.., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі).
За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;
U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;
cosф - косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosф приймається рівним 0,9;
t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
В результаті проведених нарахувань, загальна сума збитків завданих енергопостачальнику шляхом порушення відповідачем ПРРЕЕ складає 10 500,89 грн.
Доказів скасування рішення комісії від 26.02.2020, оформленого проколом №49/02-20, на час розгляду справи суду не надано, отже воно є чинним та підлягає виконанню. Докази повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по Акту суми вартості недорахованої електроенергії також відсутні.
Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позов, про те, що він є лише управителем житлового будинку, внутрішньобудинкова електрична мережа є спільною власністю співвласників житлового будинку № 123, спростовуються наступним.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (частина 1 статті 11 Закону).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Статтею першою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджу вальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до п.1.1 Правила роздрібного ринку електричної енергії регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Правилами ПРРЕЕ надано визначення споживача електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п.1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Факту укладання між сторонами договору №530-А від 05.04.2019 відповідач не заперечив.
При цьому, відповідно до умов договору саме ПП "Крошня - ВЖРЕП №4" виступає споживачем. Отже відповідач відповідно до умов вказаного договору зобов'язаний утримувати електроустановки у належному технічному стані, не допускати порушення Правил. Згідно пп.20 п. 5.5.5 Правил ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За висновком суду, відповідач не довів правових підстав для звільнення його від відповідальності за безоблікове споживання електричної енергії або доказів покладення відповідальності за стан технологічних мереж на інших осіб.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1 Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Крошня" Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" (10031, Житомирська область, м. Житомир, вул. Отаманів Соколовських, буд.7,код ЄДРПОУ 40520299) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська,буд.32/8, код ЄДРПОУ 22048622) -10 500,89 грн збитків та 2 102,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.11.20
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 - сторонам (рек. з повід.)