Справа № 240/18677/20
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
01 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Соломонюк І.В.
представника відповідача: Плис О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (28 жовтня 2020 року м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Богунської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії Житомирської області, Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Соломонюк І.В. звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Богунської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії Житомирської області, Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Окремою ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року направлено Раді адвокатів Житомирської області окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону, та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановлено Раді адвокатів Житомирської області строк для надання відповіді - сорок п'ять днів з дня надходження окремої ухвали.
Із таким судовим рішенням не погодилась адвокат Соломонюк І.В. та подала апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана окрема ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду.
У судовому засіданні адвокат Соломонюк І.В. підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.
Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви, зокрема, шляхом:
- зазначити в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача;
- зазначити в позові зміст позовних вимог, відповідно до статті 5 КАС України, з урахуванням правил підсудності, передбачених ч.5 ст. 273 КАС України;
- зазначити в позовній заяві відповідачів, відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 160 КАС України, до яких заявлені позовні вимоги;
- зазначити в позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну із заявлених позовних вимог та докази, що підтверджують вказані обставини;
- зазначити в позові статус позивача, як суб'єкт виборчого процесу, та обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів;
- не зазначати в позові вимоги, які не є позовними;
- клопотання про виклик свідків, витребування доказів та інше, оформити відповідно до вимог ст. 167 КАС України, з урахуванням приписів статей 65, 80 КАС України, та додати до позовної заяви.
Вказано строк усунення недоліків позовної заяви - до 14:00 години 28.10.2020.
На виконання зазначеної ухвали представником позивача - адвокатом Соломонюк І.В. 28 жовтня 2020 року до суду подана уточнена позовна заява.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто у зв'язку з неусунення позивачем недоліків, указаних в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Підставою повернення позовної заяви ОСОБА_2 суд першої інстанції зазначив неусунення повністю недоліків позову та невідповідність позовної заяви положенням ст. 160 КАС України, а саме:
- в позовній заяві, в порушення п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача;
- зазначаючи позовні вимоги в порушення пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, не зазначені в позові виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну із заявлених позовних вимог, та докази, що підтверджують вказані обставини.
Також в позові не зазначені статус позивача, як суб'єкт виборчого процесу, та обґрунтування, як того вимагає п.9 ч. 5 ст. 160 КАС України, порушення оскаржуваними діями відповідачів прав, свобод, інтересів позивача.
Оскільки вищевказані недоліки поданою адвокатом уточненою позовною заявою усунуті не були, суд першої інстанції вважаючи, що представник позивача - адвокат Соломонюк І.В. зловживає процесуальними правами, шляхом неналежного виконання професійних функцій, дійшов висновку про постановлення окремої ухвали по даній справі та направлення Раді адвокатів Житомирської області окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону, та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .
Наведений висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим виходячи з наступного.
Порядок постановлення окремих ухвал визначено статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою-четвертою якої передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина перша).
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Аналіз положень наведеної статті дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в адміністративному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права.
Так, частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктами першим та другим частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Таким законом є Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (зі змінами та доповненням).
Згідно з пунктом другим частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини першої статті четвертої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до пункту п'ятнадцятого частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка визначає гарантії адвокатської діяльності, передбачено, що не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката.
Професійні обов'язки адвоката визначені у статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до частини першої якої під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно з частиною другою статі 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Надаючи правову оцінку викладеним висновкам суду першої інстанції, колегія суду зазначає наступне.
Встановлено, що одним з процесуальних порушень на думку суду першої інстанції було не зазначення в позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що безпосередньо у позовній заяві РНОКПП позивача не зазначено.
При цьому, з огляду на подання із позовною заявою, уточненою позовною заявою, копії паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП позивача та зазначення РНОКПП у клопотаннях поданих разом із позовом, при вирішенні питання відкриття провадження у справі суд першої інстанції повинен був врахувати факт подання відповідної довідки та зазначення відомостей про РНОКПП в інших процесуальних документах, поданих одночасно із позовною заявою.
Крім того, враховуючи суб'єктний склад учасників зазначеної адміністративної справи та права суб'єктів виборчого процесу, які закріплені у Виборчому кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України, а також наведення позивачем в позовній заяві посилань на наявність порушень його виборчих прав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, на етапі прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі, дійшов помилкових висновків про не зазначення статусу позивача, як суб'єкта виборчого процесу, адже наявність або відсутність порушення прав позивача, як суб'єкта виборчого процесу, повинна встановлюватись судом вже під час розгляду зазначеної адміністративної справи по суті.
Колегія суду вважає також помилковим висновок суду першої інстанції щодо порушення пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС щодо не зазначення в позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує кожну із заявлених позовних вимог, та докази, що підтверджують вказані обставини.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції мав змогу вирішити обґрунтованість вищевказаних позовних вимог після відкриття провадження у справі та дослідження наведених позивачем обставин та доказів. Таким чином, оцінка обґрунтованості позовних вимог та наданих доказів можлива при вирішенні спору по суті, а не на стадії відкриття провадження.
В оскаржуваній ухвалі судом не зазначено та колегією суддів, за результатами дослідження (прослуховування) фіксації судових засідань по розгляду адміністративної справи, не встановлено, яким чином адвокатом ОСОБА_1 порушено процесуальні обовязки, в чому таке порушення виражається.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, щодо відсутності підстав для винесення окремої ухвали про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону, та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції не відповідає закріпленій Кодексом адміністративного судочинства України меті ухвалення такого процесуального судового рішення. Зазначений судовий акт не сприяє будь-якому припиненню правопорушення та/або відновленню порушеного права позивача, що не може бути забезпечене вирішенням спору по суті.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування окремої ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що представником позивача - адвокатом Соломонюк І.В. не долучено квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Враховуючи відсутність визначених законом підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, останнє задоволенню не підлягає.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги становить 2102 грн 00 коп.
Таким чином, сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 грн. 00 коп. підлягає стягненню. Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Сьомого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Окрему ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Богунської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії Житомирської області, Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги на окрему ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 240/18677/20 в розмірі 2102 грн. 00 коп. за наступними реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.