30 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2784/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження
адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Кіровоградська обласна державна адміністрація (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, код ЄДРПОУ 00022543)
відповідач-2: департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кропивницький, вул. В.Чорновола, 38, код ЄДРПОУ 03197612)
про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він з 1995 року працює на різних посадах в Департаменті соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, у а період з 15.02.2013 року по 18.05.2020 року працював на посаді директора департаменту. Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №115-к від 18.05.2020 року його було звільнено з посади директора департаменту в порядку переведення на посаду заступника директора департаменту - начальника управління з питань праці на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України "Про державну службу". Позивач стверджує про незаконність спірного розпорядження та вказує, що воно суперечить нормам статті 41 Закону України "Про державну службу", яка визначає порядок переведення державних службовців. Крім того зазначає, що він написав заяву про переведення на нижчу посаду внаслідок тривалого тиску з боку керівництва облдержадміністрації, а його звільнення було здійснено без погодження з Мінсоцполітики, чим порушено частину 2 статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". З цих підстав позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації "Про звільнення ОСОБА_2 " №115-к від 18.05.2020 року;
- поновити його на посаді директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації з 19.05.2020 року;
- стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації на його користь різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Ухвалою судді від 27.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження за цим позовом та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою за клопотанням позивача до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації.
У ході підготовчого провадження представник відповідача подав заяву про визнання позову. Представник третьої особи подав пояснення, у яких позов також визнав.
Ухвалою від 13.10.2020 року суд залучив департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації співвідповідачем у справі.
Під час підготовчого провадження учасники справи подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною 3 статті 183 КАС України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частин 4, 5 статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Розглянувши справу, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 21.11.1995 року був прийнятий на державну службу в управління соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, яке у листопаді 2012 року було перейменовано на департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації. З 15.02.2013 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, має четвертий ранг державного службовця в межах категорії "В" посад державної служби. (а.с. 9 - 11)
У травні 2020 року позивач подав голові Кіровоградської обласної державної адміністрації заяву від 15.05.2020 року, у якій просив перевести його на посаду заступника директора департаменту - начальника управління з питань праці департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації з 18.05.2020 року. (а.с. 67)
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №115-к від 18.05.2020 року "Про звільнення ОСОБА_2 " позивача звільнено з займаної посади директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації в порядку переведення на посаду заступника директора департаменту - начальника управління з питань праці департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації 18.05.2020 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України "Про державну службу". (а.с. 8)
Позивач, не погодившись з розпорядженням про своє звільнення з посади, 21.07.2020 року звернувся до суду з цим позовом.
Строк звернення до суду з позовом, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, позивач не пропустив, оскільки цей строк на момент подання позову був продовжений відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 року.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу визначені Законом України "Про державну службу".
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу" посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
Статтею 3 Закону України "Про державну службу" передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Дія цього Закону поширюється зокрема на державних службовців місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про державну службу" просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до цього Закону.
Порядок переведення державних службовців передбачений статтею 41 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до частин 1, 2, 5, 7 цієї статті державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Суб'єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вона займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців.
Переведення не повинно бути прихованим покаранням.
Як вбачається зі змісту спірного розпорядження №115-к від 18.05.2020 року, ним оформлено звільнення позивача із займаної посади в порядку переведення на нижчу вакантну посаду державної служби в тому самому державному органі.
Судом установлено, що позивач до видання цього розпорядження займав керівну посаду директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації, який є структурним підрозділом обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Статтею 48 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов'язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України "Про державну службу".
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
Згідно з пунктом 11 частини 4 статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пунктом 9 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 року №887, передбачено, що структурний підрозділ із статусом юридичної особи публічного права очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою місцевої держадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з органом виконавчої влади вищого рівня.
Відповідно до Положення про департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням №192-р від 06.02.2019 року, департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Мінсоцполітики. Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою облдержадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням із Мінсоцполітики в установленому законодавством порядку. (а.с. 19 - 33)
Суд зазначає, що оскільки департамент соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України, тому звільненню позивача з посади директора цього департаменту, у тому в числі в порядку його переведення на нижчу посаду, мало передувати відповідне погодження державного секретаря Міністерства соціальної політики України, як того вимагає пункт 11 частини 4 статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та частина 2 статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Судом установлено, що голова Кіровоградської обласної державної адміністрації видав розпорядження №115-к від 18.05.2020 року "Про звільнення ОСОБА_2 " без погодження державного секретаря Міністерства соціальної політики України, що підтверджується листами Мінсоцполітики від 04.06.2020 року та від 23.07.2020 року. (а.с. 93 - 95)
Наведене свідчить, що спірне розпорядження видане з порушенням пункту 11 частини 4 статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", частини 2 статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а відтак є протиправним. Тож позов позивача про його скасування слід задовольнити.
Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Зважаючи на те, що позивача протиправно звільнено з посади директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації з 18.05.2020 року, і останнім днем його роботи на цій посаді був день 18.05.2020 року, тому він має бути поновлений на цій посаді з 19.05.2020 року.
З 19.05.2020 року позивач призначений на посаду заступника директора департаменту - начальника управління з питань праці департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, а з 08.09.2020 року на нього покладено виконання обов'язків директора цього департаменту. (а.с. 124, 126)
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про державну службу" передбачено, що у разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.
Як свідчить штатний розпис департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації на 2020 рік, розмір посадового окладу за посадою заступника директора департаменту - начальника управління з питань праці є нижчим від розміру посадового окладу за посадою директора департаменту, з якої позивач був звільнений. (а.с. 17 - 18)
Тож можна стверджувати, що після звільнення з посади на підставі спірного розпорядження позивач був переведений на посаду, яка належить до нижчої групи оплати праці, а відтак у зв'язку з поновленням його на попередній посаді він має право на компенсацію йому різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, за рахунок його роботодавця - державного органу, в якому він проходить державну службу.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок №100).
Згідно з пунктом 1 Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктами 5, 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Тож за правилами Порядку №100 у розрахунок середньої заробітної плати для цілей визначення розміру відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного з незаконним звільненням, або визначення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, включаються виплати, які були нараховані працівникові за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням.
Визначаючи розмір середнього заробітку за посадою, з якої позивач був звільнений, суд керується розрахунком, наведеним у довідці департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації №23-01-43/4112/0.2311 від 21.10.2020 року, відповідно до якої середньоденна заробітна плата позивача за березень - квітень 2020 року, розрахована із кількості робочих днів за ці 2 місяці (42 дні), становить 1404, 76 грн. (а.с. 142)
На період роботи позивача на нижчій посаді заступника директора департаменту, який має бути оплачений за середнім заробітком за правилами частини 2 статті 235 КЗпП України, п.8 Порядку №100 (з 19.05.2020 року по день постановлення цього рішення), припадає 115 робочих днів. Тому середній заробіток, який має бути компенсований позивачу за цей час, становить 161 547, 40 грн. (1404, 76 грн. х 115 днів). Оскільки в розрахунок середньої заробітної плати усі виплати включені у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки та збори, тож розрахована сума компенсації середнього заробітку позивача також вказана без відрахування з неї податків і зборів.
Як свідчать надані суду довідки департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації №23-01-43/4111/0.2311 від 21.10.2020 року та №23-01-43/4229/0.2311 від 29.10.2020 року, у період з 19.05.2020 року по 31.10.2020 року позивачу за рахунок фонду оплати праці департаменту нараховано до виплати заробітну плату за посадою заступника директора департаменту (з урахуванням доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат) у загальному розмірі 168 648, 69 грн., а саме: у травні 2020 року - 10931, 39 грн., у червні 2020 року - 23418, 39 грн., у липні 2020 року - 22324 грн., у серпні 2020 року - 64709, 38 грн., у вересні 2020 року - 19728, 26 грн., у жовтні 2020 року - 27537, 27 грн. (а.с. 143 - 144, 160 - 161).
Тож розрахована в установленому порядку середня заробітна плата за посадою, з якою позивач був незаконно звільнений, є нижчою від сум заробітної плати, які були нараховані позивачу після його звільнення з посади в порядку переведення на нижчу посаду, а тому підстави для компенсації позивачу різниці у заробітку відсутні. Відтак у задоволенні цієї позовної вимоги, за якою відповідає відповідач-2, слід відмовити.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 183, 189, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної державної адміністрації (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, код ЄДРПОУ 00022543), департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кропивницький, вул. В.Чорновола, 38, код ЄДРПОУ 03197612) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №115-к від 18.05.2020 року "Про звільнення ОСОБА_2 ".
Поновити ОСОБА_2 на посаді директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації з 19.05.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш