1
про повернення позовної заяви
01 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 309/2761/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії №210799 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Хустського районного суду з позовом до Дільничної виборчої комісії №210799 , третя особа без самостійних вимог: Хустська міська територіальна виборча комісія Хустського району Закарпатської області, яким просить:
1.Визнати протиправними дії дільничної виборчої комісії № 210799 з перших виборів Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області та з виборів депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області щодо видачі виборчих бюлетенів, на яких не зазначено номер виборчої дільниці, виборцям та врахування їх під час підрахунку голосів виборців по цій виборчій дільниці.2.Визнати протиправними та скасувати рішення дільничної виборчої комісії № 210/99 з перших виборів Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області, оформлене протоколом від 26 жовтня 2020 року.3. Визнати протиправним та скасувати рішення дільничної виборчої комісії №210799 з виборів депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області у територіальному виборчому окрузі №3, оформлене протоколом. 4 Зобов'язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 210799 з перших виборів Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області та з виборів депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області у територіальному виборчому окрузі №3.
Ухвалою Хустського району Закарпатської області від 29 жовтня 2020 року справу №309/2761/20 було передано за підсудністю на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
01 листопада 2020 року вказана адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2020 року, справу №309/2761/20, передано на розгляд судді Плеханова З.Б
Згідно із частиною другою статті 160, частиною першою статті 168 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Розглянувши даний адміністративний позов судом встановлено, що згідно Акту , складеного Хустським районним судом Закарпатської області від 29.10.2020 року, вказаний адміністративний позов, який надійшов до суду електронною поштою на містить письмових доказів, які вказано у додатку до позову.
29.10.2020 року представник позивача подав до Хустського районного суду заяву про залишення позову без розгляду.
30.10.2020 року представник позивача подав Хустського районного суду заяву про відкликання заяви про залишення позову без розгляду.
Однак, матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей про підписання позову електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву підсистеми "Електронний суд".
Крім того, як вбачається з даного адміністративного позову в паперовому вигляді він теж не підписаний.
Таким чином, суд вважає, що документ не підписаний у визначений законом спосіб.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 5 КАСУ встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам КАС України встановлено, що позов надійшов в електронній формі, та не підписаний представником позивача із використанням електронного цифрового підпису.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Частиною першою статті 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.
Крім того, згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2019 року № 15-1446/19 судам додатково роз'яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Однак суд зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом додатками має здійснюватися з використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надсилання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.
Разом з тим, відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення .
Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 у виборчій справі № 855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему "Електронний суд".
Крім того, аналогічних висновків Верховний Суд також дійшов у справах інших категорій (див. в ухвалу від 03.04.2020 у справі № 9901/92/20 (у цій справі Верховний Суд діяв як суд першої інстанції та повернув позовну заяву з ідентичних підстав), ухвали від 15.07.2020 у справі № 520/5648/2020 та від 06.07.2020 у справі № 520/3974/2020).
Суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв'язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Вказані норми процесуального законодавства носять імперативний характер та розширеного тлумачення не передбачають, а тому, суд вважає, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Згідно частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає поверненню особі, яка подала позовну заяву на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Водночас суд вважає необхідним роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п.3 ч.4 ст. 169 , ст. 248 КАСУ суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії №210799, третя особа без самостійних вимог: Хустська міська територіальна виборча комісія Хустського району Закарпатської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
2.Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом двох днів з дня її складання.
Суддя З.Б.Плеханова