01 жовтня 2020 року Справа № 160/10229/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді, -
У серпні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає йому право на пенсію період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р.;
- зобов'язати відповідача зарахувати йому до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р. та врахувати відповідно заробітну плату за період з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 p. і провести йому перерахунок пенсії з моменту настання права на пенсію, а саме з 05.04.2017 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що йому було призначено пенсію за віком, проте своїм листом №491/03-8/22 від 22.01.2020 р. відповідач зазначив, що із розрахунку стажу виключені періоди роботи в колгоспі з 1981 р. по 1990 р. та при розрахунку середньомісячного заробітку не враховано заробітну плату за період з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 р. Так як в архівних довідках вказано « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 » (без зазначення по батькові), тобто пенсія призначена пенсія без врахування вищевказаних періодів. Позивач з даними діями відповідача погодитися не може, вважає їх протиправними, у зв'язку з чим був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 30.09.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при розгляді наданих позивачем документів було виявлено неточності в документах, що призводить до неможливості зарахувати деякі періоди його роботи до страхового стажу. Так, надані позивачем у паспорті, виданому 20.06.2002 р. серії АМ № 950256, зазначено прізвище, ім'я та по батькові на українській і російській мові відповідно « ОСОБА_1 », « ОСОБА_4 », що має розбіжність з архівними довідками від 08.11.2016 р. №425-Б та від 08.11.2016 р. №426-Б, видані Комунальним закладом «Криничанський районний трудовий архів». Отже, врахувати позивачу періоди роботи в колгоспі ім.Леніна, відповідно до виданих КЗ «Криничанський районний трудовий архів» архівних довідок від 08.11.2016 р. № 425-Б та №426-Б до загального трудового стажу немає підстав.
Відділом з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області було повідомлено, що при проведенні перерахунку в зв'язку працевлаштуванням в пенсійній справі було виявлено невідповідність довідок виданих Комунальним закладом «Криничанський районний трудовий архів» архівних довідках від 08.11.2016 р. № 425-Б та № 426-Б та проведено перерахунок у зв'язку з уточненням з 01.02.2020 р. Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо проведення перерахунку пенсії з моменту настання права на пенсію, а саме з 05.04.2017 р. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням пенсійного віку, 21.03.2017 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії за віком, на підставі якої йому було призначено пенсію за віком з 05.04.2017 року.
Листом від №491/03-8/22 від 22.01.2020 р. відповідач повідомив позивача про те, що в пенсійній справі виявлено невідповідність даних зазначених в довідках №425-Б від 08.11.2016 р. та № 426-Б від 08.11.2016 р. з паспортними даними. Із розрахунку стажу виключені періоди роботи в колгоспі з 1981 р. по 1990 р. та при розрахунку середньомісячного заробітку не враховано заробітну плату за період з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 р. В архівних довідках вказано « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 » (без зазначення по батькові).
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року).
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Згідно з ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Позивачем, до заяви про призначення пенсії з поміж інших документів, було надано довідки від 08.11.2016 р. № 425-Б та від 08.11.2016 р. № 426-Б, видані Комунальним закладом «Криничанський районний трудовий архів».
Так, відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 видно, що трудова книжка видана 08.02.1981 року у колгоспі «ім.Леніна» на ім'я (російською мовою) « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оборазование среднее, профессия водитель»; на стор.6 зроблено три записи (російською мовою) «п.1. 08.02.1981 Принят на работу в колхоз им Ленина шофером. Приказ №3 от 07.02.1981 р.; 21.07.1991 Переведен оператором комплекаса №2. Прот.2 16 от 21.07.1991; п.3 Выключен с членов ксп им. Ленина, уволен с работы согласно поданному заявлению по собственному желанию. Прот. 5 от 06.04.2000».
Крім того, в матеріалах справи наявні наступні документи позивача, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 20.06.2002 р., орган що видав: Криничанський РВ УМВС України в Дніпропетровській області року на ім'я (українською мовою) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження с.Семенівка, Криничанського району Дніпропетровської області. Роздруківка з «ІКІС ПФУ: Підсистема призначення пенсії», де в графі таблиці «трудова діяльність» вказано «Робота в колгоспі». Довідки з архіву №425-Б від 08.11.2016 р. та № 426-Б від 08.11.2016 р.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком, враховуючи, що останній має необхідний стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.
Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що у зв'язку із невідповідність імені позивача в документах, а саме в довідках від 08.11.2016 р. № 425-Б та від 08.11.2016 р. № 426-Б, вказано « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 » (без зазначення по батькові).
Натомість, із наданих відповідачем документів видно, що вказані довідки від 08.11.2016 р. №425-Б про відпрацьовані вихідні дні ОСОБА_1 в колгоспі ім.Леніна Криничанського району Дніпропетровської області за періоди з 01.01.1981 р по 31.12.2000 р. та від 08.11.2016 р. № 426-Б про заробітну плату ОСОБА_1 в колгоспі ім.Леніна Криничанського району Дніпропетровської області за періоди з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 р. видані саме на ім'я позивача та підтверджують його трудовий стаж та відповідну заробітну плату за вказані періоди.
Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, суд вважає, що вищевказані відомості є повними та достатніми, всі записи засвідчені печатками підприємства, тобто, відомості, зазначені в трудовій книжці позивача, та довідках підтверджують наявність в нього стажу роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р. А отже слід визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає позивачу право на пенсію період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р.
Також, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати йому до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р. та врахувати відповідно заробітну плату за період з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 p. і провести йому перерахунок пенсії з моменту настання права на пенсію, а саме з 05.04.2017 року.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн., тому судовий збір підлягає поверненню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає ОСОБА_1 право на пенсію період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи в колгоспі «ім. Леніна» з 1981 р. по 1990 р. та врахувати відповідно заробітну плату за період з 01.01.1983 р. по 31.12.1987 p. і провести йому перерахунок пенсії з моменту настання права на пенсію, а саме з 05.04.2017 року.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма