Провадження № 33/4820/643/20
Справа № 677/980/20 Головуючий в 1-й інстанції Андрощук Є. М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Матущак М.С.
30 жовтня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С, за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто на користь держави 420 грн 40 коп судового збору.
За постановою судді, ОСОБА_1 09 липня 2020 року о 22 годині 00 хвилин в місті Красилові на вулиці Грушевського керував мопедом Syzuki, р.н. НОМЕР_1 . у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Старокостянтинівського районного суду від 28 серпня 2020 року та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях такого правопорушення.
Уважав, що вказана постанова є незаконною, а накладене на нього адміністративне стягнення - безпідставним, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, 09 липня 2020 року о 22 годині 00 хвилин він не вчиняв, оскільки мопедом у вказаний день та час він не керував.
Зазначав, що місцевим судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права, судом не було надано об'єктивну оцінку обставинам справи, а також того, що докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, саме 09 липня 2020 року взагалі відсутні.
Наголошував на тому, що судом не було допитано свідків, чим допущено неповноту судового слідства.
Звертав увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про своєчасне повідомлення його як правопорушника, про розгляд справи Старокостянтинівським районним судом 28 серпня 2020 року.
Натомість про постанову суду відносно нього він дізнався, лише отримавши її поштою 24 вересня 2020 року, про що свідчить штамп та відповідний запис на конверті поштового відправлення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Оскільки участі в розгляді справи ОСОБА_1 не брав, копія постанови отримана ним тільки 24 вересня 2020 року, уважаю, що строк на її оскарження був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, зазначених у апеляційній скарзі, та підлягає поновленню.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Як вбачається із постанови Старокостянтинівського районного суду від 28 серпня 2020 року, суд самостійно без достатніх на те правових підстав визначив іншу дату вчинення правопорушення ОСОБА_1 - 09 липня 2020 року. Відповідно ж до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №238660 дата вчинення правопорушення - 03 липня 2020 року.
Наведене є безумовною підставою скасування судового рішення через порушення права ОСОБА_1 на захист з винесенням нової постанови.
Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення адміністративного правопорушення, тобто 03 липня 2020 року) відповідальність настає за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому слід урахувати те, що після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, тобто з 01 липня 2020 року відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, виключено з ч.ч.1 та 3 ст.130 КУпАП та закріплено у ст.286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Так, особи, які після 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст.130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за вказані дії.
У ст.253 КУпАП встановлено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Зазначена норма закону регулює випадки виявлення ознак кримінального правопорушення, а не кримінального проступку, яким являється діяння, передбачене ст.286-1 КК України.
Однак, у даному випадку оцінку наведеному повинен давати орган досудового розслідування, бо кримінальне правопорушення, як і кримінальний проступок відносяться до кримінально караних діянь.
За наведених обставин приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, а матеріали справи щодо вчинення ним керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння - направленню до органу досудового розслідування (Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області) в порядку ст.253 КУпАП.
Оскільки провадження підлягає закриттю з наведених вище підстав, апеляційний суд не досліджує питання дотримання процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння водія на місці зупинки транспортного засобу, про яке ставиться питання в апеляційній скарзі, як і порушення права ОСОБА_2 на захист при судовому розгляді, адже ці обставини при їх можливому встановленні не впливають на висновок апеляційного суду щодо необхідності закриття цього провадження.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, а матеріали справи передати в порядку ст.253 КУпАП до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області для прийняття рішення в порядку чинного законодавства.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.