Єдиний унікальний номер судової справи: 661/3237/20
Провадження № 33/819/425/20 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю.В.
Категорія: ст. 184 ч .1 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Красновський І.В.
30 жовтня 2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського апеляційного суду Красновський І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Херсонського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новокаховського районного суду Херсонської області від 22.09.2020 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,-
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч.1 ст. 184 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, в ніч з 09.08.2020 року на 10.08.2020 року, неповнолітній ОСОБА_2 , 2005 року народження, перебуваючи в нетверезому стані за кермом свого мопеду впав та травмував собі ліву руку, тим самим ОСОБА_1 , 1983 року народження ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків за, що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Зокрема зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 11.08.2020 року не містить ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, зокрема в чому саме полягає ухилення особи від виконання обов'язків щодо догляду за малолітнім сином, не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов'язки передбачені та які вимоги порушено.
Доказів бездіяльності ОСОБА_1 щодо виховання не надано, жодних тестів на стан алкогольного сп'яніння бригадами екстреної медичної допомоги не проводилося, огляд на стан алкогольного сп'яніння також відсутній. Зазначає, що її син повідомив про те, що алкогольних напоїв не вживав та був повністю тверезим.
Вважає, що суд повно та всебічно не дослідив обставини справи, не надав належної оцінки доказам, наявних у матеріалах справи та прийшов до необґрунтованого висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Просить постанову суду скасувати, а справи закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки в судове засідання та заяв про відкладення справи від неї не надходило
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до змісту статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддею апеляційної інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 404853 від 11.08.2020 року, згідно якого в ніч з 09.08.2020 року на 10.08.2020 року, неповнолітній ОСОБА_2 , 2005 року народження, перебуваючи в нетверезому стані за кермом свого мопеду впав та травмував собі ліву руку, тим самим ОСОБА_1 , 1983 року народження ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків за, що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 404853 від 11.08.2020 року відповідями КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради №1124/01-10 від 17.09.2020 року, КНП «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» Новокаховської міської ради №01-17/1284 від 09.09.2019 року, а також показаннями ОСОБА_1 даними суду та показаннями неповнолітнього ОСОБА_2 .
Крім того, при складанні протоколу - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Так, із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в ніч з 09.08.2020 року на 10.08.2020 року їй зателефонував її син - ОСОБА_2 та повідомив про те, що він знаходиться в нетверезому стані, перебуває в кареті швидкої допомоги та його везуть до лікарні, що спростовує доводи апеляційної скарги про незнаходження неповнолітнього ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 не вказала заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 184 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Тому у суду першої інстанції та у судді апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними докази, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим; У рішенні ЄСПЛ від 21.07. 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції обґрунтовано оцінено встановлені фактичні обставини правопорушення, досліджено та перевірено докази, постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч.1 ст. 184 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови суд правильно оцінив зібрані у справі докази та обґрунтовано дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 має місце склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новокаховського районного суду Херсонської області від 22.09.2020 року, щодо неї - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) І.В. Красновський