Номер провадження: 11-кп/813/1304/20
Номер справи місцевого суду: 507/1087/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.10.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 к
прокурора ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 25.04.2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12015160360000441 від 27.06.2017 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Любашівка Одеської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік,-
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_8 засуджений за те, що 26.06.2015 року, близько 11:15 год., в умовах необмеженої видимості в суху погоду, керуючи технічно справним автопоїздом у складі вантажного сідлового тягача «DAF FT XF 95.430», р.н. НОМЕР_1 , і напівпричепа «ZIE Bijzon», р.н. НОМЕР_2 , здійснюючи рух по проїзній частині автодороги «Київ - Одеса» в напрямку до м. Одеси у Любашівському районі Одеської області, на якій організовано двосторонній рух, по три смуги руху у кожному напрямку руху, що поділені роздільною смугою із встановленим у ній залізним парапетом, будучи не уважним, не слідкуючи за дрожньою обстановкою, на порушення вимог п.2.3 (б), п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху України на 316 км.+ 96м. здійснив маневр з крайньої правої смуги у крайню ліву смугу по ходу свого напрямку руху, не надавши дорогу водію автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_3 , що рухався з випередженням по крайній лівій смузі вказаної автодороги у попутному напрямку , допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Camry» під керуванням водія ОСОБА_9 , внаслідок чого пасажир автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_10 ( на день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 ), згідно висновку судово-медичної експертизи № 691 від 21.04.2016 року отримала тілесні середньої тяжкості.
Зміст вимог апеляційної скарги та заперечень.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок суду та виправдати його, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним, судовий розгляд проведений неповно та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ДТП сталося з вини водія автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_9 , яка не впоралася з керуванням та допустила зіткнення з задньою частиною напівпричепа. Схему ДТП склав чоловік ОСОБА_9 , який також допомагав слідчому складати протокол огляду місця події, який на час ДТП працював в спецпідрозділі «Кобра». Зазначені обставини підтвердив свідок ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_13 , який був понятим, пояснив, що він участі у замірах та складанні схеми ДТП не приймав, а лише підписав схему та протокол.
Висновок експерта №238-А від 21.07.2015 року спростовує свідчення потерпілої та свідка ОСОБА_14 про те, що вантажний автомобіль виїхав у ліву смугу під кутом 90 градусів, так як у висновку встановлено, що кут у момент первинного контакту складав 5 градусів.
Суд не допитав свідка ОСОБА_15 та не дав оцінку свідченням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, прокурора та представника потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, встановлена судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, на підставі об'єктивно та в повному обсязі з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та правильно оціненими судом, відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Висновки у вироку суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, яке розглянуто судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 370 КПК України.
Так, факт порушення ОСОБА_8 п.п.2.3 (б), п.10.1, п.10.3, внаслідок чого сталася ДТП та потерпілій ОСОБА_10 були спричиненні середньої тяжкості тілесні ушкодження, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_10 , свідків-очевидців ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , які є прямими доказами, а також показаннями свідка ОСОБА_16 , які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, у встановленому законом порядку.
Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_10 вбачається, що в день події 26.06.2015 року вона їхала в якості пасажира в автомобілі, під керуванням своєї знайомої ОСОБА_9 . Під час руху в лівій полосі автодороги з випередженням автопоїзда, який рухався у правій полосі, останній різко здійснив маневр з правої полоси в ліву полосу, перегородивши їм дорогу.
З показань свідка-очевидця ОСОБА_9 вбачається, шо керуючи автомобілем «Toyota», р.н. НОМЕР_4 , у лівій смузі свого напрямку руху, по проїзній частині автодороги «Київ-Одеса» з боку м. Києва в напрямку м. Одеси, вона побачила автопоїзд, що здійснював рух з права від її автомобіля, під час випередження вказаного автопоїзда по своїй лівій смузі, яка була вільна, автопоїзд і раптово почав перестроюватися в ліву смугу руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса», без показчика лівого повороту та надання переваги їй у русі. В момент початку маневрування автопоїзда вліво вона здійснила заходи до гальмування, однак уникнути ДТП не змогла та її передня права частина автомобіля зіткнулась у задньою лівою боковою частино напівпричепа автопоїзду під керуванням ОСОБА_8 .
З показань свідка-очевидця ОСОБА_14 вбачається, шо 26.06.2015 р. він їхав по автошляху Київ- Одеса в сторону м. Одеси по правій полосі зі швидкістю 80 км/год. В цей момент його обігнала Тойота, яка рухалась по лівій полосі з випередженням автопоїзда. Коли Тойота наблизилась до автопоїзда, то кабіна останнього різко повернула вліво , а за нею вліво повернув причеп, фактично перегородивши дорогу автомобілю Тойота. Внаслідок зіткнення автопоїзд зачепив легковий автомобіль і потягнув по ходу свого руху.
Показання потерпілої та свідків-очевидців об'єктивно підтверджуються наступними письмовими доказами.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.2015 р. та фото таблицею до нього вбачається, що траєкторія сліду ковзання починається з правої допоміжної смуги і закінчується на лівій смузі руху проїзної частини. ( а.п. 85- 138).
З протоколу огляду вантажного сідлового тягача «DAF FT XF 95.430», р.н. НОМЕР_1 , і напівпричепа «ZIE Bijzon», р.н. НОМЕР_2 , з яких видно , що автопоїзд внаслідок ДТП отримав значні пошкодження , зокрема , - заднє ліве колесо сідлового тягача «ДАФ» було пошкоджене ( а.п.94-103).
Апеляційний суд дослідив під час розгляду апеляційної скарги висновок судової транспортно трасологічної експертизи № 238-А від 21.07.2015 р., а також висновок судової автотехнічної експертизи № 841- А від 20.02.2018 р., проведеної під час судового розгляду кримінального провадження.
З висновку судової транспортно трасологічної експертизи № 238-А від 21.07.2015 р., вбачається , що місце зіткнення автомобіля Тойота з напівпричепом «Бізон» в складі автомобіля «ДАФ» в момент первинного контакту сталося на кордоні лівого краю проїжджої частини та лівого узбіччя відносно напрямку руху до м. Одеса ( а.п. -149).
З висновку судової автотехнічної експертизи № 841- А від 20.02.2018 р., на дослідження якої були надані всі матеріали кримінального провадження, вбачається, що автопоїзд в момент первинного контактування з автомобілем «Тойота» не міг змінити траєкторію руху вліво за ходом свого руху . Для заданого комплексу вихідних даних в даній дорожній обстановці водій автомобіля Тойота ОСОБА_9 не мала технічної можливості з моменту виникнення небезпеки для руху запобігти зіткнення з автопоїздом і з технічної точки зору з моменту, коли водій автопоїзда почав маневр перестроювання вліво водій автомобіля Тойота ОСОБА_9 перебувала в аварійній обстановці.
В діях водія автопоїзда ОСОБА_8 убачається невідповідність вимогам п.п. 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України , які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди (а.п. 246).
Таким чином, апеляційний суд не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що зазначений висновок експерта №238-А від 21.07.2015 року спростовує свідчення потерпілої та свідка ОСОБА_14 , так як відповідно до висновків зазначених експертних досліджень в повному обсязі підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих порушень Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП, під час якої потерпіла отримала тілесні ушкодження.
При цьому, висновки зазначених експертних досліджень також повністю узгоджуються з поясненнями потерпілої, свідків очевидців події ДТП, доводи апеляційної скарги про спростування цими експертними дослідженнями пояснень останніх є голослівними.
Крім того, у вироку суду, в обґрунтування доведеності вини обвинуваченого, покладені висновки судової автотехнічної експертизи № 237-А від 15.07.2015 р., № 556, № 691 від 21.04.2016 р., № 17-1661 від 20.06.2017, а також протокол слідчого експерименту від 10.03.2017 р. зі схемою, які були апеляційним судом досліджені, та якими також об'єктивно підтверджуються показання потерпілої та зазначених свідків-очевидців.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дослідив докази по справі в повному обсязі, оскільки при судовому розгляді від обвинуваченого та його захисника, при вирішені питання щодо можливості перейти до дебатів, клопотань про дослідження будь-яких інших доказів не надходило.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неповноти та необ'єктивності судового розгляду є надуманими та голослівними. Суд першої інстанції належним чином дослідив пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та дав їм правильну оцінку в судовому рішенні.
Апеляційний суд вважає, що у вироку суду зазначеним доказам дана правильна оцінка, як належним, допустимим, достовірним та достатнім, так як показання потерпілого та свідків-очевидців повністю узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються іншими зазначеними доказами та встановленими судом обставинами кримінального правопорушення.
При цьому, показання потерпілої та свідків обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними та не викликають сумніву у суду апеляційної інстанції.
Доводи обвинуваченого про те, що схему ДТП склав чоловік ОСОБА_9 , який також допомагав слідчому складати протокол огляду місця події, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.20215 року та схем ДТП, вбачається що їх склав та підписав слідчий Любашівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 (а.п.85-93).
В разі сумнівів щодо обставин складання протоколу огляду ДТП та схеми до нього працівниками поліції та понятими сторона захисту не була позбавлена звернутися в правоохоронні органи, однак під час розгляду апеляційної скарги прокурор повідомила, що за час досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду сторона захисту не зверталася з заявами з зазначених обставин, в тому числі щодо втручання в складання цих процесуальних документів сторонніх осіб.
Під час розгляду апеляційної скарги прокурор повідомила, що на час ДТП спецпідрозділ «Кобра» не існував, будь-яких доказів впливу чоловіка потерпілої ОСОБА_9 під час розгляду кримінального провадження в суді не встановлено з пояснень свідків, у тому числі понятих, зазначених у протоколі.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дослідив докази, надані сторонами провадження в повному обсязі, надав їм належну оцінку, правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з наданням належної правової кваліфікації його діям.
При таких обставинах, згідно вимог ст. 409 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, підстав, передбачених ст.ст.407, 410-414 КПК України, для скасування вироку суду не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 376 ч. 2, 404, 405, 407, 409, 413, 415, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Любашівського районного суду Одеської області від 25.04.2018 року, яким ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік,- залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 30.10.2020 року, о 14 годині 00 хвилин, в залі судових засідань № 10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4