Номер провадження: 22-ц/813/1861/20
Номер справи місцевого суду: 521/17765/18
Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія: 57
22 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Дубрянська Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» - Возіян Андрія Андрійовича на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім», Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим будинком і присадибною земельною ділянкою, -
22 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що на підставі Свідоцтва про право власності, яке видане 24 лютого 2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, йому належить на праві приватної власності ізольований житловий будинок, площею 50,0 квадратних метрів, який розташований по АДРЕСА_1 . Цей житловий будинок розташований на присадибній земельний ділянці, площею 0,502 га, яка належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності, від 18 листопада 2015 року (а.с 1-53).
05 лютого 2019 року представник ТОВ «СК Фамільний дім» подав апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 30.10.2018 року в якій просив скасувати ухвалу суду (а.с 81-94).
11 червня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду (суддя Гірняк Л.А.) апеляційну скаргу представника ТОВ «СК Фамільний Дім» - Дворнікової Анни Юріївни на вказану ухвалу визнано неподаною та повернуто апелянту (а.с 108-109).
10 жовтня 2019 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Коблова О.Д.) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ», Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим будинком і присадибною земельною ділянкою задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ, КП «Реєстраційна служба Одеської області, усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування житловим будинком та присадибною земельною ділянкою, площею 0,0502 га, по АДРЕСА_1 , шляхом скасування резервації адреса та державної реєстрації багатоквартирного будинку за цією адресою (а.с 143-145).
16 грудня 2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» - Возіяном Андрійом Андрійовичем було подано апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року. Як зазначає апелянт, ТОВ «СК Фамільний дім» побудувало 9-ти поверховий житловий будинок, саме на земельній ділянці загальною площею 0.0998 га, кадастровий номер 5110137300:53:016:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проте ОСОБА_1 належить на приватної власності суміжна земельна ділянка площею 0,502 га., за кадастровим номером: 5110137300:53:016:0017, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка НОМЕР_1 та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .Тому апелянт приходить до висновку, що ТОВ «СК Фамільний дім» побудував 9-ти поверховий житловий будинок, не на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 . Виходячи з того, що в усіх дозвільних документах ТОВ «СК Фамільний дім» 9-ти поверховий житловий будинок зазначався за адресою: АДРЕСА_2 , можна дійти до висновку, що резервування адреси: АДРЕСА_2 , сталося з технічної помилки, яку допустив Юридичний департамент Одеської міської ради, як орган, що відповідальний за ведення адресного реєстру м. Одеси. На думку апелянта, він взагалі не є належним відповідачем по справі, адже на сьогоднішній день ТОВ «СК Фамільний дім» не має жодних прав на квартири (які зареєстровані за фізичними особами) та житловий будинок. Проте судом першої інстанції не було залучено усіх фізичних осіб, які є власниками квартир, чим, на думку апелянта, суд порушив норми процесуально права. Крім того, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують обставини, викладені в позові, в матеріалах відсутні докази порушення його прав, а також не доведено яким чином саме ТОВ «СК Фамільний дім» здійснює перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком та присадибною земельною ділянкою. Отже апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не досліджено докази, наявні в матеріалах справи, не надано правової оцінки фактам, викладеним в позовній заяві. Тому апелянт просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав відзив на апеляційну скаргу. Інші учасники в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідач, пояснення учасників провадження, які з'явились, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд закриває провадження в справі з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа) (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
За ч. 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За обставинами даної справи позивач просить суд про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим будинком і присадибною земельною ділянкою шляхом скасування резервації адреси та державної реєстрації багатоквартирного будинку за цією адресою.
Фактично заявлені позовні вимоги не стосуються питань права чи законних інтересів позивача не нерухоме майно, тобто цивільно-правовий спір щодо нерухомого майна відсутній, оскільки позивач не оспорює права власності власників квартир ТОВ «СК Фамільний дім», що підтвердив представник позивача в судовому засіданні. Натомість, суть вимог позивача полягає в проведенні належної реєстрації адреси багатоквартирного будинку, яка, по факту збігається з його адресою, що відбулося в зв'язку з допущенням помилок при резервації та подальшій реєстрації багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Право формулювання позовних вимог є виключним правом позивача, який самостійно обирає спосіб захисту (ст. 20 ЦК України). Між тим, реалізуючи своє таке право позивач, не звернув уваги, що якщо ним дійсно усуваються перешкоди в реалізації цивільних прав, то такі перешкоди створюються не тільки і не скільки фактом помилкової реєстрації адреси (яка лише створила технічні передумови для таких обмежень), але й реєстрацією прав власності за спірною адресою. Такі вимоги до зареєстрованих власників не заявлялись, а тому характер спору в даній справі не є приватно-правовим, а безпосередньо стосується компетенції суб'єкта владних повноважень щодо питань належної реєстрації адреси, що має розглядатися за правилами іншого судочинства як з огляду на характер спору, так і з огляду на суб'єктний склад правовідносин.
За приписами частини першої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За ч. 2 вказаної статті порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 цієї статті у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім», Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим будинком і присадибною земельною ділянкою підлягають розгляду за правилами іншої юрисдикції - в порядку адміністративного судочинства, апеляційний суд на підставі ст. 377 ЦПК України скасовує рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року, закриває провадження в справі та роз'яснює позивачу право на звернення з відповідним позовом до належного суду за встановленою юрисдикцією. Також позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.1ч.1 ст. 255, ст. 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім» - Возіян Андрія Андрійовича - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року - скасувати.
Провадження в цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім», Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування жилим будинком і присадибною земельною ділянкою - закрити.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2020 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
22.10.2020 року м. Одеса