01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
22.06.06 Справа № 120/8-06
За позовом Акціонерного комерційного банку «Базис» в особі Київської філії АКБ «Базис», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», м. Вишневе
про визнання права власності
Суддя Чорна Л.В.
Представники:
від позивача: Біла В. І. -довір. №1336 від 04.07.2005р. -нач. юр. відділу;
Гавриленко І. В. -довір. №КПД-2023 від 12.04.2006р. -директор Київської філії;
Юдін І. В. -довір. №КПД-1366 від 16.03.2006р. - представник;
від відповідача: Скрипачов В. В. -довір. №4/06 від 16.03.2006р. -адвокат.
Оголошувалась перерва для підготовки мотивованого рішення
Суть спору:
Заявлено позов про визнання права власності на 9/10 частин СТО, в с. Софіївська Борщагівка, вул. Димитрова, 51 та стягнення господарських витрат.
Відповідач позов не визнає.
Позивач двічі уточняв позовні вимоги, останній раз просить визнати його право власності на 43,52% об'єкту, який складається з магазину по продажу непродовольчих товарів та СТОВ автомобілів; - Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Димитрова, 51.
Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
судом встановлено:
Мотивуючи вимоги позивач посилається на ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, кредитні догори з юридичними та фізичними особами, забезпечені договором застави обладнання від 12.05.2005р. №2-1-1335, договором застави майнових прав №35 від 29.06.2005р. на векселі, договором застави №36 від 30.06.2005р. векселів; договором застави обладнання №67 від 17.02.2006р.
12 травня 2005 року між ТОВ «Лемма-Авто» і АКБ «Базис» в особі Київської філії АКБ «Базис» (надалі - позивач) укладений договір застави, посвідчений Шевельовою В.М.,- приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий №2-1-1335. Згідно якого обладнання, зазначене в додатку №1 до нього, забезпечує виконання ТОВ «Лемма-Авто» своїх зобов'язань за кредитним договором №16 від 29.03.2005р., а саме: повернення кредиту в сумі 105530 ЄВРО, сплата процентів за користування ним, пені тощо.
17 червня 2005р. зазначене обладнання було відчужено ТОВ «Лемма-Авто» згідно договору купівлі-продажу №1-Т ТОВ «ЮКО МОТОРС» із збереженням обтяження для нового власника майна, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.06.2005р. № витягу 3929117. Повернення кредиту в сумі 105530ЄВРО, сплата процентів за користування ним, пені, тощо, забезпечені також договором застави майнових прав №35 від 29.06.2005р. на векселі та Договором застави №36 від 30.06.2005р. векселів.
Згідно договору застави обладнання № 67 від 17 лютого 2006р., укладеного між ТОВ «ЮКО МОТОРС» і позивачем обладнання, зазначене в додатку №1 до цього Договору, забезпечує виконання фізичною особою - Мельник Аллою Анатоліївною своїх зобов'язань за:
- кредитним договором № 14-Ф від 31 серпня 2005р., та додаткової угоди №1 від 30.09.05р. до нього, укладених Мельник Аллою Анатоліївною із позивачем про надання споживчого кредиту в сумі 200 000,00гривень з 31 серпня 2005року до 20 жовтня 2005року включно із сплатою 21% процентів річних;
- договором про надання кредитної лінії № 13-Ф від 31 серпня 2005р., укладеного Мельник Аллою Анатоліївною із позивачем про надання відкличної кредитної лінії на споживчі цілі в сумі 450 000,00 гривень з 31 серпня 2005року до 31 травня 2006року включно із сплатою 21% процентів річних. Також укладені Договори поруки №6 від 18.10.2005р. та №7 від 16.01.2006р.
Керуючись положеннями договору застави від 12.05.2005р. №2-1-1335, договору застави обладнання №67 від 17.02.2006р., ТОВ «ЮКО МОТОРС» та позивач дійшли згоди застосування позасудового порядку - передачі рухомого майна-обладнання, перелік та номенклатура якого зазначена в додатку №1 до вищевказаного договору застави, у власність позивача в рахунок виконання забезпечених заставою зобов'язань. Для цього був укладений договір передачі предмету застави від 17 лютого 2006 року. Відповідно до умов цього Договору Майновий поручитель він же покупець обладнання за договором №1-Т від 17.06.2005р. передає, а позивач приймає предмет застави - обладнання, зазначене в Додатку №1 до цього Договору, в сумі 1З78228,82грн., з ПДВ, у власність в рахунок погашення наступних заборгованостей:
- заборгованості ТОВ «Лемма-Авто» (боржника) по кредиту згідно Кредитного договору №16 від 29.03.2005р. в сумі 105530 ЄВРО та процентів за користування ним в сумі 6273,09ЄВРО, що з загальній сумі складає 111 803,09 ЄВРО;
- заборгованості фізичної особи - Мельник Алли Анатоліївни (боржника) по Кредитному договору № 14-Ф від 31.08.2005р. в сумі 200 000(двісті тисяч)грн. основного боргу, процентів в сумі 5408,22грн., що в загальній сумі складає 205408,22 грн.;
- заборгованості фізичної особи - Мельник Алли Анатоліївни (боржника) по Договору про надання кредитної лінії № 13-Ф від 31.08.2005р. в сумі 450 000грн. основного боргу, процентів в сумі 35037,68грн., що в загальній сумі складає 485 037,68 грн.
Згідно акту приймання-передачі від 17 лютого 2006 року обладнання, яке є предметом застави, було передано позивачу. Доказів того, що обладнання де-факто не отримано позивачем до суду не подано, та може бути предметом розгляду за окремим провадженням між сторонами за договором.
Як вбачається з вищезазначених договорів правовідносини, що склалися між позивачем та його контрагентами за вказаними договорами врегульовані параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України (правовідносини що виникають із договорів застави майна). Відповідач, у цих правовідносинах, не виступає стороною, а тому для нього не наступають юридичні наслідки, що випливають з зазначених правовідносин.
У наданих позивачем договорах, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об'єкт нерухомості, право власності на частину якого оспорюється як предмет застави не виступає. З наданих позивачем доказів, також не вбачається, що заставодавець ТОВ «Юко Моторс», чи будь-хто з інших контрагентів позивача будь коли володів спірним об'єктом нерухомості чи його частиною. Позивачем не подано доказів в порядку ст. 578 Цивільного кодексу України -згода співвласників, як і доказів у встановленому законодавством порядку визнання права власності на спірний об'єкт за ким-небудь із контрагентів за зазначеними договорами. А посилання позивача на те, що встановлене на спірному об'єкті обладнання є частиною цього об'єкту, яке не можливо відокремити від нього судом до уваги взяте бути не може , так як позивач не надав суду доказів того, що в результаті встановлення на спірному об'єкті обладнання виникла нова річ, в результаті чого позивач став її співвласником. Не надано суду і доказів того, що встановлення обладнання на спірному об'єкті відбулося за згодою відповідача.
Відповідачем подано докази того, що він є власником спірного об'єкту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: вул. Димитрова, 51 у с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської обл. Даний об'єкт прийнятий в експлуатацію згідно Акту Державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію 07.09.05 р. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я ТОВ «Глобус -2» (надалі - відповідач), зареєстровано в Києво-Святошинському БТІ 13.09.05 р.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах не заборонених законом.
Параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини що виникають із договорів застави майна.
У відповідності до ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а не право власності на нього.
Позивачем не подано доказів виконання вимог ухвали суду від 17 квітня 2006р., оскільки статті Господарського кодексу України, на які посилається позивач мають загальний характер.
За таких обставин вимоги не обґрунтовані, не доведені, задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя