Справа № 577/4262/20
Провадження № 1-кс/577/1666/20
"30" жовтня 2020 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Конотопського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедєве Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, пенсіонера, одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого
який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
30.10.2020 року ст. слідчий СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави, враховуючи те, що злочин спричинив загибель людини.
Клопотання обґрунтовує тим, що 26.10.2020 року близько 22 год. в м. Конотоп по вул. Інтернатній, 21 ОСОБА_5 разом з дружиною ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. Сп'янівши між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті дружині, реалізуючи який, останній умисно завдав ОСОБА_7 декілька ударів кулаком в ділянку грудної клітини та ділянку лівого плеча, після чого руками схопив за шию та став душити, а потім штовхнув потерпілу на диван та пішов спати в іншу кімнату. В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_7 померла за місцем свого проживання. За даними судово-медичного дослідження трупа встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок механічної асфіксії від здавлювання органів шиї тупим предметом, удушення та удавлення.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200080000984 від 27.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
29.10.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Про існування ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать такі обставин: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого насильницького злочину проти життя та здоров'я особи, за який згідно санкції ч. 1 ст. 115 КК України йому загрожує суворе покарання у випадку доведеності його вини у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Тяжкість вчиненого злочину свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності ОСОБА_5 , а усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання за вчинення цього злочину виключно у вигляді позбавлення волі дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та підвищує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, зокрема, вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, раніше застосовував фізичне насильство по відношенню до потерпілої та заподіював їй тілесні ушкодження, використовуючи для конфлікту малозначний привід, що свідчить про низький поріг розряду агресії та про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, а також можливість вчинення нових злочинів.
Також, враховуючи характер кримінального правопорушення, що має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, вирішення питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, які є вагомими, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, який йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, що у свою чергу свідчить про недостатність застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, таке обмеження прав підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Прокурор ОСОБА_3 підтримує клопотання та просить його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_4 заперечують задоволенню клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В пункті "с" ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Відповідно до п. 36 рішення ЄСПЛ у справі "Москаленко проти України" суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" § 58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття "обґрунтованості", відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", згідно якої термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Встановлено судом, що відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200080000984 від 27.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_5 з певним злочином на даному етапі, хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_5 до події вказаного кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він є особою пенсійного віку, є раніше не судимою особою, злочин вчинено проти життя та здоров'я людини, який спричинив смерть потерпілої, утриманців не має та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та стан його здоров'я. Об'єктивних даних щодо стану здоров'я, які перешкоджають у перебуванні в місці попереднього ув'язнення слідчому судді не надано. Особа не позбавлена можливості звертатися до лікаря та отримати об'єктивні дані для зміни запобіжного заходу чи звільнення за станом здоров'я.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Зважаючи на зазначені вище обставини та враховуючи суспільний інтерес, що виник у зв'язку із зазначеною підозрою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде не достатнім.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за можливе на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Конотопського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів на період досудового розслідування.
Строк дії ухвали визначити до 13 години 27 грудня 2020 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
СуддяОСОБА_1