Справа № 592/19461/19
Провадження № 1-в/592/51/20
29 жовтня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисниці: адвоката ОСОБА_4 ,
засудженої: ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання засудженої ОСОБА_6 про застосування до неї умовно-дострокового звільнення в порядку ст. ст. 81, 82 КК України, -
26.12.2019 року засуджена ОСОБА_6 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про застосування до неї умовно-дострокового звільнення в порядку ст. ст. 81, 82 КК України, із змісту якого вбачається, що вироком судової палати у кримінальних справах Охтирського районного суду Сумської області від 24.12.2015 року у справі № 583/3726/15-к, провадження № 1-кп/583/227/15 вона - ОСОБА_6 була визнана винною за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України та вона була засуджена до покарання у виді 7 років позбавлення волі. Згідно ст. ст. 81,82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених в загальній частині цього кодексу для даного виду покарання і не повинно перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком (ч. 1) . Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений (засуджена) став на шлях виправлення (ч. 3) , заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим (засудженою) : 1. Не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин. 2. Не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин, середньої тяжкості або умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбула покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або до зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. 3. Не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначене особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (ч. 4) . До осіб, засуджених до позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 81 цього Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване, якщо засуджений (засуджена) сумлінної поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Як вбачається з її позитивних характеристик, вона має позитивне становище до праці, зарекомендувала себе з позитивної сторони, має намір створити сім'ю, народити дітей, офіційно працевлаштуватися і бути хранителькою сімейного очагу. Тому є всі законні підстави застосування до неї умовно-дострокового звільнення. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 81, 82 КК України, вона просила: 1. Відкрити провадження за її клопотанням. 2. Винести відповідну ухвалу, якою застосувати до неї умовно-дострокове звільнення, і звільнити її прямо в залі судового засідання з-під варти. 3. Користуючись нормою ст. ст. 537, 539 КПК України, вона просила суд винести окрему ухвалу та надіслати їй для вручення щодо тимчасового залишення її в СІЗО м. Суми на час розгляду її клопотання з її участю (вхідний № 64873 від 26.12.2019 року) (а. п. 3) .
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 надала пояснення, аналогічні викладеним в її клопотанні, просила клопотання задовольнити та звільнити її умовно-достроково на невідбутий строк.
В судовому засіданні захисниця засудженої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 просила клопотання її підзахисної задовольнити та звільнити її підзахисну умовно-достроково на невідбутий строк.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 категорично заперечував проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_6 , оскільки вона не довела своє виправлення.
Оголосивши клопотання, вислухавши пояснення та думку засудженої ОСОБА_6 , пояснення та думку її захисниці адвоката ОСОБА_4 , пояснення та думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали особової справи засудженого, враховуючи наявність судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Стахановського міського суду Луганської області від 10.04.2008 року ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та їй було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України вона була звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок набрав законної сили 29.04.2008 року.
Вироком Стахановського міського суду Луганської області від 09.03.2010 року ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та їй було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України вона була звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок набрав законної сили 25.03.2010 року.
Вироком Стахановського міського суду Луганської області від 18.02.2011 року у справі № 1-42/11/1231 ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та їй було призначено покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України, без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, за вироком Стаханівського міського суду Луганської області від 09.03.2010 року за ч. 1 ст. 309 КК України та за вказаним вироком їй було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 місяці без конфіскації майна. Запобіжний захід ОСОБА_6 було ухвалено залишити колишнім - тримання під вартою. Міру покарання ОСОБА_6 було ухвалено обчислювати з 07.04.2010 року. Було ухвалено стягнути з засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в дольовому порядку по 62 грн. 60 коп. з кожного. Вирок набрав законної сили 10.06.2011 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/13922234) .
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.04.2013 року у справі № 641/3885/13-к, провадження № 1-в/641/142/13 подання адміністрації Качанівської виправної колонії Харківської області (№ 54) про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було задоволено. Було ухвалено ОСОБА_6 звільнити умовно-достроково на невідбутий строк 02 місяці 07 днів. Ухвала набрала законної сили 07.05.2013 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/31085182) .
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.10.2015 року у справі № 583/3327/15-к, провадження № 1-кс/583/649/15 клопотання слідчого СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Охтирської міжрайонної прокуратури ОСОБА_10 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200060000810 від 03.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено. Було ухвалено застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою було ухвалено рахувати з моменту затримання, з подальшим утримуванням у Сумському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України в Сумській області. Строк дії ухвали: до 24 години 00 хвилин 05.12.2015 року, але не більше граничного строку досудового розслідування кримінального правопорушення. Ухвала набрала законної сили 13.10.2015 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52021277, http://reyestr.court.gov.ua/Review/52021270) .
Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.11.2015 року у справі № 583/3544/15-к, провадження № 1-кп/583/220/15 ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та їй було призначено покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців. Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу було ухвалено не обирати. Речовий доказ у справі, а саме: грошові кошти в сумі 450,00 грн. , які зберігаються в матеріалах наглядового провадження Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської області, було ухвалено конфіскувати в дохід держави. Цивільний позов ОСОБА_11 було задоволено. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 1500,00 грн. моральної шкоди. . Було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 122,76 грн. витрат за проведення експертизи. Вирок набрав законної сили 22.12.2015 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53638661) .
Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2015 року у справі № 583/3726/15-к, провадження № 1-кп/583/227/15 ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та їй було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.11.2015 року більш суворим покаранням за даним вироком ОСОБА_6 було призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу було ухвалено залишити попередній - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 було ухвалено рахувати з 07.10.2015 року. Речові докази: куртка, тапки, халат, які були передані до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (квитанція № 000540 від 05.11.2015 року) , було ухвалено повернути обвинуваченій ОСОБА_6 . Речові докази: кросівки, колготи, джинси, дві кофти, майка, труси, належні ОСОБА_12 , біологічні зразки та зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_12 , які були передані до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (квитанція № 000540 від 05.11.2015 року) , було ухвалено знищити. Речовий доказ: DVD-R диск було ухвалено залишити при справі. Вирок набрав законної сили 31.03.2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/54576376) .
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 31.03.2016 року у справі № 583/3726/15-к, провадження № 11-кп/788/212/16 обвинувальний вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2015 року відносно ОСОБА_6 було залишено без зміни, апеляційні скарги адвоката ОСОБА_13 та обвинуваченої ОСОБА_6 - без задоволення. Було ухвалено зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 07.10.2015 року по 31.03.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 31.03.2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/56838479) .
Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2016 року у справі № 583/4061/15-к, провадження № 1-кп/583/20/16 ОСОБА_6 було визнано винуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та їй було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2015 року, ОСОБА_6 було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу було ухвалено залишити попередній - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 було ухвалено рахувати з 21.01.2016 року. Було ухвалено зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання, остаточно призначеного за даним вироком, покарання, відбуте нею частково за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2015 року з 07.10.2015 року до 20.01.2016 року включно. Було ухвалено зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 07.10.2015 року до 05.04.2016 року у строк відбуття покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 21.06.2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/56936999) .
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21.06.2016 року у справі № 583/4061/15-к, провадження № 11-кп/788/595/16 вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2016 року відносно ОСОБА_6 було залишено без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення. Було ухвалено зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.04.2016 року по 21.06.2016 року включно, в порядку визначеному ч. 5 ст. 72 КК України, із співвідношення: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 21.06.2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/58456909) .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 30.03.2017 року у справі № 583/3726/15-к вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 31.03.2016 року щодо засудженої ОСОБА_6 було залишено без зміни, а її касаційну скаргу - без задоволення. Ухвала набрала законної сили 30.03.2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65771350) .
Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.
Згідно ч. 3 ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Із змісту ч. 1 ст. 74 КК України вбачається, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 КК України частину призначеного судом покарання.
Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України вбачається, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України вбачається, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 2 - 4, 6, 7 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Із змісту абз. 16 ч. 1 ст. 107 КВК України вбачається, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому КВК України і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Із змісту ст. 152 КВК України вбачається, що підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч. 3 ст. 154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до ст. ст. 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Крім того суд вважає за можливе взяти до уваги положення п/п “б” п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” № 2 від 26.04.2002 року із змісту якого вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК) .
Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені норми законів, які регулюють вказані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.
Отже, оскільки засуджена ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення, тобто не довела того, що її зразкова поведінка та сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про застосування ст. 81 КК України слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Крім того, суд бере до уваги ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2016 року у справі № 583/4061/15-к, провадження № 1-о/583/14/16, якою ОСОБА_6 , засуджену вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2016 року, було переведено з Надержинщинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 56) до Сумського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Сумській області № 25, а в подальшому з Сумського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Сумській області № 25 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області для участі в судовому засіданні. Ухвала набрала законної сили 06.10.2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61874756) . Тобто, вже п'ятий рік засуджена ОСОБА_6 не відбуває призначене їй судом покарання в установі відбування покарання у зв'язку з поданням нею до різних судів численних клопотань, що може свідчити про зловживання нею своїми процесуальним правами, а, відтак, й ухилення її від відбування призначеного судом покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 375, 376, 537, 539 КПК України; ст. 81 КК України; ст. ст. 107, 130, 152, 154 КВК України, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування ст. 81 КК України відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1