30 жовтня 2020 р.Справа № 480/1104/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі № 480/1104/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій вчиненими не на підставі Конституції та законів України та такими, що порушують права, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій вчиненими не на підставі Конституції та законів України та такими, що порушують права, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду 06.10.2020, через засоби поштового зв'язку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подана, 06.10.2020, через засоби поштового зв'язку, тобто, з пропуском тридцятиденного строку для подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (з дня проголошення судового рішення).
Подана апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржником зазначено, що відповідно до ст. 295 КАС учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, без зазначення причин пропуску відповідного процесуального строку, а саме лише процитовано норму ст. 295 КАС України.
Надаючи правову оцінку клопотанню про поновлення строку, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, зі змісту якого встановлено, що копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області 13.04.2020. (а.с. 40).
Враховуючи викладене вище, судом встановлено, з дати отримання відповідачем копії повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції та до дати подання апеляційної скарги скаржником пропущено, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, тридцятиденний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з урахуванням дати отримання повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Бегунц А.О. Мельнікова Л.В.