29 жовтня 2020 р.Справа № 547/414/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 23.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Харченко В.Ф., смт. Семенівка Семенівського району Полтавської області, по справі № 547/414/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Борисюка Бориса Борисовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Борисюк Бориса Борисовича (надалі по тексту відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №016325 від 04.05.2019 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління поліції в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Борисюк Борисом Борисовичем за ч.6 ст.121 КУпАП;
-провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП закрити;
-стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 23.07.2020 року позов задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі поліцейського сектору реагування патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління поліції сержанта поліції Борисюк Бориса Борисовича, серія ДПО18 №016325 від 04.05.2019, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 статті 121 КУпАП у виді штрафу 170,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідач-2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 23.07.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови від 04.05.2019 року серії ДПО18 №016325 позивач 04.05.2019 року о 22 год. 50 хв. в смт. Власівка по вул. Молодіжній керував транспортним засобом Мерседес 1117, д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби з не працюючою підсвіткою номерного знаку, чим порушив п.30.2 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП, за що на позивача накладено штраф у розмірі 170,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до оскаржуваної постанови від 04.05.2019 року серії ДПО18 №016325 позивач 04.05.2019 року о 22 год. 50 хв. в смт. Власівка по вул. Молодіжній керував транспортним засобом Мерседес 1117, д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби з не працюючою підсвіткою номерного знаку, чим порушив п.30.2 ПДР.
Зазначеною постановою за невиконання вимог п.30.2 ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Відповідно до ч.6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП відбулося через порушення позивачем п. 30.2 ПДР.
Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів). Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Таким чином, з системного аналізу вказаних норм випливає, що за порушенням п. 30.2 ПДР, яким є керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком настає адміністративна відповідальність за ч.6 ст. 121 КУпАП.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Перевіряючи обгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП колегія суддів зазначає наступне.
У позовні заяві позивач вказує, що Правил дорожнього руху він не порушував, що в момент виїзду транспортного засобу зовнішнє освітлення автомобіля було технічно справним.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали адміністративної справи не містять відеозапис фіксування події адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП не підтверджена належними і допустимими доказами, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, то за приписами ч.3 ст.286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є необгрунтованими, виходячи з такого.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Оскільки оскаржувана постанова винесена 04.05.2019 року, а з позовом через засоби поштового зв'язку позивач звернувся 13.05.2019 року, то 10- денний строк на її оскарження позивачем пропущено не було.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 23.07.2020 року по справі № 547/414/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Л.О. Донець