28 жовтня 2020 р.Справа № 480/1700/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 28.05.20 року по справі № 480/1700/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області , у якій просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нездійснення письмового повідомлення про нараховані суми належні позивачу при звільненні перед виплатою зазначених сум та не проведення виплат в день звільнення;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок компенсації за невикористані 99 днів відпустки у відповідності до порядку затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року;
- зобов'язати відповідача письмово повідомити позивача про нараховані суми позивачу перед виплатою таких сум;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позитивної різниці суми грошової компенсації за невикористані 99 днів відпустки та раніше перерахованих сум коштів;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, який обрахувати шляхом множення одноденного заробітку (9504,45 грн.) на кількість днів з 10.10.2019 до дня фактичного розрахунку.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст.161 КАС України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1681,60 грн. (за дві вимоги немайнового характеру). Крім цього, даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку повернуто позивачу.
Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року по справі №480/1700/20 прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому судом не повно з'ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи обґрунтуванням, доказам та обставинам, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції від 18.12.2018), адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс- повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв'язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження Проте у зв'язку з тим, що судом першої інстанції судові рішення направлялись з відміткою «судова повістка» поштове відправлення зберігалось лише п'ять днів що унеможливлювало його отримання. Також зазначає, що суд першої інстанції будучи обізнаним, що предметом позову є захист трудових прав частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також будучи обізнаним про скрутне матеріальне становище позивача, обумовлене відстороненням від роботи без збереження заробітної плати, отримавши 25.07.2019 року клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття рішення по справі та 01.08.2019 року клопотання про звільнення від сплати судового збору двічі постіль грубо ігноруючи норми міжнародного та національного законодавства відмовив в доступі до правосуддя. Також вказує, що суд першої інстанції приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви а абз. 9 обґрунтовує її положеннями п. 4. ч. 1 ст. 127 КАС України якою передбачено порядок вручення судових повісток, а не судових рішень. Також вказує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Зазначає, що 02.04.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідності до положень якого: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". З огляду на вище зазначене у зв'язку з тим, що суд першої інстанції, підійшов формально до вивчення обставин справи, в наслідок чого винесено ухвалу яка не обґрунтована не мотивована та не відповідає фактичним обставинам оправи, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року по справі №480/1700/20. Прийняти постанову якою справу № 480/1700/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за невикористані 99 днів відпустки з 10.10.2019 року до дня фактичного розрахунку направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст.161 КАС України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1681,60 грн. (за дві вимоги немайнового характеру). Крім цього, даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Повертаючи позовну заяву з посиланням на вимоги п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того , що керуючись положенням пп.4 ч.1 ст.127 КАС України, ухвали суду від 17.03.2020 та 27.04.2020 вважаються врученими позивачу 06.05.2020 тому станом на 27.05.2020 недоліки позовної заяви ОСОБА_1 не усунуто.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції в повній мірі, виходячи з наступного.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч.4 ст. 161 КАС України документи позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.
Аналіз наведених норм показав, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.
Колегія суддів зазначає, що ухвала про залишення позову без руху відповідно до ч. 1 ст. 241 КАС України є судовим рішенням, питання вручення судових рішень врегульовано ч. 6 ст. 251 КАС України. При цьому, норми ч. 6 ст. 251 КАС України не передбачають, що днем вручення судового рішення є закінчення строку зберігання поштового відправлення або якщо конверт повернуто суду з незалежних від суду причин, як це передбачено ч. 11 ст. 126 КАС України для судових повісток і повідомлень.
Відповідно до ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту наведеної норми слідує, що судове рішення вважається належним чином врученим, якщо воно було вручено учаснику справи під розписку, засобами поштового зв'язку, за електронною адресою особи або у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати відправлення, відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.
Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції від 18.12.2018), адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв'язку зразком.
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 27.04.2020 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали.
Копія ухвали від 27.04.2020 та копія ухвали від 17.03.2020 (повторно) були направлені на адреси позивача: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з поштових повідомлень про відправлення (а.с. 14, 15) копія ухвали від 27.04.2020 та копія ухвали від 17.03.2020 (повторно) були направлені на адреси позивача 28.04.2020р.
Однак, 13.05.2020, тобто з порушенням положень пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, поштові відправлення повернуті суду без вручення з відміткою поштового відділення: "за вказаною адресою адресата не виявлено".
При цьому, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 було надіслано судове рішення, а не судову повістку, а тому таке поштове відправлення повинно зберігатися протягом одного місяця.
Ухвала суду направлена на адресу позивача без відмітки "Судова повістка".
Однак, в порушенням положень пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, поштові відправлення від 28.04.2020р. не зберігалися об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, а повернуті до суду 06.05.2020р.
Отже, у сукупності із недотриманням терміну зберігання, повернуті до суду поштові відправлення не дають суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30 вересня 2019 року у справі №1740/1950/18 .
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність доказів вручення позивачу копії ухвали про залишення позову без руху, що унеможливлює застосування приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви, зокрема як можливість повторного надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року по 31.07.2020 року (в редакції останніх змін, у тому числі внесених постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500) на всій території України встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України, який був чинний на час повернення позовної заяви позивача, доповнено пунктом 3 наступного змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Дана редакція діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали.
Згідно із ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не дотримано строків, зазначених в Прикінцевих положеннях КАС України. Тобто, на момент прийняття ухвали про повернення позовної заяви (28.05.2020р.), з урахуванням положень п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття ухвали) строк на усунення недоліків поданої позовної заяви не скінчився.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що станом на 28.05.2020 у позивача сплинув строк на усунення недоліків позовної заяви, що призвело до порушення норм процесуального характеру.
При цьому, колегія суддів зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з матеріалам справи, ОСОБА_1 звернуся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області , у якому просить суд: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нездійснення письмового повідомлення про нараховані суми належні позивачу при звільненні перед виплатою зазначених сум та не проведення виплат в день звільнення; зобов'язати відповідача здійснити розрахунок компенсації за невикористані 99 днів відпустки у відповідності до порядку затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року; зобов'язати відповідача письмово повідомити позивача про нараховані суми позивачу перед виплатою таких сум; зобов'язати відповідача здійснити виплату позитивної різниці суми грошової компенсації за невикористані 99 днів відпустки та раніше перерахованих сум коштів; стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, який обрахувати шляхом множення одноденного заробітку (9504,45 грн.) на кількість днів з 10.10.2019 до дня фактичного розрахунку.
Колегія суддів зазначає, що визначаючи суму сплати судового збору, у ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції визначився щодо заявлення позивачем п'яти вимог немайнового характеру та щодо того, що позивач повинен сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, але не визначився за які саме дві вимоги позивач повинен сплатити судовий збір.
З урахуванням зазначеного колегія суддів не може вважати достаньо обгрунтованими висновки суду і щодо відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року по справі № 480/1700/20 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року