Головуючий І інстанції: Чудних С.О.
29 жовтня 2020 р. Справа № 520/9848/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Карабанова Олексія Юрійовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, повний текст складено 24.01.20 по справі № 520/9848/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.03.2019 року № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області"; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.03.2019 № 72 о/с; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 по день прийняття постанови; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач та представник позивача, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних скарг зазначили, що відповідачем не дотримано порядок проведення службового розслідування, оскільки позивачу не вручено наказ про призначення такого розслідування. Крім того, заявники звертали увагу, що подія, із якою пов'язано подальше звільнення позивач, відбулась у неробочий день - неділю, що виключає можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Також, апелянти посилались на постанову Московського районного суду міста Харкова від 25.05.2019 по справі № 643/33695/19, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Наказом від 29.01.2019 капітана поліції ОСОБА_1 переведено на посаду інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.03.2019 № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 72 о/с від 12.03.2019 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1 інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області з 12.03.2019.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 422 о/с від 17.12.2019 змінено дату звільнення ОСОБА_1 на 03.04.2019.
Не погодившись із вказаними наказами позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, порушення Правил дорожнього руху України, вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту України, ст. 18 Закону України "Про національну поліції", Присяги поліцейського.
Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.
Спірні правовідносини щодо проходження публічної служби в поліції врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Отже, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.
Частиною 1 ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч. 1 ст. 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст. 14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч. 1 ст. 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Положеннями п. п. 2.2, 2.5, 2.6 Інструкції № 230 встановлено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.
Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно з п. 5.1 - 5.4 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.
Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
У ході судового розгляду встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2019 № 380 призначено службове розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Підставою призначення службового розслідування стала доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Харківській області від 03.03.2019, направлена начальнику ГУНП в Харківській області, за фактом складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно працівника ГУНП в Харківській області.
Так, за змістом зазначеної доповідної записки 03.03.2019 приблизно о 16:30 ОСОБА_1 керуючи автомобілем "ЗАЗ 110308-45", н.з. НОМЕР_1 , по просп. Ювілейному у м. Харків, на перехресті з вул. Гв. Широнінців, перетнув стоп-лінію дорожньої розмітки на заборонений червоний сигнал світлофора. Під час зупинки вказаного автомобіля встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння (нечітка мова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини роту).
На пропозицію працівників УПП в Харківській області та ВІОС УКЗ пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру "Драгер" або у медичному закладі, ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився.
За порушення вимог пунктів 2.5 та 8.10 Правил дорожнього руху України відносно капітана поліції Алєксєєва О.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 202644 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАБ № 961411 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 03.03.2019 працівниками патрульної поліції ГУНП в Харківській області ДПП Національної поліції України близько 16.30 на перехресті просп. Юбілейного та вул. Гвардійців Широнінців м. Харків працівниками патрульної поліції був виявлений та зупинений приватний автомобіль "ЗАЗ 110308-45", н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який не виконав вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), в частині не зупинки перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) на заборонений червоний сигнал світлофора.
За порушення вимог пункту 8.10 ПДР України стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАБ № 961411 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У ході складання адміністративного матеріалу у капітана поліції ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, нечітка мова).
У присутності свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від походження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alkotest-6820" та у медичному закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився.
За порушення вимог п. 2.5 ПДР України відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 202644 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також відповідно до пояснень інспектора роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Кувакіна О.О. 03.03.2019 з 08.00 до 20.00 із капралом поліції ОСОБА_4 ніс службу у складі екіпажу № 5007 з обслуговування Московського району м. Харкова. Приблизно о 16.30 на перехресті просп. Ювілейного та вул. Гвардійців Широнінців м. Харків, останніми був виявлений автомобіль "ЗАЗ 110308-45", н.з. НОМЕР_1 , водій якого не зупинився перед дорожньою розміткою (стоп-лінія) на заборонений червоний сигнал світлофора, тим самим порушив вимоги п. 8.10 ПДР України. У подальшому біля будинку № 47/19 по просп. Юбілейному даний автомобіль було зупинено. У ході складання адміністративного матеріалу за ч. 2 ст. 122 КУпАП у ОСОБА_1 , який представився працівником поліції, були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, нечітка мова). Після цього для складання адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП на місце події було викликано екіпаж № 5051 у складі командира роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Блудова В.В., інспектора роти N 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області сержанта поліції Дмитренко Г.О. У присутності свідків від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alkotest-6820" та у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився. За порушення вимог пункту 2.5. ПДР України інспектором роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Кулішем Є.М. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, ОСОБА_6 повідомив, що під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 намагався уникнути адміністративної відповідальності та домовитися з працівниками патрульної поліції щоб його не притягали до адміністративної відповідальності.
Поліцейський роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області капрал поліції Ямшинський О.О. надав пояснення, якими підтвердив викладені інспектором роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Кувакіним О.О. пояснення.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком службового розслідування за фактом складання адміністративних матеріалів відносно поліцейського від 11.03.2019, затвердженим начальником ГУНП в Харківській області, яким за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, норм професійної етики, інспектора відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 слід звільнити зі служби в поліції.
Стосовно доводів апеляційних скарг щодо порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а саме неознайомлення із наказом про його призначення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивач зазначив, що допитаний судом першої інстанції у якості свідка старший інспектор з ОДВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області капрал поліції ОСОБА_7 повідомив, що 05.03.2019 він як голова дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування, повідомив ОСОБА_1 про прийняття наказу від 04.03.2019 № 380 про призначення службового розслідування, зазначив про необхідність ОСОБА_1 надати пояснення.
Однак, ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, зазначив про необхідність спілкування із безпосереднім керівником.
В подальшому позивач також відмовився від надання пояснень, про що складне акт відмови від 05.03.2019.
Також, колегія суддів не приймає посилання на постанову Московського районного суду міста Харкова від 25.05.2019 по справі № 643/33695/19, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Так, у зазначеній постанові встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що звільнення позивача зі служби здійснено не за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а за порушення службової дисципліни.
Відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 816/1534/16.
Колегія суддів вказує, що однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Поряд з цим, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Вищевказане співпадає із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.07.2019 року у справі № 815/5156/16, від 23.07.2019 року у справі № 817/1275/16.
Колегія суддів звертає увагу, що службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції.
У ході судового розгляду позивачем не спростовані встановлені обставини допущення грубого порушення Дисциплінарного статуту, щодо неухильного дотримання ним законодавства України, Правил дорожнього руху України, що свідчить про підрив авторитету органів Національної поліції, недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського та несумісний з подальшим проходженням служби в поліції.
Окрім того колегія суддів зазначає, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення останнім службової дисципліни, що виразилось також у недотриманні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, п. 8.10 Правил дорожнього руху.
Факт відмови позивача від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння встановлений проведеним службовим розслідуванням. Крім того, зазначені обставини підтверджені поясненнями свідків.
Із дослідженого оптичного диску з відеозаписом події 03.03.2019 встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту за допомогою газоаналізатора "Alkotest-6820", а також від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Крім того, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції стосовно особливого статусу поліцейського, з чого, крім іншого, слідує, що факт вчинення позивачем відповідних діянь не під час виконання ним службових обов'язків, не свідчить про неможливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів наголошує, що поведінка працівника поліції має підпорядковуватись певним етичним, правовим та службово-дисциплінарним нормам поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги.
У свою чергу, під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
У ході судового розгляду справи підтверджено вчинення позивачем діяння, несумісного з його посадою, порушення Правил дорожнього руху України, вимог Дисциплінарного статуту України, статті 18 Закону України "Про національну поліції", Присяги поліцейського.
Отже, ОСОБА_1 скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв обґрунтовано та законно, у зв'язку з чим на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції відсутні, з огляду на що правових підстав для задоволення позовних вимог не встановлено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Карабанова Олексія Юрійовича - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 по справі № 520/9848/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов