28 жовтня 2020 р.Справа № 520/2098/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 17.04.20 року по справі № 520/2098/2020
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не надсиланні на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України документу, який свідчить про відсутність протиправних дії з боку позивача у період проходження військової служби наданого до Харківського обласного військового Комісаріату разом с заявою від 08.01.2020 р. для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум повного пакету документів відповідно до п. 11 Порядку 975; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслати на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України документ, який свідчить про відсутність протиправних дій з боку позивача у період проходження військової служби наданого до Харківського обласного військового комісаріату разом із заявою від 08.01.2020 р. для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум повного пакету документів відповідно до п.11 Порядку 975.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, оскільки бездіяльність відповідача порушує право позивача на розгляд його питання щодо призначення та нарахування йому одноразової грошової допомоги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушенні вимоги матеріального та процесуального права, а саме: вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не застосовано абз. 7 п. 4.7. Положення, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р., п. 1 Розділу ІІ Положення «Про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум» затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 564 від 26.10.2014 р. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховано протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не надсиланні на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України документу, який свідчить про відсутність протиправних дій з боку позивача у період проходження військової служби, наданого до Харківського обласного військового комісаріату разом із заявою від 08.01.2020 р. для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум повного пакету документів відповідно до п. 11 Порядку 975. Також апелянт просив врахувати, що комісія не вивчала наданий позивачем 08.01.2020 р. разом з заявою документ , який свідчить про відсутність протиправних дій з боку позивача у період проходження військової служби та не приймала рішення з урахуванням даного документу.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача просив проводити розгляд справи без апелянта та його представника.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. по справі № 820/348/18 задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, зобов'язано відповідача подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.
На виконання зазначеного рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено документи позивача на адресу Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, проте рішенням Комісії МО України № 60 від 15.06.2018 р. позивачу відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (п. 4 протоколу).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. по справі № 2040/8274/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дії, бездіяльності та рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнано протиправним та скасовано п. 4 протоколу № 60 від 15.06.2018 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату одноразової грошової допомоги, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. та Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.; зобов'язано Міністерства оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги, згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.
На виконання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 за вих. № 233/ОГЛ від 05.06.2019 р. направлено до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до його заяви та копій долучених документів.
За результатами розгляду наданих документів Міністерством оборони України прийнято протокольне рішення № 94 від 02.08.2019 р, відповідно до п. 12 якого скасовано пункт 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.06.2018 р. № 60 та відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 р., позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині надсилання на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України неповного пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та не оформленні повного пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової залишено без задоволення.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду адвокатського запиту листом Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 р. № 2/966/6 повідомлено що на військовозобов'язаного ОСОБА_1 відсутні документи, які б свідчили про протиправність дій з боку позивача у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутні протиправні дії з боку позивача при отриманні ним поранення (контузії, травми, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.01.2020 р. звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надіслати повний пакет документів на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги та зазначив, що відповідач всупереч п. 4.8 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р. направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України не всі документи для призначення одноразової грошової допомоги, а саме відповідачем не було направлено документ, що свідчить про обставини поранення. Позивач просив надіслати повний пакет документів на адресу Департаменту фінансів Міністерства Оборони України для розгляду відповідною комісією питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Також позивачем до заяви долучена вищевказана відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.06.2019 р. № 2/966/6.
За результатами розгляду вищевказаної заяви, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 273/ВСЗ від 29.01.2020 р. позивачу повідомлено, що на виконання рішення судів командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено представлені документи на розгляд Комісії. Також відповідачем повідомлено, що згідно підпункту 1 пункту 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" Харківський обласний військовий комісаріат, районний військовий комісаріат, як розпорядник інформації, не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, а розпорядником запитуваної інформації є безпосередньо військові частини, в яких проходив службу військовослужбовець, або відповідні архівні установи. Крім того, позивач з питань надання допомоги в оформленні документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги до Харківського обласного військового комісаріату та районних військових комісаріатів не звертався, у зв'язку з чим заявнику запропоновано звернутися особисто до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовленні відповідних запитів.
Не погоджуючись з вищевказаною відповіддю відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок довести наявність обставин для виплати грошової компенсації, шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника, у зв'язку з чим відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах, спосіб та порядку визначених законом, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У частині 2 ст. 16 цього Закону визначенні у яких випадках та якій категорії військовослужбовців призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Згідно з ч. 2 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підп. 5-9 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підп. 5 п. 2 ст. 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
Частинами 8, 9 ст. 16-3 вказаного Закону встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 передбачено розміри одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Згідно з п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У відповідності до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пп. 27 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Крім того, наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.
Щодо доводів апелянта, щодо не направлення відповідачем заяви позивача разом з додатком на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України всупереч п. 4.7 Положення № 530 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4. 7 Положення № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем до відповідача подано заяву від 08.01.2020 р. стосовно надіслання останнім повного пакету документів на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, в тому числі наданий із заявою документ, який свідчить про відсутність протиправних дій при отриманні поранення (контузії, травми тощо).
Також у додатках до вказаної заяви зазначено про надання відповіді на адвокатський запит, який, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-яких протиправних дій з його боку у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутність протиправних дій при отриманні поранення (контузії, травми тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до вищевказаного звернення долучено лист Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 р. № 2/966/6, яким повідомлено що на військовозобов'язаного ОСОБА_1 відсутні документи, які б свідчили про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності в наслідок отриманого поранення та заявнику рекомендовано за відповідними документами звертатися до архівів Міністерства оборони Російської Федерації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначена відповідь не може вважатись документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження в розумінні Порядку № 975, така відповідь лише засвідчує відсутність таких документів.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах відповідачем вчинені владні управлінські дії з приводу спрямування самостійно поданих матеріалів звернення заявника з питання призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, на виконання відповідних рішень Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. по справі № 2040/8274/18, від 28.02.2018 р. по справі № 820/348/18.
У відповідності до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Таким чином, оскільки позивачем не подано до відповідача повного пакету документів разом із заявою від 08.01.2020 р., а подано лише вищевказаний лист Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 р. № 2/966/6, то колегія суддів зазначає, що у відповідача не виникло обов'язку передбаченого п. 4.7. Положення № 530 стосовно направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із поданням позивачем заяви від 08.01.2020 р. до розпорядника бюджетних коштів.
Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно і з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року по справі № 520/2098/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року