29 жовтня 2020 р.Справа № 592/6564/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника позивача Шевцов П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2020, головуючий суддя І інстанції: Катрич О.М., м. Суми, повний текст складено 18.09.20, по справі № 592/6564/20
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції у Сумській області
про накладення адміністративного стягнення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), в якому просив:
- скасувати постанову Державної екологічної інспекції у Сумській області від 26.05.2020 №013070 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. на ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП;
- стягнути з Державної екологічної інспекції у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 420,40 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2020 задоволено позов ОСОБА_1 .
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2020 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.05.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвин В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. внаслідок притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП (а.с.8).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності був складений протокол про адміністративне правопорушення №013070 від 26.05.2020 (а.с.7).
За змістом зазначених протоколу та постанови ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора з охорони праці та цивільного захисту ПАТ «Сумихімпром», не надав необхідну інформацію за запитами посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме не надав інформацію на запити №1 від 08.05.2020 та №1 від 19.05.2020, чим порушено ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він також повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Відповідно до ч.1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно із ч.1,2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити, серед іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що свідчить про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП.
Відповідно до ст.188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" врегульовано питання компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Таким чином, положеннями даної статті не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання та інших осіб виконувати певні розпорядження чи приписи, інші законні вимоги посадових осіб відповідача, що свідчить про невірне посилання в оскаржуваній постанові на вчинення позивачем порушення даної статті.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, серед іншого, надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2020 №013070 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2020 №013070 ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора з охорони праці та цивільного захисту ПАТ «Сумихімпром», не надав необхідну інформацію за запитами посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме не надав інформацію на запити №1 від 08.05.2020 та №1 від 19.05.2020.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працює на посаді директора з охорони праці та цивільного захисту ПАТ «Сумихімпром».
Керівником, а саме, виконавчим директором ПАТ «Сумихімпром» є ОСОБА_3 , що не заперечується відповідачем та зазначається в акті заходу державного нагляду від 20.05.2020 (а.с.12-13).
Як вбачається із копій запитів № 1 від 08.05.2020 (а.с.9) та № 1 від 19.05.2020 (а.с.10), дані запити направлені виконавчому директору ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_4 , а не директору з охорони праці та цивільного захисту ОСОБА_1 .
Відповідачем не надано до суду доказів, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2020 було встановлено, що розгляд запитів від 08.05.2020 та від 19.05.2020 входить до службових обов'язків ОСОБА_1 .
Крім того, відсутні докази того, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачу достеменно було відомо про передачу запиту № 1 від 08.05.2020 на виконання саме позивачу. Так само відсутні докази передачі даного запиту на виконання позивачу в подальшому, оскільки, незважаючи на наявність відмітки канцелярії ПАТ «Сумихімпром» про отримання запиту, відмітки та/або резолюції керівника підприємства про таку передачу відсутні.
Щодо запиту № 1 від 19.05.2020 додатково колегія суддів звертає увагу, що згідно інформації, наданої до суду листом ПАТ «Сумихімпром» від 04.09.2020 № 85-3425, засобами електронного зв'язку лист Державної екологічної інспекції у Сумській області із запитом №1 від 19.05.2020 на електронну адресу ПАТ «Сумихімпром» не надходив. (а.с.67-68).
Відповідачем, в свою чергу, зазначену інформацію не спростовано та не надано достатніх і беззаперечних доказів отримання до 26.05.2020 (до складення протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття оскаржуваної постанови) даного листа підприємством та позивачем безпосередньо.
Наведені в апеляційній скарзі посилання відповідача про те, що надання ОСОБА_1 разом із позовною заявою запиту №1 від 19.05.2020 свідчить про отримання позивачем такого запиту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем у судовому засіданні суду першої інстанції повідомлено, що запит №1 від 19.05.2020 було ним отримано як додаток до протоколу разом з іншими документами.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідачем обов'язок, покладений вимогами ч.2 ст. 77 КАС України, виконано не було.
Колегія суддів звертає увагу, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови від 26.05.2020 №013070 про накладення адміністративного стягнення, в порушення вимог ст.280 КУпАП не було встановлено всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови Державної екологічної інспекції у Сумській області від 26.05.2020 №013070 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2020 по справі № 592/6564/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 29.10.2020 року