27 жовтня 2020 р.Справа № 520/7480/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 30.06.20 року по справі № 520/7480/2020
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якій просив суд першої інстанції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (03168. м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, Код ЄДР 00034022) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.04.2020 року №59, п. 11.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 . Код ЄДР НОМЕР_2 ) повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з урахуванням висновків суду по даній справі (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з раніше наданою заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
- зобов'язати Міністерство оборони України (03168. м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, Код ЄДР 00034022) після отримання відповідного висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 з урахуванням висновків суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Скасовано рішення Міністерства оборони України (03168. м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, Код ЄДР 00034022) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.04.2020 року №59, п. 11.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 . Код ЄДР НОМЕР_2 ) повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з урахуванням висновків суду по даній справі (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з раніше наданою заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
Зобов'язано Міністерство оборони України після отримання відповідного висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) вирішити питання щодо призначення, нарахування та здійснення виплати через Харківський обласний військовий комісаріат одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 з урахуванням висновків суду.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в адміністративній справі №520/7480/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що із рішенням суду першої інстанції не погоджується та вважає, що воно прийняте з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення по суті. Так, зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Отже, вважає, що позивачем було надано неповний пакет документів, чим було порушено вимоги п.11 Порядку №975, у зв'язку з чим неможливо вирішити питання про право позивача (загалом) на отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Зазначає, що твердження позивача щодо підтвердження обставин поранення свідчать витяг із протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а також висновок судово-медичного експерта, згідно яких поранення, контузія та захворювання позивача пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, є безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування. Зауважує, що надані позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копії документів не містять інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Посилається на правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладеною у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18. Крім того, зауважує, що вимога щодо подання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, розповсюджується на позивача, що в свою чергу підтверджує правомірність рішення комісії Міноборони про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
06.10.2020 року представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що з доводами, викладеними в апеляційній скарзі Міністерства оборони України категорично не погоджується, вважаючи скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Міністерства оборони України.
Учасники справи про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії військового квітка НОМЕР_3 , позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проходив військову службу у Збройних Силах колишнього Союзу РСР з 05.10.1981 року по 31.10.1983 року. Зазначене також підтверджується довідкою Вовчанського РВК № 210 від 15.09.2016 року.
В період з 12.11.1981р. по 30.10.1983 року позивач приймав участь в бойових діях на території демократичної республіки Афганістан у складі військової частини НОМЕР_4 . Дані обставини підтверджено військовим квитком позивача, довідкою Вовчанського РВК № 210 від 15.09.2016 року та довідкою Центрального архіву Міністерства оборони республіки Беларусь № 4/4508 від 22.03.2012 року.
Під час бойових дій на території Афганістану позивач отримав контузію та множинні мінно-вибухові осколкові поранення 15.07.1982 року., в результаті чого 02.03.2016 року Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України визначила, що контузія ОСОБА_1 , поранення та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (протокол № 913 від 02.03.2016р).
Позивач має статус ветерана війни - інваліда війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 06.10.2017р.
З 08.09.2011 року ОСОБА_1 , первинно встановлено III групу інвалідності по загальному захворюванню зі строком дії до 01.10.2012 року (черговий переогляд 08.09.2012р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10ААА № 634097.
З 01.10.2012 року ОСОБА_1 , повторно встановлено ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню зі строком дії до 01.10.2013 року (черговий переогляд 08.09.2013р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10ААБ № 181818.
З 01.10.2013 року ОСОБА_1 , повторно встановлено ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню зі строком дії до 01.10.2014 року (черговий переогляд 08.09.2014р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10ААБ № 203547.
З 01.10.2014 року ОСОБА_1 , повторно встановлено ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню зі строком дії до 01.10.2015 року (черговий переогляд 08.09.2015р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10ААБ № 698664.
З 01.10.2015 року ОСОБА_1 , повторно встановлено ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню зі строком дії до 01.10.2016 року (черговий переогляд 08.09.2016р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12ААА № 119091.
З 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 , вперше встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії зі строком дії до 01.10.2018 року (черговий переогляд 07.09.2018р.), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 118581 від 07 вересня 2016 року.
З 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , вперше встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії зі строком дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 710330 від 05.09.2018 року.
24.07.2018 року позивач звернувся до Харківського обласного комісара з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок ЗЧМТ, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, до якої позивачем було долучено пакет документів згідно п. 4.7 Положення, в тому числі і витяг з протоколу Центральної ВЛК М 913 від 02.03.2016р та висновок фахівця з питань СМЕ № 1462-2015, якими встановлено причинний зв'язок між захворюванням заявника, отриманим пораненням та травмою під час виконання бойових завдань на території Республіки Афганістан та фактом встановлення інвалідності. Місце отримання контузії підтверджено копію військового квитка позивача, довідкою Вовчанського РВК № 210 від 15.09.2016 року та довідкою Центрального архіву Міністерства оборони республіки Беларусь № 4/4508 від 22.03.2012 року.
25.03.2020 року позивач отримав відповідь від Харківського обласного військового комісаріату за вих. №67/1/ОГД від 23.03.2020 року, відповідно до якої встановлено, що документи позивача були надіслані до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення по суті.
29.04.2020 року позивачем було отримано супровідний лист від Харківського обласного військового комісаріату за вих. №1233 ВСЗ від 27.04.2020 року та витяг протоколу за результатами розгляду його заяви про призначення та виплату ОГД як інваліду війни 3 групи наслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до витягу з протоколу встановлено, що 10.04.2020 року Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням 3-ої групи внаслідок ЗЧМТ контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки позивачем не надано документ про причини та обставини поранення. Дане рішення Комісії Міністерства оборони України оформлено протоколом №59 від 10.04.2020 року, п.11.
Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, зокрема виходив з наявності правових підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 , якому встановлено III групу інвалідності, внаслідок ЗЧМТ, контузія та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.04.2020 року №59, п. 11.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі по тексту - Закон України № 2232-XII).
Відповідно до статті 41 Закону України № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 року, який встановлює єдину систему соціального захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон № 2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України Закон № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 1 ст.16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пп. 2 п.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 4 ч.2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Колегія суддів зауважує, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі встановленому ст.16-2 Закону № 2011-ХІІ.
Водночас, у відповідності до ст.16-4 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до приписів ч. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).
Відповідно до п.п. 1 п.6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Згідно п.11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Колегія суддів зауважує, що з матеріалів даної справи вбачається, що предметом спірних правовідносин є вимога позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
Так, підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги (рішення від 10.04.2020 року №59 пункт 11) було те що заявником не було подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975. Крім того, в зазначеному рішенні Комісії Міністерства оборони України було зазначено, що висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи від 16.12.2015 №1462-2015, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України від 02.03.2016 №913, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. Також вказано, що висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, які не подано на розгляд комісії.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що подання зазначених у п.11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Водночас, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету та відповідає вимогам законності.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Разом з тим, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Так, у постанові від 10.04.2019 року по справі №822/220/18, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні п. 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 295/13892/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/3005/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 740/1538/17, від 29 січня 2019 року у справі № 293/342/17, та, у розвиток позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 жовтня 2018 року у справі № 265/7930/16-а, сформулювала наступний правовий висновок.
Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування.
У контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії не містить інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення свідчить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як вбачається з матеріалів даної справи позивачем по справі не було надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, а висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи від 16.12.2015 №1462-2015 та висновок Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України від 02.03.2016 №913, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому відповідачем (Міністерством оборони України) в даному випадку було правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване по даній справі рішення, яким позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Щодо посилання суду першої інстанції про те, що позивач звертався до Харківського обласного військового комісаріату) з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок ЗЧМТ, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та не розгляду зокрема питання щодо захворювання позивача, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви позивача від 24.07.2018 р., останній звернувся до Військового комісара Харківського обласного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності по пораненню, поранення отримано в ДРА (а.с.33).
Згідно змісту оскаржуваного рішення Міністерства оборони України, яким позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, вбачається, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при розгляді питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу досліджувала питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу саме з підстав отримання останнім поранення (травми, каліцтва).
Колегія суддів звертає увагу, що питання захворювання позивача, що пов'язано з виконання останнім обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії не було предметом дослідження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум під час ухвалення оскаржуваного рішення. Відповідна заява позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії була відсутня.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивач звертався до відповідача (Харківського обласного військового комісаріату) з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок ЗЧМТ, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а також доводи представника позивача про те, що Міністерством оборони України проігноровано, що позивачу було встановлено інвалідність також внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що не вимагає подачі додаткових документів, окрім висновків ЦВЛК або свідоцтва про хворобу, і такі документи були надані, а тому у позивача є беззаперечне право на отримання одноразової грошової допомоги з встановлених причин, колегія суддів вважає помилковими такими, що не впливають на вирішення даної справи по суті, оскільки позивач звертався до відповідача (Харківського обласного військового комісаріату) щодо виплати одноразової грошової допомоги виключно з приводу отриманого ним поранення, отриманого в ДРА.
Відповідно всі доводи сторін щодо права позивача на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (ДРА), колегія суддів не приймає у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи відповідного звернення позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки, відповідно до п. 3 ч. 6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року по справі №520/7480/2020 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року