27 жовтня 2020 р.Справа № 520/2924/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Представника позивача ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 06.05.20 року по справі № 520/2924/2020
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив суд першої інстанції:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 з 74 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 05.03.2019 року протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 05.03.2019 р., здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, постанова № 804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Вказує, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 74% грошового забезпечення. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року в розмірі 70% грошового забезпечення. Вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 74% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 05.03.2019 року є протиправними та необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 з 01.01.2018 року з 70 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) в розмірі 74 % грошового забезпечення визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 05.03.2019 р., здійснивши виплату ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року клопотання позивача про виправлення описок, допущених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі № 520/2924/2020 - задоволено.
Викладено абзац другий резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі № 520/2924/2020 у наступній редакції:
"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 з 01.01.2018 року з 74 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення".
Викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі № 520/2924/2020 у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) в розмірі 74 % грошового забезпечення визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018".
Представник позивача Острицький Андрій Олегович, не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду, в частині, яка оскаржується та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в частині, яка оскаржується. Просив при прийнятті постанови по справі надати оцінку постанови КМУ від 22.08.2018 №649 на відповідність верховенству права, Конституції України.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 по справі № 520/2924/2020 підлягає скасуванню частково, в частині відмови в задоволенні позовних вимог: Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 05.03.2019 року, однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, постанова № 804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат. Вказує, що підставами для оскарження є: неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушення судом прав позивача як людини, а саме права як людини які передбачені ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу посилається на рішення Європейського Суду з прав людини відповідно до яких пенсійні виплати (відносно етапів призначення, нарахування та виплати яких національний закон України не містить чітких критеріїв розмежування), не одержані у власність приватної особи з вини адміністративного владного органу, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. З приводу застосування ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", викладений Верховним Судом суть якого полягає у тому, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Зазначає, що саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Вважає, що оскільки факт отримання заявником виплат за пенсією (як регулярного щомісячного платежу) не у повному обсязі, внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта з приводу виплати пенсії не в повному розмірі у період з 01.01.2018 - 31.12,2019 підтверджується матеріалами справи, то у суду в даному конкретному випадку не має правових підстав для звільнення регіонального органу ПФУ від виконання обов'язку за ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Відносно вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу суму перерахованої пенсії без відстрочення такої виплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», звертає увагу суду на наступне. Зазначає, що відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема приписів ст. 129-1 Конституції України, ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та повинно виконуватися в повному обсязі і саме приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначається порядок примусового виконання судових рішень, який не передбачає відповідного механізму запровадженого Кабінетом Міністрів України. Вважає, що правомірним є висновок про обґрунтованість вказаної частини позовних вимог. Вказує, що у позивача є обґрунтовані підстави передбачати можливість порушення свого права власності з боку відповідача шляхом застосування Постанови № 649 при виплаті перерахунку пенсії на виконання рішення суду. Зазначає, що позовна вимога щодо заборони застосування Постанови № 649 при виплаті суми перерахунку пенсії та компенсації втрати частини доходу не є передчасною, є законною та обґрунтованою. Щодо виплати суми перерахунку однією сумою зазначає наступне. Право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 та з 05.03.2019, з урахуванням вже сплачених сум підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні суми перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат. Вважає, що невиплата пенсії позивачу в належному розмірі є втручанням у право позивача на мирне володіння майном. Зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає меті та завданням Закону №2262-12, а також ідеї соціальної справедливості, чим порушує ст.8 Конституції України. В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна". На підставі викладеного, вважає законним та обґрунтованим висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині яка оскаржується. Вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, а тому за таких обставин апеляційна скарга в цій частині вимог підлягає задоволенню, позивач має законне право на отримання пенсійних виплат, передбачених нормами чинного законодавства шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволення, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі №520/2924/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
01.10.2020 р. Представник позивача Острицький А.О. направив до суду апеляційної інстанції заяву, яка не містила електронного цифрового підпису, в якій останнійпросив апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі №520/4061/2020 розглянути без участі позивача та представника позивача.
Учасники справи про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія позивачу була призначена у розмірі 74% грошового забезпечення, як такому, що має 28 роки вислуги, що підтверджується перерахунком пенсії по пенсійній справі № ФХ 114186 - Міноборони (а.с. 11).
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перерахувало пенсію позивачу з 01.01.2018.
Згідно з протоколом перерахунку пенсії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області за пенсійною справою №ФХ114186 про розмір пенсії ОСОБА_2 станом на 01 січня 2018 року згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. сума підвищення складає 4816,05 грн. З них виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від суми підвищення 2408,03 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від суми підвищення 3612,04 грн.; з 01.01.2020 року щомісячно 100% від суми підвищення 4816,05 грн.
Не погодившись із діями відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення, а також щодо виплати 75% перерахованої пенсії з 05.03.2019, позивач звернувся до суду із позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 з 01.01.2018 року з 74 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, а також протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019. Відмовляючи у задоволенні вимог про здійснення відповідачем виплати позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою, суд першої інстанції зауважив, що при ухваленні судом рішення суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Крім того, щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, постанова № 804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат суд першої інстанції вважав такою, що є передчасною та не підлягає задоволенню, а право позивача щодо її отримання може буде порушеним після виплати заборгованості за відповідний період, та лише за умови не виплати компенсації у тому ж місяці.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З урахуванням приписів ст.308 КАС України оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 05.03.2019 року, однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, постанова № 804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Згідно з ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі по тексту - Закон №2262-XII) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 2 ст.55 Закону №2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз ст.ст. 51,52,55, а також ст.63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати “строки перерахунку пенсії”, “строки виплати пенсії”.
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними.
Колегія суддів зауважує, що відповідач у відзиві на позов, а також в запереченні на апеляційну скаргу посилається на те, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений у спірних правовідносинах нормативно, а також на те, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації владних управлінських функцій і вирішення питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта. Зазначає, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії. Також вказує, що зважаючи на те, що пенсійні виплати щодо яких заявлено вимоги відповідачем на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв'язку з чим спір щодо виплати недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою ще не виник підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Приписами ч.6 ст. 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою є фактично способом захисту прав позивача, оскільки по - перше вказані суми недоплаченої суми повинні були вже виплачені позивачу і відповідно громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по - друге це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням виплачених сум є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно посилання суду першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні вказаної частини вимог, а також доводи пенсійного органу, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та в запереченні на апеляційну скаргу є необґрунтованими.
Щодо вимог позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Частиною 2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому в даному випадку вимоги позивача про зобов'язання відповідача про нарахування та виплату позивачу компенсації за несвоєчасну виплату пенсії (у зв'язку з порушенням строків їх виплати) є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 р. по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 р. по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 р. по справі №134/87/16-а.
Щодо вимог позивача про невикористання при здійсненні виплат постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, постанова № 804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, колегія суддів зауважує наступне.
Так, питання застосування чи незастосування Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р. є питанням вже безпосереднього виконання рішення суду, тобто процедури його виконання, і оскарження відповідних дій чи бездіяльності вже цієї стадії, а тому такі вимоги є , колегія суддів вважає передчасними.
Стосовно вимог про незастосування Постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 р. при здійсненні виплат, то приписи цієї Постанови Кабінету Міністрів України , яка набула законної сили з 04.09.2019 р., стосувалися виплат пенсій на умовах Закону №2262-ХІІ, а саме обмеження у 2019 році підвищення виплат до пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року та відповідно діяли до 01.01.2020 р.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не застосувалися приписи наведеної вище Постанови Кабінету Міністрів України та не встановлювалися, передбачені нею обмеження. Резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції не містить посилань на Постанову Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 р. та не обмежує підвищення виплат до пенсії з 04.09.2019 р.
Крім того, оскільки судом першої інстанції було зобов'язано відповідача з 05.03.2019 р. здійснити виплату пенсію у повному обсязі, а саме з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для надання правової оцінки Постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 р. в межах спірних правовідносин по даній справі.
Щодо вимог скаржника про надання оцінки Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 на відповідність верховенству права, Конституції України при прийнятті постанови по справі, з посиланням в апеляційній скарзі на те, що вказана Постанова Кабінету Міністрів України не відповідає ст.ст.8,21,22,24,46, 113 Конституції України та не може бути застосована до спірних правовідносин по справі, а Кабінет Міністрів України під час прийняття вказаної Постанови Кабінету Міністрів України вийшов за межі своїх повноважень, а також посилання на практику Верховного Суду та положення Постанови Пленуму Верховного Суду України щодо неможливості застосування судами нормативно - правових актів, які не відповідають Конституції України та законам України, то колегія суддів зауважує, що з огляду на приписи ст.150 Конституції України вирішення питання на відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України належить до виключної компетенції Конституційного Суду України, а тому в даному випадку суд апеляційної інстанції не вправі давати свою правову оцінку на предмет конституційності вказаної Постанови Кабінету Міністрів України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку з передчасністю вимог позивача щодо незастосування при здійсненні виплат Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р. та Постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019, колегія суддів не надає своєї правової оцінки щодо відповідності вимог чинному законодавству України вказаних Постанов Кабінету Міністрів України.
Щодо посилання скаржника на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях, то колегія суддів їх враховує та зауважує, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в цьому рішенні (постанові) суду не суперечать їм.
Також щодо посилання сторін по справі на практику Верховного Суду, то колегія суддів зауважує, що в межах спірних правовідносин по даній справі підлягають врахуванню наведені вище судом апеляційної інстанції рішення вказаного суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі №520/2924/2020 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням виплачених сум. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі №520/2924/2020 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі №520/2924/2020 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року по справі №520/2924/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року