28 жовтня 2020 р. Справа № 638/1898/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 року по справі № 638/1898/20
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області капітан Гнітько Дмитро Олександрович
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до інспектора поліції УПП в Полтавській області капітана Гнітько Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харків від 22.04.2020 у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 року по справі № 638/1898/20 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2051011 від 01.02.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито.
ОСОБА_1 подано до суду клопотання про ухвалення додаткової постанови, в якому просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 638/1898/20, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Інспектора поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області капітана ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 зазначеною статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.
Частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Системно проаналізувавши наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній справі №638/1898/20 здійснювалося ОСОБА_3 на підставі договору про надання правничої допомоги без номеру від 09.08.2019, укладеного між адвокатом Ашуровою А.Р. та ОСОБА_1 (клієнт).
За умовами даного договору сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правової допомоги згідно п. 1.4 даного договору становить: 1000 гривень за одну годину правової допомоги Адвоката щодо підготовки документів, у т.ч. судово-процесуальних, ознайомлення із матеріалами справи у суді; 1500 гривень за одну годину правової допомоги Адвоката щодо здійснення судового представництва Клієнта в суді будь якої інстанції. Сторони погодили, що мінімальна вартість за забезпечення судового представництва Клієнта у судовому засіданні тарифікується від однієї години. Сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги згідно умов п. 4.1. Договору сплачується Клієнтом Адвокату протягом п'яти банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) за Договором.
Позивачем надано акт приймання-передачі правової допомоги від 18.08.2020р. , в якому вказано зміст наданої допомоги , час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом .
В акті відображено , що до сплати клієнтом адвокату підлягає сума 7500грн., яка має бути сплачена протягом п'яти діб.
Колегія суддів звертає увагу на те , що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Судом апеляційної інстанції встановлено , що позивачем не надано до суду відповідного документу, що свідчить про оплату таких витрат.
Тобто , враховуючи не надання позивачем відповідного документу про оплату таких витрат, колегія судів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., тому в задоволенні клопотання про ухвалення додаткової постанови слід відмовити.
Документальне підтвердження факту надання позивачу професійної правничої допомоги не може слугувати підставою для відшкодування таких витрат за відсутності саме факту здійснення стороною оплати за актом приймання-передачі послуг адвоката.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання про ухвалення додаткової постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Чалий І.С.
Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2020 року