27 жовтня 2020 р.Справа № 520/10331/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.08.20 року по справі № 520/10331/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи (безстроково) внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити державну (основну) пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування». виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, із зазначених вище підстав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 залишено без руху позовну заяву та надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 25.08.2020, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, адже у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає та виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами суми пенсії за минулий час, у тому числі будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки звернення до суду та не заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, позивач звертаючись до суду із даним позовом, наголошував на дотриманні ним строків звернення до суду, зазначаючи про неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку держави забезпечення реалізації права на соціальний захист.
Так, застосовуючи строки у соціальній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист.
Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати.
У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде способом реалізації права на судовий захист.
Відповідно до Конституції України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з неправильним нарахуванням або непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 182/3773/15-а (№ К/9901/14159/18), від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а (№К/9901/17591/18, №К/9901/17592/18).
На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати особою передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII 26.03.2020.
Відповідачем відмовлено у проведенні такого перерахунку рішенням №224 від 24.07.2020.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, визначений ст. 122 КАС України.
Зазначені обставини судом першої інстанції враховані не були, що призвело до невірного вирішення справи, а тому ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали від 25.08.2020 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі № 520/10331/2020 скасувати.
Справу №520/10331/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року