27 жовтня 2020 р.Справа № 520/11605/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 22.01.20 року по справі № 520/11605/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 17.05.2019 №117 на території та у будівлі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що вона експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Усунення зазначених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі (надзвичайних ситуацій), а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум'я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров'я людей від небезпечних чинників, у зв'язку з чим просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задоволено. До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зупинено повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що наданий після підготовчого засідання відзив на позов був залишений судом без розгляду з підстав надання відзиву поза межами встановлено строку без наявності поважних причин. Разом з тим, звертаючись до суду першої інстанції з відзивом відповідач просив поновити строк на його подання, зазначивши у судовому засіданні про наявність поважних причин для такого поновлення, а саме, відзив був підготовлений та поданий одразу ж після отримання відповідачем правничої допомоги фахівця в області права. Крім того, зазначає, що клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату також було безпідставно відхилене судом першої інстанції, чим позбавлено відповідача надати належні та допустимі докази, що проведена ФОП ОСОБА_1 станом на поточну дату (16.12.2019) робота та вжиті нею заходи свідчать про добросовісність її намірів щодо усунення виявлених під час перевірки недоліків та приведення спірного об'єкта нерухомості у належний стан. Зазначає, що чинне законодавство не відносить обставини не обладнання приміщення системами протипожежного захисту, не піддання вогнезахисній обробці дерев'яних конструкції будівлі, тощо, до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), оскільки у займанні і розповсюдженні вогню безпосередньо участі не приймає, а необхідні для допомоги усунення вже існуючої загрози життю та/або здоров'ю людей. Враховуючи вищенаведене, вважає, що позивачем не доведено існування порушень чинного законодавства та необхідність застосування до відповідача такого крайнього заходу реагування щодо державного нагляду як зупинення експлуатації будівлі відповідача. Посилається на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/14758/17. Посилається на те, що у відзиві на позовну заяву, який був безпідставно залишений судом першої інстанції без розгляду, зазначалося, що ФОП ОСОБА_1 здійснений ряд заходів, спрямованих на усунення виявлених перевіркою порушень. Зокрема, переважна частина виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері господарської діяльності станом на поточну дату була самостійно усунута відповідачем. Невиконаним залишилось одне порушення, що полягає у необладнані приміщення відповідача автоматичною пожежною сигналізацією, яке, не переконання відповідача, не є таким, що створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не відноситься до першопричин займання та розповсюдження вогню та його усунення не в повній мірі залежить від відповідача. Для надання належних доказів виконання виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері господарської діяльності відповідач просив надати необхідний час, оскільки жодним іншим доказом, крім акта, складеного за результатами повторної позапланової перевірки, неможливо довести факт щодо усунення порушень, виявлених під час останньої перевірки. Посилається на те, що 02.01.2020 ФОП ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного відділу ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з заявою про проведення позапланової перевірки, в якій зазначила про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері господарської діяльності станом на поточну дату усунуті ФОП ОСОБА_1 , тому просила провести позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на предмет усунення порушень, встановлених в акті №798 від 06.09.2019. Вищезазначений доказ звернення до позивача (клопотання про долучення до матеріалів справи заяви ФОП ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки) також не був прийнятий судом першої інстанції. З урахуванням вищенаведеного, просить суд скасувати рішення Харківського адміністративного окружного суду від 14 січня 2020 р. у справі № 520/11605/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту позапланової перевірки від 02.09.2020 № 54, відповідно до якого порушення що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які стали підставою звернення до суду усунені.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Також учасники справи повідомлені на електронні адреси, яка міститься в матеріалах справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, є всі підстави для зупинення повністю шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання експлуатацію будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згодом, на підставі наказу №78 від 28.08.2019 р. «Про проведення позапланових перевірок об'єктів» та посвідчення на проведення перевірки №195 від 05.09.2019 року Нововодолазьким районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 05.09.2019 року по 06.09.2019 року проведена позапланова перевірка додержання і виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 17.05.2019 №117 на території та у будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Нововодолазького районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт №198 від 06.09.2019 р. щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Під час перевірки будівель Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що вона експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме, як зазначено в акті перевірки №198 від 06.09.2019 р. встановлено наступні порушення, зокрема:
- приміщення будівель не обладнано системою протипожежного захисту (системою протипожежної сигналізації) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підтверджується відсутністю акту прийняття в експлуатацію) (пункт 1.2., глави 1, розділу V ППБУ);
- захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд». (підтверджується відсутністю акту прийняття в експлуатацію) (п.1.21, глави І, розділу ІV ППБУ);
- дерев'яні конструкції горищних покриттів будівлі (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (підтверджується відсутністю актів виконаних робіт) (п.2.5, глави ІІ, розділу ІІІ ППБУ);
- об'єкт не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників (підтверджується відсутністю необхідних вогнегасників) (п.1, глави V Правил, затверджених Наказом МВС №25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»;
- в будівлі отвір для виходу на горище приміщення не обладнано сертифікованим протипожежним люком. (підтверджується відсутністю люка та відповідних документів) (п.2.3, глави 2, розділу ІІІ ППБУ).
Вирішуючи спір по суті суд апеляційної інстанції зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
В ході позапланової перевірки будівель Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що вказані приміщення експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується актом №198 від 06.09.2019 р. щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Приписами пункту 4 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (як персоналу об'єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).
Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, колегія суддів зазначає, що не укомплектування первинними засобами пожежогасіння в будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії розвитку, як самостійні порушення мають явний та очевидний характер недотримання правил пожежної безпеки, є неприпустимим за жодних умов.
На переконання колегії суддів, вказане порушення здатне спричинити загрозу життю та здоров'ю людей.
Такі порушення, як не обладнання будівель системою протипожежного захисту, не виконання захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не оброблення дерев'яних конструкцій горищних покриттів будівлі (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності та не обладнання сертифікованим протипожежним люком в будівлі отвір для виходу на горище приміщення - не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Водночас з цим, згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції, відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження усунення порушень, зафіксованих в акті №198 від 06.09.2019 р. та не зазначено будь - яких поважних причин неможливості подання таких доказів про усунення виявлених порушень під час підготовчого засідання та під час розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, вбачається, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об'єкту є суттєвими, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, і станом на момент винесення рішення судом першої інстанції відповідачем не було надано доказів повного усунення недоліків .
З огляду на те, що відповідачем, на час розгляду справи в суді першої інстанції, не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були наявні всі підстави для прийняття рішення про зупинення повністю шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання експлуатацію будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Стосовно посилань відповідача на те, що 02.01.2020 ФОП ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного відділу ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з заявою про проведення позапланової перевірки, в якій зазначила про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері господарської діяльності станом на поточну дату усунуті ФОП ОСОБА_1 , тому просила провести позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на предмет усунення порушень, встановлених в акті №798 від 06.09.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач дійсно 02.01.2020р. звернулася до Нововодолазького районного відділу ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з заявою про проведення позапланової перевірки, проте жодних документів щодо усунення порушень, до суду першої інстанції не надав.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України та ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-У, Управлінням видано наказ № 61 від 20.11.2019 та оформлено посвідчення на здійснення заходу державного нагляду (контролю) № 510 від 20.11.2019, копію якого вручено, відповідачу.
В силу ч. 11, ст. 4 Закону України від 05.04.2007 № 877 плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
13.01.2020р. під час приїзду інспектора на об'єкт провадження господарської діяльності відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт №1 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю), у зв'язку з відсутністю під час проведення заходу державного нагляду (контролю) керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (а.с.57-58).
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 колегія суддів вважає помилковим та не беруться до уваги, оскільки висновки Верховного Суду у вказаній відповідачем справі є неспівставними з обставинами даної справи.
Також апеляційний суд зазначає, що усунення апелянтом порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, після ухвалення оскаржуваного рішення, не є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рушення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Варто зауважити, що питання відновлення робіт після застосування заходів реагування у зв'язку з до 15 грудня 2017 року могло були вирішено в порядку частини дванадцятої статті 183-2 КАС України (у редакції чинній до 15.12.2017), яка визначала право особи подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджувалося відповідними доказами.
Така заява могла бути подана до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає процедуру скасування вжитих заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Поряд із цим, за частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час) відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Виходячи з того, що положення КАС України з 15 грудня 2017 року не встановлюють особливості процедури скасування заходів реагування, а Закон №877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, суд вважає, що в такому випадку слід керуватися нормами цього Закону.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справіері державного нагляду задоволено. До повного усунення порушень
Отже, апелянт у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням про відновлення господарської діяльності.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що як свідчать матеріали справи відповідач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з заявою про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Перевірку Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведено.
Та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській до суду надано клопотання про долучення до матеріалів справи акту позапланової перевірки від 02.09.2020 № 54, відповідно до якого порушення що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які стали підставою звернення до суду усунені.
Що посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції наданий після підготовчого засідання відзив на позов був залишений судом без розгляду з підстав надання відзиву поза межами встановлено строку та клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату також було безпідставно відхилене, чим позбавлено відповідача надати належні та допустимі докази, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
В даному випадку справу вирішено вірно.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначена обставина не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідач, в апеляційній скарзі, належним чином не наводить наявність підстав для відкладення судом першої інстанції розгляду справи, не зазначає, які саме конкретні докази відповідач могла надати до суду, що могло б вплинути на вирішення справи судом першої інстанції по суті.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, декілька разів відкладався розгляд справи, в тому числі й через задоволення клопотання відповідача для подання доказів.
Судом апеляційної інстанції надана оцінка наданим відповідачем, до суду першої інстанції доказам, в тому числі відзиву на позовну заяву. На думку колегії суддів надані відповідачем докази, підтверджують висновки з роблені судом першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року по справі № 520/11605/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 30.10.2020 року