30 жовтня 2020 року місто Київ
справа № 761/3789/19
провадження №22-ц/824/11395/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 2 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Притули Н.Г.,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У січні 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 2 березня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Єдиним спадкоємцем, який проживав з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та який прийняв спадщину, є відповідач ОСОБА_3 .
Позивачем були виконані умови договору та перераховані кошти, при цьому ОСОБА_2 їх отримала. Але оскільки відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять і кредитні зобов'язання померлого позичальника, яка свої зобов'язання за кредитним договором порушила та кошти згідно умов договору не повернула, у відповідача виникла заборгованість, яка утворилась станом на момент смерті позичальника, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 по кредитному договору в сумі 7750 грн.52 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 858 грн.62 коп. заборгованість за відсотками, а всього заборгованість становить 8609 грн.14 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути суму заборгованості з спадкоємця ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 2 червня 2020 року у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне встановлення дійсних обставин справи.
Зокрема посилається на те, що 2 березня 2012 року ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку зі строком дії до січня 2016 року, тобто до 31 січня 2016 року. Таким чином, строк пред'явлення кредиторських вимог починається з 1 лютого 2016 року та спливає 1 лютого 2017 року. Позивачем претензія кредитора направлена 27 листопада 2015 року. Таким чином вважає апелянт позивачем в будь-якому разі строк пред'явлення кредиторських вимог не пропущено. Крім того, посилається на те, що умови кредитного договору, зокрема, щодо строків повернення та сплати платежів з погашення кредиту, строків дії картки та інші умови кредитного договору, зокрема, і про позовну давність, зі смертю боржника, не поширюється на його спадкоємців, для яких ці кредитні правовідносини трансформуються у правовідносини лише з погашення успадкованих боргів спадкодавця. А тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту, строку дії картки, строку позовної давності, визначеного договором, у відносинах зі спадкоємцями не застосовуються.
Правом на подання відзиву ОСОБА_1 не скористався.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.192-194), представник АТ КБ «ПриватБанк» причини своєї неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 направив до суду клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти. Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для ухвалення судового рішення, а також позиція відповідача ОСОБА_1 щодо вимог позивача висловлена в заяві, яка була подана суду першої інстанції, колегія вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.
Оскільки в судове засідання учасники справи не з'явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної Першою київською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , 22 січня 2015 року із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_4 та 22 квітня 2015 року із заявою про прийняття спадщини звернувся чоловік померлої ОСОБА_5
АТ КБ «ПриватБанк» не звертався із претензією кредитора.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину від 19 травня 2015 року, виданого державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , зокрема по Ѕ частці квартири АДРЕСА_1 та ј частки квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ПАТ КБ «Приватбанк» дізнався про смерть позичальника в листопаді 2015 року, що підтверджується копією претензії кредитора, направленої до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори.
Листом від 4 грудня 2015 року, який надійшов до банку 15 грудня 2015 року, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора повідомила банк, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 в Шістнадцятій Київській державній нотаріальній конторі не заводилась. Також у вказаному листі було роз'яснено банку про можливість заведення спадкової справи та отримання витягу зі спадкового реєстру.
Позивачем не надано суду доказів, що після отримання зазначеного листа банк вживав будь-яких заходів для звернення до Першої київської державної нотаріальної контори із претензією кредитора.
Листом від 25 жовтня 2018 року банк звернувся із листом-претензією до ОСОБА_1 , як спадкоємця померлої ОСОБА_2 .
Матеріали справи містять реєстр відправленої кореспонденції, проте відсутні докази отримання такої претензії відповідачем.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що так як банк дізнався про смерть позичальника в листопаді 2015 року, свідоцтво про право на спадщину видане 19 травня 2015 року, пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємця (лише одного) в жовтні 2018 року та суду не надано доказів коли банку стало відомо про відкриття спадщини або про одержання свідоцтва про право на спадщину, а тому суд вважав, що кредитором спадкодавця пред'явлено вимогу до спадкоємців боржника з пропуском строків, визначених частинами другою та третьої статті 1281 ЦК України. Отже, відповідно до ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор позбавився права вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 .
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених обставинах і відповідає вимогам матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини визначені ст.1219 ЦК України, отже зобов'язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.
За змістом ст.1281 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Саме на підставі ст.ст.1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємця.
Згідно зі ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцем у натурі.
Однак, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Отже, встановлені ст.1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних відносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 127/10925/17.
Встановивши, що кредитор, позивач у справі, дізнався ще у листопаді 2015 року про відкриття спадщин та будучи обізнаним, що ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто вважається таким, що прийняв спадщину в момент смерті спадкодавця, про що сам позивач зазначає у позовній заяві, а з цим позовом до суду АТ КБ «Приватбанк» звернулося лише у січні 2019 року, суд першої інстанції правильно застосував норму матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку пред'явлення вимоги до спадкоємця боржника ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що кредитором не пропущено строк пред'явлення вимоги до спадкоємця ОСОБА_2 , оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» у листопаді 2015 року, дізнавшись про смерть спадкодавця, звернувся до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори з претензією кредитора, є безпідставними з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» у листопаді 2015 року звернувся з претензією кредитора до Шістнадцятою Київської державної нотаріальної контори, в якій позивач просив повідомити банк чи заводилась спадкова справа після померлого боржника; включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 8609 грн.14 коп. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив надіслати інформацію стосовно: звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника; відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли спадщину.
На звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора надала відповідь, що за даними книг обліку спадкових справ 16-ої Київської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті боржника не заводилася. Для заведення спадкової справи чи отримання інформації стосовно того чи заводилась спадкова справа, необхідні витяги із Спадкового реєстру. Для отримання витягів зі Спадкового реєстру необхідно мати свідоцтво про смерть боржника, заповнену заяву на отримання витягів та оплатити квитанції.
Після отримання 15 грудня 2015 року відповіді Шістнадцятою Київської державної нотаріальної контори, ПАТ КБ «ПриватБанк» не вживав будь-яких заходів для звернення до Першої київської державної нотаріальної контори із претензією кредитора або безпосередньо до спадкоємців у встановлений законом строк.
Саме по собі звернення ПАТ КБ «Приватбанк» до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори не за місцем відкриття спадщини (місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця), і не вчинення в подальшому відповідних дій не дає підстав вважати, що кредитором була пред'явлена вимога до спадкоємців.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що кредитор, дізнавшись про відкриття спадщини, за наявних в матеріалах справи документів таким моментом є листопад 2015 року, протягом шести місяців вимог до спадкоємців не пред'явив, а тому відповідно до ч.4 ст.1281 ЦК України позбавився права вимоги.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що для кредитора в даному випадку строк вимоги вважається таким, що настав з моменту закінчення строку дії картки, виданої спадкодавцю у 2012 році, а таким є 31 січня 2016 року, і після цього банк протягом року міг пред'явити вимогу, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки такі обставини правового значення у цій справі не мають. Положення ч.3 ст.1281 ЦК України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, оскільки кредитор дізнався про відкриття спадщини до настання строку вимоги і незалежно від настання строку вимоги мав пред'явити вимогу до спадкоємців протягом шести місяців.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з'ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 2 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус